Відео дня
Шантаж та нові будинки на кістках: як зараз живе окупований Маріуполь
В окупованому Маріуполі триває цілеспрямована політика витіснення місцевих жителів та закріплення російського впливу. Проте українці, які там залишилися або повернулися, стикаються з низкою проблем, зокрема майновими утисками, дискримінацією та пропагандою.
Своїм баченням ситуації в окупованому Маріуполі поділилась головна редакторка сайту 0629.com.ua Анна Мурликіна в інтерв'ю Video NV. Вона розповіла про реалії міста під російською окупацією, міфи щодо масового повернення мешканців, а також про умови, у яких зараз живуть маріупольці.
Скільки людей повернулися до окупованого Маріуполя
За словами журналістки, офіційної статистики щодо кількості людей, які повернулися до Маріуполя, немає. Вона зазначає, що реальні цифри значно відрізняються від тих, які озвучують політики, зокрема нардеп від "Слуги народу" Максим Ткаченко заявив про нібито повернення в окупацію близько 150 тисяч людей. З них 70 тисяч — в Маріуполь, але такі цифри залишаються без підтверджень. Люди, які повертаються, роблять це здебільшого через особисті обставини: догляд за літніми батьками або тяжко хворими родичами.
Мурликіна розповіла, що були знайомі, які повернулися в окуповане місто для вирішення особистих питань, а після цього знову виїжджали. Проте вона зауважила, що по її оточенню не можна судити про ситуацію загалом, бо це люди, для яких "сам факт існування в окупації неприйнятний абсолютно".
Вона додала, що точно невідомо, скільки людей загинуло в Маріуполі, а більшість озвучних цифр — припущення. Єдина приблизно достовірна інформація стосується підрахунків, зроблених до 16 березня 2022 року, коли представники місцевої влади ще перебували в місті. Тоді вони обходили двори, фіксували кількість загиблих і місця їхнього виявлення. Частину тіл ідентифікувати не вдалося, а загальна цифра — близько 22 тисяч — не враховує загиблих у лівобережній частині міста, доступ до якої було швидко втрачено. Тож навіть ці дані не можна вважати точними.
"Я чула 140 (140 тисяч загиблих житерів Маріуполя, – ред.). І люди спиралися нібито на дані із маріупольських моргів. Особисто я цих даних не бачила і я їх не бачила в інтернеті і я не бачила, щоб люди, які посилалися на цифру 140 тисяч, показували ці документи. Я не виключаю, що це може бути правда. Не виключаю, але ми не маємо доказів", – пояснила журналістка, зауваживши, що для встановлення правди треба повернутися до Маріуполя та почати ексгумовувати тіла.
Вона зауважила, що невідомо про справжню кількість людей, які вижили, але виїхали за кордон, або ж на територію Росії. Європейський Союз називає більш узагальнюючі цифри про біженців.
Чому люди повертаються до окупованого Маріуполя
За словами головної редакторки сайту 0629, наприкінці 2023 року дедалі більше маріупольців почали повертатися до окупованого міста. Однією з головних причин стало розчарування у сподіваннях на швидку деокупацію Маріуполя. Проте рішення повернутися часто продиктоване не політичними міркуваннями, а особистими обставинами.
Найчастіше люди повертаються через сімейні обставини — догляд за літніми батьками, дітьми чи іншими родичами, які потребують допомоги. Мурликіна поділилася історією жінки, яка не змогла залишити свого батька в окупації. Чоловік втратив зір під час обстрілів і, залишившись без допомоги, змушений був повзти до сусідів за тарілкою супу. Побачивши це фото, жінка вирішила повернутися, попри всі ризики, пояснивши: "Мені байдуже, які там прапори. Коли я зрозуміла, коли я побачила це, то мені вже було все одно".
Іншою важливою причиною є майнове питання. Для багатьох українців житло має особливу цінність, і люди прагнуть зберегти свої домівки. Вони повертаються, щоб переоформити документи за російськими законами і захистити своє майно від передачі іншим особам. В окупації регулярно оновлюють списки так званих "безгоспних" квартир. Якщо житло потрапляє до такого списку, власник має два місяці, щоб особисто приїхати, надати документи на право власності та перереєструвати нерухомість. В іншому разі майно можуть передати іншим людям.
Проте оформити документи на своє житло неможливо без російського паспорта. Відтак, частина маріупольців повертається, щоб переоформити майно, а потім знову виїхати. Дехто продає квартири, адже ціни на нерухомість в Маріуполі наразі вдвічі вищі, ніж до окупації. Отриманих коштів часто вистачає на купівлю житла в інших українських містах або на іпотеку. Це стає єдиним виходом для тих, хто залишився без будь-якої допомоги від держави.
"Дехто перереєструє і залишає окуповану територію, дехто продає це майно, ціни на житло зараз вдвічі вище, ніж до окупації. Тобто курс росіяни підняли на вартість квадратного метра, він такий високий, що середня родина може продати свою квартиру в Маріуполі, в розбомбленому, і купити собі квартиру у Вінниці, наприклад, або в Миколаєві чи Одесі. Тобто це нормальні гроші, які дозволять, якщо не купити, то принаймні точно оформити іпотеку і швидко її виплатити. Тому люди наважуються на це", – пояснила Мурликіна.
За її словами, маріупольці, як і мешканці інших окупованих міст, не отримують ані виплат для переселенців, ані компенсацій, передбачених для жителів деокупованих чи прифронтових територій.
Ще одна категорія людей повертається назавжди – це ті, хто пристосовується до будь-яких умов і не надає значення державній приналежності. Водночас Мурликіна зазначає, що більшість маріупольців залишали місто не через політичні переконання, а рятуючись від смертельної небезпеки під час активних бойових дій.
"Це люди, для яких не принципово в якій країні жити, під якими прапорами, вони пристосовуються до будь-яких обставин. Такі люди є всюди, в будь-якому місті", – пояснила журналістка.
З плином часу змінюються і настрої серед переселенців. Якщо у 2022 році більшість маріупольців відкрито засуджували окупацію, давали свідчення для міжнародних судів і не боялися висловлювати свою позицію, то вже в середині 2023-го ситуація змінилася. Люди стали обережнішими у висловлюваннях, побоюючись наслідків. Дехто навіть просив видалити старі інтерв’ю, особливо якщо планував повернення до окупованого Маріуполя.
Росіяни шантажують маріупольців житловим питанням та обмеженням на в'їзд
Жителі окупованого Маріуполя, які залишили місто через війну, стикаються з серйозними перешкодами при спробах повернутися, розповіла журналістка. Власники квартир змушені доводити свої права на майно, навіть якщо будинок частково відновлений після руйнувань. Перевага надається тим, хто має російський паспорт, тоді як українці часто опиняються у вразливому становищі, фактично без юридичних важелів для захисту своєї власності.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що у грудні 2024 року окупаційна влада заявила про припинення будівництва нового житла. Замість цього передбачено перерозподіл вже наявних квартир, зокрема за рахунок майна людей, які виїхали.
Окрім шантажу житлом, російські окупанти запровадили суворі обмеження на в’їзд українців через аеропорт Шереметьєво — єдиний транспортний вузол для подорожей на окуповані території. Людям можуть відмовити у в'їзді через давні публікації чи навіть лайки у соціальних мережах, а заборона може тривати до 20 років. Мурликіна навела приклад 72-річної жінки, яка після евакуації з Маріуполя опинилася в Італії. Вона зібрала гроші, щоб повернутися додому, але їй відмовили у в’їзді через зображення соняшників і напис "Слава Україні", яке вона опублікувала у 2014 році.
Журналістка наголосила, що такі випадки — це не виняток, а систематична практика. В умовах правової невизначеності маріупольці живуть у постійному страху: за своє майно, за можливість повернення та за власну безпеку. У цих обставинах російська влада фактично використовує житло як інструмент тиску, змушуючи людей приймати складні рішення.
Житлова проблема для жителів Маріуполя
Власники зруйнованих квартир не можуть відновити свої права на житло, навіть якщо його відбудували. Після так званого "ремонту" такі квартири визнаються "безхазяйними" і передаються іншим особам, які можуть оформити документи лише за наявності російського паспорта. Це створює парадоксальну ситуацію, коли люди втрачають власне майно, хоча формально воно залишається на місці.
Окупаційна влада також поступово згортає програми компенсаційного житла. Якщо у 2022 році будівництво фінансувалося на повну силу, то вже зараз забудова майже припинена. Замість безкоштовного житла для постраждалих, росіяни зосередились на іпотечних програмах із пільговими умовами — всього 2% річних на окупованих територіях, порівняно з понад 20% у РФ. Втім, ці умови недоступні для більшості місцевих жителів, оскільки одним із головних критеріїв є офіційне працевлаштування на російських підприємствах протягом мінімум шести місяців. У Маріуполі ж переважає неофіційна зайнятість, що фактично закриває для українців доступ до таких кредитів.
Так Росія намагається залучити до окупованих міст якомога більше громадян РФ, витісняючи корінне населення. При цьому раніше до Маріуполя звозили на роботу російських будівельників, але вони стали дорого коштувати уряду РФ, тому запрошували гастарбайтерів з азійських країн, але й вони стали задорогими. Їхня зарплата була вдвічі більша, аніж платили місцевим жителям.
"Така дискримінація була з першого дня. І все більше наймають, намагаються наймати місцевих будівельників", – пояснила Мурликіна.
За словами журналістки, додатковим інструментом впливу стала пропагандистська інфраструктура. Росія активно ремонтує школи та культурні установи, які використовуються для поширення ідеологічних наративів. Особливо показовим є будівництво Нахімовського училища, куди звозять дітей з усіх окупованих територій, включно з Донеччиною, Луганщиною, Херсонщиною та Запоріжжям.
Також відновлюються бібліотеки, наповнені російською літературою, та відкриваються культурні заклади, що працюють на зміцнення окупаційної влади. Усе це свідчить про системну спробу не просто контролювати територію, а змінити її ідентичність, витіснивши українську культуру та пам'ять.
Який сьогодні Маріуполь під російською окупацією
Маріуполь, який опинився під російською окупацією, переживає значні зміни. Місто активно використовують як стратегічний транспортний вузол для забезпечення окупованого Криму та фронтових потреб окупантів, що стало основною причиною його часткового відновлення. Однак реальна картина далека від показної "стабільності", яку показує російська пропаганда.
Як розповіла маріупольська журналістка, після масових руйнувань було демонтовано близько 30% зруйнованих багатоповерхівок, що кардинально змінило вигляд міста. Багато місцевих жителів, які повертаються, не впізнають знайомих вулиць і проспектів. Хоча фасади будинків у центрі пофарбовані й мають нові вікна, за кілька десятків метрів від головних вулиць все ще видно пошкоджені будівлі, що нагадують про війну.
"В Маріуполі існувало десь 2 600 будинків, ну, 2 500 багатоповерхових будинків і 43 тисячі приватних. Приватний сектор зруйнований або пошкоджений майже повністю. Там просто дуже важко було взагалі знайти будинок, який не покоцаний, не побитий", – розповіла Мурликіна, додавши, що програми відновлення обмежені. Попри плани на рік щодо ремонту близько 1000 приватних будинків, цього не відбувається.
Крім цього, економічна ситуація в місті залишається складною. Більшість робочих місць зосереджені в будівництві та на підприємствах із демонтажу металолому, зокрема на залишках комбінату "Азовсталь", контроль над яким здійснюють чеченські угруповання. Вони фактично взяли під контроль і значну частину місцевого бізнесу, витіснивши старі кримінальні структури. Наявність озброєних осіб у місті створює атмосферу небезпеки — місцеві правоохоронці не мають впливу на "недоторканих" із чеченськими номерами автомобілів.
Жінкам знайти роботу ще складніше: обмежений вибір зводиться до роботи в торгівлі, кафе або б'юті-сфері. Освітня система теж майже не функціонує, оскільки працює лише невелика частина шкіл і дитячих садків.
У медицині ситуація не краща, розповідає Мурликіна. Попри відкриття нової лікарні з сучасним обладнанням, гостро бракує кваліфікованих лікарів. Немає навіть базових спеціалістів, таких як алергологи чи гастроентерологи, що змушує людей звертатися по допомогу в інші міста, як-от Бердянк, Новоазовськ або Донецьк.
Як розповідав OBOZ.UA, жителі зруйнованого Маріуполя продовжують записувати слізні звернення до російського диктатора Володимира Путіна. Вони скаржаться на те, що зруйновані будинки ніхто не ремонтує, а так звана "влада ДНР" намагається відібрати квартири, які сяк-так уціліли.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!