Селезньов: ЗСУ йдуть повз мінні поля та рубежі ворога: чому нам критично потрібні ATACMS. Інтерв'ю

Контрнаступ українських Сил оборони апріорі не може бути швидким, оскільки за останні дев'ять місяців, поки союзники України дискутували про те, давати нам серйозні озброєння чи ні, країна-окупант Росія встигла суттєво зміцнити свою оборону. На окремих ділянках фронту вона трирівнева.

Сьогодні захисникам України доводиться просуватися повз мінні поля та серйозні фортифікації ворога. Але ставка робиться не на звільнення окупованих територій за будь-яку ціну, а на збереження життів та здоров'я наших захисників і методичне знищення резервів ворога, у чому Сили оборони досягли успіху. Найбільша потреба на сьогодні – не лише винищувачі F-16, а й далекобійні ракети типу ATACMS. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Останнім часом звучать заяви військово-політичного керівництва нашої країни, зокрема генерала Залужного, про те, що контрнаступ апріорі не може бути швидким. Чи могли б ви пояснити українцям, у яких "підгорає", чому справді поспішати не можна? У чому головна причина?

– Головна причина полягає в тому, що росіяни мали дев'ять місяців для підготовки до нашого контрнаступу. Ті самі дев'ять місяців, поки наші шановні західні партнери вирішували, варто нам передавати озброєння, техніку та боєприпаси чи ні.

Поки вони "телилися", ми втратили час. А росіяни отримали час на підготовку потужної системи інженерних та фортифікаційних споруд не лише на південному фасі українсько-російського фронту, а й на східному. Відповідно, зараз наш контрнаступ проходить у дуже складних умовах – через мінні поля, через серйозно укріплені рубежі оборони. Причому на півдні Запорізької області таких рубежів оборони щонайменше три.

За таких умов відправляти буквально на лобові штурми українські штурмові бригади – це означає занапастити наших воїнів. Хіба це є метою нашої контрнаступальної кампанії? Ні. Наше завдання – не померти за Україну, а знищити ворога заради нашої перемоги. Саме цим опікується український Генеральний штаб під керівництвом Валерія Залужного.

Але для того, щоб ці плани реалізувати, потрібні ресурси та час. Зверніть увагу: за червень ми знищили російської артилерії втричі більше, ніж зазвичай протягом місяця. Також спостерігається значне збільшення щодо знищення ворожих систем протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, інженерних машин, зокрема для мінування типу "Земледелие".

Ми знищуємо об'єкти, які розміщені глибоко в тилових районах російської окупаційної армії, перетворюючи на попіл їхні командні пункти, пункти управління, зв'язку, склади з боєприпасами, місця зосередження техніки. Тобто все те, що вони тримають на випадок масштабного контрнаступу, ми наперед знищуємо. Тому що, не маючи таких ресурсів, ворог у перспективі фактично не зможе чинити нам серйозного опору.

Зараз тенденція така, що навіть незважаючи на те, що українська армія наступає, втім у росіян втрат у техніці більше, ніж в українських Сил оборони, які ведуть наступ. Хоча, знову ж таки, військова наука визначає чітко: втрати сторони, яка наступає, щонайменше утричі більші, ніж сторони, яка обороняється.

Чому в нашому випадку так виходить? Тому що, перш ніж перейти до контрнаступу, ми знищуємо ворожий військовий потенціал. Тому на цьому етапі ключове – не звільнені квадратні кілометри, а збережені життя та здоров'я наших воїнів і знищення ворожого військового потенціалу.

– Питання щодо допомоги союзників. Поки що нам не дають хорошу винищувальну авіацію, F-16. Але окрім авіації, на вашу думку, у чому сьогодні найбільша потреба української армії саме для контрнаступальних дій?

– Якщо ми хочемо бути максимально успішними на полі бою, то нам потрібні далекобійні ракети типу ATACMS. Згадую американського генерала Бена Ходжеса, котрий міркує абсолютно раціонально. Якщо Україна отримає далекобійні ракети ATACMS, то мінімальною кров'ю, з мінімальними витратами вона зможе звільнити Крим від російських окупантів шляхом знищення Кримського мосту, а потім і від всієї військової інфраструктури на території тимчасово окупованого Криму.

Чому такі важливі ATACMS? Тому що їхніми носіями є реактивні системи залпового вогню HIMARS або їхні аналоги М270 та інші. Такої техніки у нас достатньо. А ось носіїв типу Storm Shadow у нас обмаль – буквально кілька одиниць бомбардувальників Су-24, їх нам критично не вистачає для того, щоб представляти системну, багаторівневу ракетну небезпеку для ворога.

Тобто для того, щоб ми мали відповідні ресурси – не лише ракети, а й їхні носії – нам потрібні ATACMS.

Ми бачимо, що дискусії тривають, остаточного рішення немає. Мені здається, воно залежить від волі американського президента Джо Байдена. Адже очевидно, що розмови представників адміністрації Байдена, мовляв, це може призвести до ескалації на фронті, абсолютно безглузді.

Адже Storm Shadow, які ми отримали від наших британських та французьких партнерів, є потужнішими, їхня бойова частина далекобійніша. Проте використання цих ракет ні до якої ескалації на фронті не призвело. Путін, розповідаючи про червоні лінії, знову не бере до уваги, що ми використовуємо ракети, якими завдаємо ударів по військових об'єктах у глибині тимчасово окупованої території України. Росіяни ці території вже вважають своїми.

Так, розмови Байдена та його оточення щодо того, що не можна передавати такий тип боєприпасів для українських Сил оборони, бо це може призвести до запеклої ситуації на фронті, не витримує жодної критики.

– Президент Зеленський заявив, що невдалий "держпереворот" Пригожина дуже послабив Росію, і цим мають скористатися Сили оборони, щоб вигнати окупанта з нашої землі. Ми також бачили нещодавню заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що Україна не може завдавати ударів по території Росії з використанням західного озброєння. Також відома позиція Джо Байдена. Чи вважаєте ви, що українська армія сьогодні може і має перетинати червоні лінії Путіна, щоб завдавати ударів по території ворога? Можливо, це буде кращою "профілактикою", ніж боротьба з ним на нашій території?

– Я вважаю, що українська армія має використати всі сили, ресурси та можливості для того, щоб максимально послабити бойовий потенціал путінської армії. Так, у нас є певні домовленості з нашими західними партнерами щодо невикористання тих засобів та озброєнь, які ми отримуємо від них у межах військово-технічної допомоги та співробітництва, але у нас є свій військово-промисловий комплекс.

Вибух на території Ростовської області, у селищі Ахтарський, звідки зазвичай прилітають "Шахеди" на територію нашої країни, вирва, яка утворилася внаслідок цього вибуху, свідчать про те, що було використано дуже серйозне ракетне озброєння.

Який це тип озброєння? З огляду на те, що вибух стався на відстані понад 250 кілометрів від лінії бойового зіткнення, можна припустити, що використовувалися не ракети Storm Shadow, а, наприклад, ракети оперативно-тактичного ракетного комплексу "Грім-2" українських виробників. Такий варіант виключати не можна.

Безумовно, офіційної інформації наразі немає. Проте той факт, що ракети прилітають вже на такі великі відстані, що наслідки досить серйозні за масштабами, свідчить про те, що українська армія отримує все більше і більше серйозного озброєння, яке дає змогу діяти і на таких великих відстанях.

Очевидно, що є постачання військово-технічної допомоги від наших західних партнерів, і є робота українського оборонно-промислового комплексу та підприємств українського бізнесу, діяльність яких спрямована на те, щоб максимально посилити можливості українських Сил оборони.