Селезньов: у Москви дірява ППО, ворог відчує всю нашу лють. Інтерв'ю

24 липня у столиці країни-агресора Росії Москві знову пролунали вибухи. Удари дронами були завдані по району міста, що найбільш охороняється, де розташована будівля міністерства оборони РФ, а також підрозділ кіберзахисту генштабу ворога. Це свідчить про те, що система протиповітряної оборони Москви "дірява", тож її необхідно продовжувати продавлювати шляхом масованих атак.

Українські Сили оборони порадували новою "бавовною" на складі боєприпасів та на аеродромі в окупованому Криму. Активізація саме тут не випадкова, адже півострів де-факто став хабом російської окупаційної армії, і від цих ресурсів її необхідно "ізолювати", зокрема, за допомогою ракет Storm Shadow. Лють українських захисників трансформується в нові атаки на ворожі об'єкти. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Ми бачимо повідомлення про атаки дронами на окупований Крим та на Москву, які не можуть не тішити. Чи вважаєте ви, що сьогодні фактично має місце війна дронів, новий спосіб ведення війни? Чи припускаєте ви, що ця перевага України може стати хай не запорукою перемоги, але дуже серйозною її складовою?

– Насамперед я хочу звернути увагу на заяву міністра цифрової трансформації пана Федорова. Він сказав, що атаки на Москву та область відбулися, і вони відбуватимуться чим далі, тим більше. Насправді це хороша новина, бо саме це Міністерство було одним із кураторів проєктів щодо створення армії дронів.

Як ми знаємо, головна місія, покладена на українську армію в межах наступу, – це знищення ворожого військового потенціалу, складів із боєприпасами, бронетехніки, озброєнь, логістичних центрів, маршрутів, а також командних пунктів, пунктів управління та зв'язку та центрів ухвалення рішень.

Історія з Москвою – це якраз про центр ухвалення рішень та про об'єкти, які відповідають, зокрема, за планування та організацію певних бойових операцій. Адже приліт одного з дронів стався неподалік від будівлі міністерства оборони РФ. Там розташований головний ситуаційний центр збройних сил РФ, а також специфічні підрозділи кіберзахисту головного управління генштабу. Як повідомляє Христо Грозєв, там є якісь ушкодження, хоча деталі ми навряд чи дізнаємось, бо російська пропаганда не інформуватиме про це.

Але те, що вибухи припали на район Москви, що найбільш охороняється, – це очевидно. А отже, у росіян ППО дірява, її можна і потрібно продавлювати, здійснюючи масовані атаки на важливі військові об'єкти.

Я б звернув увагу на заяву Захарової – що Росія залишає за собою право на заходи у відповідь після атаки на Москву. Тому ми повинні ставитись дуже серйозно до будь-якої повітряної тривоги. З них станеться завдати якогось капосного удару по житлових кварталах у Києві. Такого виключати не можна. Вони підлі та зовсім не зважають на втрати серед мирного населення, громадян України.

До речі, сьогодні (24 липня. – Ред.) кримський гауляйтер Аксьонов заявив про те, що всі 17 дронів, які атакували Крим, були збиті. Але тоді виникає запитання: що стало причиною вибуху на складах боєприпасів неподалік від населеного пункту Веселе в районі Джанкоя? Детонація тривала досить довго.

– Мабуть, знову курили в недозволеному місці.

– Так, з великою ймовірністю можна припускати, що так воно і є. Але я звернув би увагу на системність. За останній тиждень на Крим було кілька атак, горіли склади в районі Старокримського полігону, у Веселому, на аеродромі Жовтневе. Багато експертів говорять про те, що цей аеродром не використовується за призначенням, але там не про авіацію – останнім часом росіяни складували там величезну кількість техніки, розгорнули склади з боєприпасами. Саме вони й горіли.

Плюс було щонайменше два прильоти в Роздольному. Один точно був у військову частину, по другому начебто відпрацювала російська ППО, тому руйнування припали на центр селища.

У будь-якому разі активізація українських Сил оборони саме на кримському напрямку свідчить про те, що наш Генеральний штаб чітко розуміє, що Крим є важливим логістичним хабом, там зосереджена велика кількість військових ресурсів окупаційної армії. Щоб ізолювати російську армію від цих ресурсів, наші оператори дронів, наші льотчики, які запускають Storm Shadow та їхні аналоги, працюють над тим, щоб ворог відчув усю нашу лють, яка трансформується у дронові ракетні атаки на ворожі військові об'єкти.

До речі, зверніть увагу: у той час, як росіяни воюють із мирними жителями, а також із культовими спорудами, як це сталося в Одесі, наші дрони працюють винятково по ворожих військових об'єктах. Нагадаю, близько двох місяців тому президент Зеленський, звертаючись до кримчан, сказав: тримайтеся подалі від ворожих військових об'єктів, оскільки це смертельно небезпечно, по них будуть прильоти. Прильоти є. Що далі, то їх буде більше.

– Ви згадали про Одесу. Чи вважаєте ви, що атаки на південь нашої країни, які почастішали, зокрема, на Одещину, є своєрідним способом перешкодити звільненню півострова?

– Безумовно, у такий спосіб росіяни намагаються позбавити Україну інструментарію. Після того, як Росія вийшла із зернової угоди, виникла колізія: українська сторона готова заручитися підтримкою Туреччини та ООН і реалізовувати зернову угоду без участі РФ. Технічно ми можемо вирішити це питання. Північно-західна частина Чорного моря закрита для кораблів Чорноморського флоту, вони бояться висуватись з-за мису Тарханкут, бо можуть потрапити в зону ураження наших "Гарпунів" та "Нептунів". Якби до зернової ініціативи приєдналися військово-морські сили Туреччини, які супроводжували б кораблі на інших ділянках у Чорному морі, постало б запитання: яка роль РФ у цьому процесі. Хіба що роль піратів Сомалі – топити все і вся.

Безумовно, така ситуація Путіна та його оточення не влаштовує, тому вони направили всі ці дронові та ракетні атаки на знищення портової інфраструктури Одеси, яка задіяна у реалізації зернової ініціативи.

Те, що вони ніколи не зважають на супутні втрати, – це очевидно. Ми бачимо, що внаслідок застосування росіянами ракет величезна кількість руйнувань, зокрема, в історичному центрі Одеси. Всі їхні історії у виконанні Маші Захарової чи Пєскова, мовляв, це все не ми, Україна сама обстрілює себе ракетами – для внутрішнього обивателя. Усі фахівці чудово розуміють, що спричинило ці руйнування.

Ворог у такий спосіб намагається вивести українську сторону із процесів, пов'язаних із наданням зерна на світові ринки, – це очевидно. Причому подивіться, яке єзуїтство: Росія заявляє, що вона готова замінити Україну на світових ринках зерна. Але розраховувати на швидку реакцію всесвітніх інституцій, які відповідають зокрема за безпечне переміщення вантажів морським транспортом, не варто. По-перше, у Європі та світі час відпусток. По-друге, їхня часто імпотентна позиція показує, що вони не готові активно й адекватно реагувати на ті виклики, які щоразу створює РФ.

Єдиний ефективний інструментарій – це українські Сили оборони, їхня бойова робота, зокрема й у тих місцях, де росіяни зосереджують засоби ураження. Добрі люди кажуть, що у Веселому вибухнув склад, на якому зберігалися ті самі "Онікси". Американський генерал Бен Годжес каже, що для потреб української армії якнайшвидше необхідно передати ракети ATACMS, які зможуть дистанційно знищувати кораблі в головній базі Чорноморського флоту, у Севастополі. Це все дуже важливо, але поки що таких ракет ми не отримали.

– Останнє запитання – щодо ситуації у Білорусі. Лукашенко заявив про те, що нібито є загроза з боку Польщі. Ми знаємо, що частина ПВК "Вагнер" вже там. Чи може Кремль якимось чином використати білоруського диктатора та цю країну у своїй новій грі? Чи існує небезпека для Європи та для України?

– Для України – навряд. Ми дуже серйозно підготувалися на цьому етапі протистояння – не важливо, з білоруською армією, з російською армією, з тими ж найманцями з ПВК "Вагнер". Щодо кількості, то проєкт "Беларускі Гаюн" стверджує, що нині в таборі під Осиповичами перебуває близько 3,5 тисяч найманців та близько 700 одиниць техніки. Але це виключно автомобільна та будівельна техніка, бойової техніки немає.

Чи може угруповання такою чисельністю загрожувати українській стороні? Безперечно, ні. Ми повинні розуміти, що будь-яке переміщення "вагнерівців" відразу фіксуватиметься. Білоруська та українська розвідки матимуть оперативну перевірену інформацію, зокрема щодо планів ПВК "Вагнер".

Уся ця риторика Лукашенка про те, що, мовляв, "вагнерівці" хочуть сходити на "екскурсію" на територію Польщі, – це казки, щоб потішити російський народ. Немає у них ані ресурсів, ані технічних можливостей, ані шансів трансформувати всі ці переміщення на якісь територіальні придбання. Очевидно, що й польська армія посилила свою присутність на східних кордонах, проводяться певні заходи, пов'язані з посиленням кордону, у Литві. А те, що українська армія створила найпотужніший заслін на території чотирьох областей, що межують із Білоруссю, – це очевидно. Волинь, Рівне, Житомир, Київ надійно захищені.