Селезньов: армія Путіна битиме у трьох напрямках, наша ППО працює за межею можливого. Інтерв'ю

У світлі позитивних новин для України на полях Європи російські окупанти, напевно, активізуються, щонайменше, на трьох напрямках, застосовуючи перевірену роками війни проти України тактику. Ворог використовує проти нашої країни заборонені озброєння, найстрашніші з яких – снаряди та ракети невибіркової дії, а також пелюсткові міни, які важко знешкодити.

Агресор активно застосовує проти України бойову авіацію. Обіцяні Німеччиною засоби ППО могли б уберегти від російських ракет українські міста, але їхнє постачання очікується лише восени. Водночас озброєння США та Великої Британії, які вже надходять до ЗСУ, суттєво посилять їхні можливості.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Президент Зеленський попередив про те, що найближчого тижня на фронті може бути особливо гаряче, оскільки цими днями вирішувалось питання надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу. Ваш прогноз – наскільки може бути гаряче і в яких напрямках?

– Я б зробив невелику ретроспективу з 2014 року. Якщо ми уважно проаналізуємо події, що відбуваються в цей період, пов'язані з військовою активністю російської армії, то побачимо, що завжди вона зіставлялася зі значними подіями – чи то в межах переговорного процесу, чи то під час ухвалення рішень із сильними світу цього, на рівні "Сімки", Євросоюзу чи інших організацій.

Дуже часто військові експерти говорили, що так Росія намагалася тиснути на персоналії, які ухвалюють ті чи інші рішення. Військовий тиск є одним із чинників реалізації Путіним інтересів, які переслідує РФ.

Тож те, про що говорить Володимир Зеленський, цілком логічно. Розглядається серйозне рішення, визначається напрям майбутнього розвитку України в єдиній системі Європи. З великою імовірністю противник проводитиме активні агресивні воєнні дії.

Щодо напрямків, то вони такі. Ворог продовжуватиме тиснути на угруповання українських військ, зосереджених у районі Лисичанська та Сєвєродонецька. Я думаю, з акцентом на перерізання лінії постачання між Бахмутом та Лисичанськом.

Під час боїв у районі Сєвєродонецька вони абсолютно загрузли у промисловій забудові заводу "Азот". І навіть активно використовуючи артилерію, ворогові було складно працювати у промисловій забудові. Цей вид бойових дій є одним із найскладніших.

А ось перерізати лінії постачання українських військ, які зосереджені в районі Сєвєродонецька та Лисичанська, їм цілком під силу за умови, що українські Збройні сили не зможуть серйозно конкурувати з ними та силами своїх артилерійських засобів знищувати під нуль усі бойові порядки російських окупаційних військ.

Поки що нашим підрозділам вдається тримати цей баланс. Як розвиватиметься ситуація далі, складно припустити. Ми чули заяву Сергія Гайдая про те, що росіянам під силу взяти Сєвєродонецьк за умови, що всі наявні сили і резерви в цьому регіоні вони кинуть на захоплення цього міста.

Друга точка напруженості – це напрямок на Слов'янськ і далі на Краматорськ. Там є досить серйозна група підрозділів українських військ. Знову ж таки, Слов'янськ – місто-символ гіркінської "російської весни" на території Донбасу. Безумовно, є певний символізм у тому, що російські окупаційні війська з двох напрямків намагатимуться атакувати наші підрозділи.

Не забуваємо також про Лиманський напрямок, де зосереджено чимало російських сил і засобів. Експерти кажуть, що сумарно від Ізюмського та Лиманського напрямків у бік Слов'янська може діяти понад 20 батальйонних тактичних груп за підтримки бронетехніки. Найнеприємнішим для наших підрозділів є те, що там зосереджена велика кількість артилерійських засобів ураження.

Щодо Харківського напрямку, то тут ситуація до кінця не визначена з однієї причини. З одного боку, ми знаємо, що ціла мотострілецька дивізія зосереджена у південних районах Бєлгородської області. Це дивізія із бронетехнікою, з танками. Куди саме її скерують російські генерали, поки що чіткого розуміння немає. Проте ризики є.

Ми бачимо, наскільки серйозною є ситуація з обстрілом Харкова, північних районів Харківської області. Росіяни луплять із території Бєлгородської області "Іскандерами", там, де дістає ствольна артилерія, працюють по північних передмістях Харкова, не соромлячись. Постійно йдуть обстріли, причому не вибіркові – луплять по всьому, куди можуть дотягнутися. Не йдеться про знищення військових чи інфраструктурних об'єктів. Луплять, щоб завдати найбільшої шкоди місцевим жителям Харкова.

– Дійсно, б'ють без розбору. У цьому контексті аналітики The New York Times підрахували, що окупант використав проти України понад 200 видів забороненого у світі озброєння. Що найнебезпечніше з цього озброєння? Що ще, окрім ядерної зброї, ворог не застосовував у цій війні? Чи допоможе нам упоратися із загрозою нова партія озброєнь від союзників?

– Найстрашніше для цивільного населення – це снаряди та ракети невибіркової дії. Насамперед, це реактивні системи залпового вогню – "Гради", "Смерчі", "Урагани". Це протипіхотні міни пелюсткового типу – дуже підступні міни, які можуть роками лежати в землі, їх складно визначити традиційними засобами, які використовують сапери. Імовірність загибелі та травмування від такого виду мін вкрай висока.

Також росіяни використовують касетні боєприпаси, які завдають колосального травмування та смерті серед мирного населення, а також фосфорні запалювальні снаряди, які є вкрай небезпечними.

Щодо тих позицій, які росіяни досі не використовували, крім ядерної зброї, то це хімічна та біологічна зброя. Принаймні станом на цю годину. Були заяви про те, що нібито росіяни намагалися труїти наших хлопців, які тримали оборону на "Азовсталі", але інформація з'явилася та плавно зійшла нанівець. Імовірно, просто не було документальних підтверджень. Але ніхто не може однозначно сказати, що росіяни не використовували цього типу зброї.

Щодо перспектив – ми чули заяву секретаря РНБО Данілова про те, що навіть у разі використання Росією стратегічної ядерної зброї Україна не припинить опір, бойові дії триватимуть. Тому що ми боронимо свою землю.

У межах "Рамштайну-3" ми отримали запевнення, що одержимо додаткові озброєння, зокрема реактивні системи залпового вогню HIMARS. Нехай вас не бентежить той факт, що цих систем дають поки що небагато. Я думаю, що наші західні партнери хочуть подивитися, наскільки ефективно ми можемо використовувати такий тип озброєння.

На нинішній день підготовлено 60 фахівців від українських Збройних сил для ефективного використання цієї РСЗВ. Екіпаж однієї машини складається з трьох осіб. Тобто фактично у нас підготовлено спеціалістів для 20 таких систем. Наразі у процесі поставок у нас сім одиниць – чотири від США й три від Великої Британії. Але ми знаємо, що наші американські колеги пообіцяли ще чотири. Це хороша історія.

Вкрай важливо, що кожна ракета від РСЗВ такого типу є високоточною, кожна з них працює не по площах, а в ціль. Пакет із шістьох ракет передбачає, що буде шість цілей. Коефіцієнт ефективності на порядки більший, ніж у ракет аналогічного типу, що використовуються російською окупаційною армією.

– Британська розвідка заявила, що російська авіація не може досягти переваги в повітряному просторі над Україною. Чи погоджуєтесь ви з такими висновками? Чи справді можна говорити, що на нинішній день авіація ворога використовується по мінімуму?

– На сьогодні авіація ворога використовується по максимуму саме в районах активних бойових дій. Ми бачимо, що росіяни активно використовують штурмову авіацію, зокрема гелікоптери класу К-52, штурмові літаки класу Су-25 для завдання ракетно-бомбових ударів по передньому краю української оборони.

Щодо використання стратегічної авіації, то донедавна росіяни активно застосовували літаки класу Ту-95 та Ту-22М3 для пуску ракет по території нашої країни. Причому часто вони використовували ракети застарілого зразка класу Х-22.

Важливо зазначити, що навіть у тих регіонах, де не ведуться активні бойові дії – я маю на увазі Сумську та Чернігівську області, – навіть там росіяни використовують і вертольоти, і штурмову авіацію для завдання ракетно-бомбових ударів по українському прикордонню. З метою, щоб українські Сили оборони тримали певний комплект сил та засобів там і не перекидали наші резерви у гарячіші точки та напрямки.

Авіація противника є досить серйозним чинником впливу на українські війська. До речі, зверніть увагу, скільки сил та засобів вони використовують у північно-західній частині акваторії Чорного моря, щоб тримати під своїм контролем український острів Зміїний. З якою метою? Щоб створити парасольку протиповітряної оборони, щоб українська авіація не мала можливості спокійно діяти в цій частині Чорного моря та завдавати ракетних ударів по кораблях РФ, які намагаються поткнутися у напрямку одеського берега.

– Чи може такий стан справ змінитись на користь української армії, коли ми отримаємо відповідні озброєння від наших партнерів?

– Фактично постачання "Гепардів", засобів ППО тактичного рівня на базі БМП з Німеччини поки що заблоковані, ми їх досі не отримали. Нам обіцяли таких засобів близько 50 одиниць. А батарея системи ППО класу IRIS здатна закрити місто рівня обласного центру із досить високою ймовірністю від ворожих ракет. Постачання очікуються ближче до середини осені, але ракетами по нас стріляють уже зараз.

Наразі Україна обходиться "Буками", що є на озброєнні, переносними зенітними ракетними комплексами тактичного рівня, але зрозуміло, що при такому комплекті сил і засобів дуже складно говорити про те, що Україна здатна повністю закрити небо над усією нашою територією.

Українська протиповітряна оборона спрямована насамперед на роботу ворожої авіації. Працювати по ракетах значно складніше. Тому нерідко ворожі ракети прилітають, особливо, якщо відбувається масовий пуск.

Тим не менш, наші ППОвці працюють по максимуму і намагаються щоразу знищувати ворожі ракети. До речі, події цієї ночі (20 червня. – Ред.) свідчать про те, що навіть надзвукові ракети класу "Онікс", які росіяни запустили з території тимчасово окупованого Криму в напрямку Одеси, знищили українські сили та засоби ППО. Наші можуть працювати досить ефективно, часом навіть за межею можливого.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!