Селезньов: Путін і його армія не мають жодних шансів, але він наступатиме. Інтерв'ю

Протягом найближчих тижнів армія країни-терориста Росії може наступати. Причина – масштабні постачання західних озброєнь для української армії, анонсовані на "Рамштайні-8". Ворог хоче перехопити ініціативу в цій війні, доки Україна не посилилася настільки, що перемогти її буде вже неможливо. Але глава Кремля Володимир Путін і його армія не мають жодних шансів, оскільки союзники нашої країни сформулювали нову мету: Україна має не просто не програти, а перемогти у війні з Росією.

До роковин повномасштабного вторгнення, 24 лютого, Путін спробує забезпечити хоч якийсь успіх своєї "спецоперації". Але на черговому "Рамштайні", призначеному на День усіх закоханих 14 лютого, українська армія може отримати подарунок у вигляді винищувачів F-16. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Колишній генсек НАТО Расмуссен заявив: щойно в Україну надійде військова допомога, анонсована на останньому "Рамштайні", для російських військ може зачинитися вікно можливостей. Тому саме зараз вони збільшують свій тиск. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Якщо так, про який саме період може йтися?

– Тут я хочу відіслати вас до заяви секретаря РНБО Олексія Данілова, який абсолютно чітко сказав, що в найближчі два-три тижні цілком імовірною є активізація бойових дій у різних напрямках. Путінська армія намагатиметься наступати з огляду на те, що в перспективі українська армія отримає системи озброєння, техніку, боєприпаси та, відповідно, значно збільшить свої можливості.

Тут позиції Расмуссена та Данілова збігаються, бо очевидно: якщо українська армія посилиться за місяць, треба працювати на випередження. Це відома тактика: якщо хочеш перемогти противника, завдай удару першим.

Усе це чітко вкладається у парадигму можливостей путінської армії. Зокрема, генерал Буданов називає цифру 326 тис. – кількість військовослужбовців, яких російська армія залучила до своєї "спецоперації".

Це свідчить про те, що особовий склад Путін має. Щодо техніки, озброєння та боєприпасів ситуація більш-менш стабільна, хоча ми бачимо, що тенденції дещо змінилися. Путін починає використовувати штурмову авіацію, створює умови для завдавання ракетно-бомбових ударів по позиціях українських Сил оборони. Це величезний ризик, бо ця техніка дуже часто потрапляє в зону дії української системи протиповітряної оборони й, відповідно, перетворюється на попіл.

Тому, з одного боку, вранці 1 лютого Генеральний штаб ЗСУ заявив, що немає сформованих ударних угруповань російської армії на різних ділянках російсько-українського фронту, а з іншого боку, це не означає, що таке угруповання не буде створено протягом найближчих двох-трьох тижнів.

Тому ризики є, війна триває. В цей час путінська армія діє за принципом розвідки боєм, намагається атакувати наші позиції на чотирьох ділянках фронту – Лиманській, Авдіївській, Бахмутській та Вугледарській. Путінські генерали діють у межах своїх компетенцій та можливостей, тобто тих ресурсів, які вони мають, і при цьому вони намагаються працювати на випередження – перехопити ініціативу.

– Наскільки їм це вдасться?

– Очевидно: якщо бої в районі Бахмута тривають понад чотири місяці без жодних значних і видимих результатів для путінської армії, то говорити про те, що ситуація зміниться в найближчій перспективі, я став би з великою часткою обережності.

Але ми також повинні розуміти, що ті сили та засоби, які раніше були розмазані вздовж усієї 1300-кілометрової лінії фронту – я маю на увазі лютий-березень минулого року, – зараз зосереджені на набагато вужчих ділянках фронту, відповідно, є концентрація, є перевага путінської армії над українськими Силами оборони. Знову почала звучати цифра про перевагу в артилерії у шість-сім разів. І, на жаль, це створює проблеми для нас.

Але очевидно, що українська армія працює на збільшення бойових спроможностей. І вони будуть трансформовані не лише у дії оборонного характеру, а й успішні контрнаступальні заходи. Але станеться це тоді, коли техніку, анонсовану в межах "Рамштайну-8", ми отримаємо – й буде підготовлено військовий персонал українських Сил оборони, який цю техніку експлуатуватиме та обслуговуватиме.

Думаю, тоді ми станемо свідками масштабного контрнаступу. Але перш ніж це станеться, російська армія атакуватиме. Три найнебезпечніші напрямки називав генерал Валерій Залужний. Це схід, південь та напрямок на Київ із півночі.

– Британський прем'єр Ріші Сунак заявив, що затягування війни в Україні може піти на користь тільки Росії, даючи їй фору на полі бою, і допустити цього не можна. Тому партнери України мають суттєво посилити підтримку української армії. Як ви оцінюєте небезпеку того, що війна стане затяжною?

– Путін у своїх інтерв'ю часто заявляє: Російська Федерація грає у довгу. Він щиро сподівається на те, що затяжний російсько-український конфлікт спричинить втому в європейської спільноти, певні соціальні потрясіння в країнах Європи, пов'язані з погіршенням рівня життя, і путінська армія отримає перевагу, оскільки наші партнери-донори уникатимуть активної участі у військово-технічних постачаннях для української армії.

Чи станеться це? Я маю великі сумніви хоча б тому, що воєнні злочини путінської армії спричиняють високий емоційний сплеск у народів Європи. Говорити про те, що вони готові миритися зі злочинами де-факто людожерів, гадаю, не доводиться.

Крім того, є чітка консолідована позиція країн, що входять до проєкту "Рамштайн". Власне, ця позиція формулюється однією фразою: "Ми маємо створити умови та передумови для того, щоб Україна перемогла у протистоянні з Росією". Ще нещодавно звучала фраза, що закінчувалася словами "не програла".

Наразі від цієї концепції вже відмовилися – і, відповідно, у Путіна та його армії немає жодних шансів. "Рамштайн 50+" – це 50+ провідних країн світу проти російської економіки та Білорусі як країни-сателіта. Це непорівнянні економічні потенціали, а нинішня війна – це й війна ресурсів. Тому думаю, що перемога у будь-якому разі буде за Україною.

– Ви не раз згадували про "Рамштайн". Нещодавно відбувся "Рамштайн-8", і ось уже на лютий призначено "Рамштайн-9". Із чим пов'язана така інтенсифікація формату? Чи може це свідчити про те, що Захід вирішив поставити крапку в цій війні та надати Україні таку допомогу, яка забезпечить перемогу нашої країни?

– Ми знаємо, що Путін до певної міри символіст. Він намагатиметься до роковин своєї "спеціальної військової операції" отримати якісь територіальні військові надбання, щоб заявити росіянам, мовляв, недаремно ми це розпочинали, ми досягли таких успіхів.

Але якщо говорити про символи, то є ще один. "Рамштайн-9" призначено на 14 лютого, День усіх закоханих. А хто у нас "закоханий у небо"? Звісно, льотчики. Тому я можу допустити, що під час "Рамштайну-9" розглядатимуться, зокрема, й питання постачання Україні винищувачів класу F-16, можливо, їхні аналоги, британські чи французькі. Але в тому, що цей процес буде актуалізовано і, можливо, ми побачимо конкретні рішення щодо постачань F-16, можна не сумніватися.

Ми знаємо, що бойова платформа винищувачів F-16 навіть ефективніша, ніж усім відома система РСЗВ класу HIMARS або їхні аналоги. Тому такого варіанта відкидати не можна.

Відомо, що період між ухваленням рішення та безпосередніми постачаннями озброєнь та їхньої участі у бойових діях пов'язаний із бюрократичними процедурами, з певними логістичними процесами, а також із підготовкою персоналу, який може використовувати техніку та обслуговувати її.

Цей проєкт щодо пілотів українських Військово-повітряних сил практично реалізований. Уже кілька місяців наші пілоти на одній з авіабаз США готувалися за програмою пілотування F-16. Щойно ухвалять політичне рішення, підготовлені екіпажі вже будуть у наявності. Плюс цілком імовірно, у найкоротші терміни буде підготовлено й необхідну логістичну базу.

– Чому для України настільки важливими є винищувачі F-16?

– Контрнаступ – це, зокрема, й опція, пов'язана із закриттям неба над позиціями українських Сил оборони. Це синхронізована та злагоджена робота. З одного боку, працює українська артилерія, з іншого боку, активно залучена бронетехніка – а ми пам'ятаємо, що корабель із 60 танками Bradley вже рухається до України. Плюс усе це військо з неба прикривають винищувачі, наприклад, F-16. Це створює всі передумови для того, щоб контрнаступ був успішним.

Розмірковуючи про наш контрнаступ, ми повинні пам'ятати, що кожна операція оперативно-тактичного рівня, як-от звільнення Херсонської або Харківської області, передбачає наявність ресурсів хоча б на чотири тижні активних бойових дій.

Війна – це насамперед про ресурси. Контрнаступ буде тоді, коли наші резерви матимуть відповідні ресурси для ведення активних бойових дій на заданій ділянці фронту протягом чотирьох тижнів.

Причому не йдеться загалом про операцію з деокупації України, а про окремі операції. Таких операцій, які будуть спрямовані на повне звільнення України, може бути п'ять, шість чи сім.

Скажімо, звільнення півдня Херсонської області – це одна операція, звільнення півдня Запорізької області – це ще одна операція, проведення контрнаступних заходів на території Луганської області – це третя операція. Визволення Криму – це четверта операція. Звільнення Донецька – це п'ята чи навіть п'ята та шоста, залежно від того, наскільки ефективно вона буде проведена з урахуванням тих можливостей, тих інженерно-фортифікаційних споруд, які за вісім років війни встигли побудувати російські солдати на території Донецької та Луганської областей.

Кожна така операція залежить від ресурсів на чотири тижні бойових дій. А це артилерія та боєприпаси, це танки та інші типи бойових броньованих машин. До речі, я роблю ставки не так на Leopard 2 й Abrams, як на Bradley і Marder, тому що під час попередніх конфліктів вони показали більш ефективні можливості зі знищення ворожих танків, ніж чудові за своєю суттю танки Abrams.