Відео дня
Спецоперація СБУ "Павутина": Моссад відпочиває. Ступак спрогнозував пуски ракет по Росії
Спецоперація СБУ "Павутина", завдяки якій на території країни-агресора Росії було знищено понад 40 літаків стратегічної авіації, була надважкою і пов’язаною з колосальним ризиком, проте стала можливою завдяки креативності українських захисників. Вона фактично поставила під сумнів ядерну тріаду Росії, складовою частиною якої є стратегічна авіація, та продемонструвала неабияку професійність СБУ, що перевищила професійність ізраїльської зовнішньої розвідки – Моссаду.
Знищення літаків противника призведе до зменшення атак із неба. Проте не варто забувати, що країна-агресор і досі має величезний людський ресурс, який об’єктивно перевищує ресурс України. Саме це є головною причиною просування армії противника територією України. Водночас літній наступ армії РФ може бути зірваний через ракетну програму України. За сприятливих обставин, ракети можуть полетіти в РФ уже в липні-серпні.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
– Знищення понад 40 російських літаків стратегічної авіації стало насправді знаковою подією і великою радістю для усіх українців. На вашу думку, завдяки чому це стало можливим? У чому секрет?
– Секрет у креативності, і це не пропагандистське кліше. Це креативність і нестандартність підходу. Здавалося б, 4500 кілометрів – це настільки далека відстань, до якої ніхто ніколи не зможе дотягнутися. Але змогли, знайшли, розпланували всі свої дії. Ця операція планувалася з початку 2014 року. І ми побачили те, що побачили.
Це вимагало врахування 1500 факторів. Бо ми маємо розуміти: навіть коли на місці щось плануєш, воно може провадитися, а тут, на відстані понад 4 тисячі кілометрів, на ворожій території, під постійним тиском російських ФСБівців, коли будь-яка маленька помилка може коштувати усієї операції.
Уявіть собі: людина перевозить партію дронів, а потім її зупиняють поліціанти за те, що в автомобілі габарит не працює. Заглядають до салону, все зупиняється, усіх заарештовують. Уявіть, у якій напруженості довелося працювати людям.
– Наскільки зрозуміло з інформації з відкритих джерел, ішлося про українські дрони, а не про засоби західного виробництва?
– Принаймні я не чув про західну зброю. Це українська. Це FPV-дрони, тут нічого складного немає.
– Чи свідчить цей факт про те, що Україна має більші можливості для знищення ворожого ресурсу?
– У нас є можливості, а головне – у нас є люди, які вигадують такі операції. Будь-які ресурси не вартують нічого, якщо немає людей, які готові це реалізувати й досягати результатів. Подивіться на американців. Ресурси у них є. Але чи є креатив, чи є бажання тиснути на Росію? Немає. Україна у ресурсах обмежена. Але згадаймо про крейсер "Москва". Не було жодних, навіть теоретичних умов це зробити. Але ми це зробили. Це неймовірно. І знову тут насамперед люди.
Я знаю величезну кількість класних задумів, які руйнувалися на етапі погодження. Просто тому, що хтось нагорі казав: "Ти що, кіно надивився? Гуляй". А тут хтось ініціював, доніс ідею, перший керівник підхопив, другий, третій, четвертий. Це ж вертикаль. Уявіть, пан Малюк приходить до пана Зеленського й каже: Володимире Олександровичу, тут у нас ідея: давайте тут ми фуру поставимо, і тут фуру, з них вилітають дрони, вони всіх бомблять. А якби президент відповів: ти що, хворий? Забудь про це. Але всі підтримали цю ідею – і ми побачили те, що побачили.
Дійсно, без перебільшення – Моссад відпочиває. Тепер не ми будемо вчитися в них, а вони в нас.
– Полковник армії Великої Британії у відставці Бреттон-Гордон заявив, що акція зі знищення російських літаків, операція "Павутина", вкрай важлива у цій війні. За його оцінками, вона може свідчити про те, що маятник у війні хитнеться у бік України. Чи вірите ви у це?
– Я хотів би бути таким оптимістом, як цей полковник. Ми зробили дійсно величезне досягнення – без перебільшення. Ядерну тріаду Росії поставлено під сумнів. Але коли кажуть, що тепер у нас будуть зовсім інші козирі в Стамбулі... (мається на увазі російсько-українська зустріч у Стамбулі 2 червня. – Ред.). Не буде жодних інших козирів. Відкриваємо мапу бойових дій і бачимо, що ситуація змінюється не на нашу користь.
Ми знищили російську авіацію, а не російську піхоту. Зараз на території Сумщини вони контролюють близько 170 квадратних кілометрів і наближаються до міста Суми. Навіть якщо завтра припинить існування вся російська стратегічна авіація, люди в Росії все одно будуть. Тому сподіватися на те, що тепер росіяни погодяться на всі наші вимоги, було б дуже необачно та необґрунтовано.
Нещодавно ми бачили стрибок ворога у напрямку Ізюму. Не знаю як щодо закріплення, але все одно. На жаль, на землі їх залишається більшість. Якби ми знищили 10 тисяч росіян, які б стояли десь у полі, тоді можна було б говорити, що маятник хитнувся у наш бік. Беззаперечно, знищення авіації означає зменшення обстрілів тилів, нашої військової інфраструктури. Але на землі, на жаль, у росіян є просування.
– Ви згадали про Сумщину. Також, за повідомленнями наших захисників, ворог намагався здійснити прорив на Торецькому напрямку, проте цю спробу було успішно відбито. Крім того, сервіс DeepState констатував, що за травень активність росіян збільшилася на 19% порівняно з квітнем. Отже, напевно, той самий літній наступ уже по факту розпочався. Ви також зауважили, що у ворога достатньо людського ресурсу. За вашими оцінками, чи може ворог мати якісь суттєві успіхи на полі бою?
– На жаль, станом на сьогодні у них є людський ресурс, вони щодня його набирають, щодня відправляють його у штурми. Були моменти, коли вони дійсно просідали, але порівняно з нами людей у них більше. Вони відправляють на штурми навіть поранених, які щойно вийшли з госпіталів. Також знаходять мігрантів. Нещодавно називали цифру у 20 тисяч, яких відправили на фронт, а потім озвучувалася цифра у 80 тисяч.
Я переконаний, що просування у них відбуваються передусім унаслідок масового використання безпілотників. Їх просто неймовірна кількість, які Росія отримує і від Китаю, і від своїх виробників. Наші хлопці на фронтах просто по коліна у цьому оптоволокні.
Вони ріжуть нашу логістику, вони тиснуть всюди, вони шукають слабкі ділянки, слабкі підрозділи, які стоять недоукомплектовані, недонавчені, недооснащені, щойно сформовані тощо. Вони не можуть просто тримати позиції, як це відбулося між Покровськом і Костянтинівкою, ворог знайшов цю шпаринку й тепер намагається максимально розширити свій наступ.
– Останнє запитання – щодо літнього наступу. Чи припускаєте ви ймовірність того, що його буде зірвано? Зокрема, завдяки винахідливості й креативності українських захисників.
– Я розраховую на це. Особисто я вірю в українську ракетну програму. Вона повинна зупинити наступ. У нас не стане більше людей, але на ракети я дійсно покладаю велику надію. Співпраця з Німеччиною має спрацювати. І це не лише Taurus. Як кажуть, не давай людині рибу – краще навчи її рибалити. Нам потрібні певні технології, хай навіть застарілі, хай десятилітньої давнини. Нам потрібні верстати, хай навіть умовно старі. Можливо, якісь креслення, щоб ми могли прискорити на 20-30% виготовлення наших ракет. І тоді воно дійсно матиме ефект.
Я особисто очікую, що у липні-серпні ми побачимо пуски українських ракет по РФ. Бо в листопаді 2024-го наші посадовці вже відкрито говорили про те, що перші випробування наших ракет відбулися. Зазвичай після таких повідомлень проходить 6-12 місяців, перш ніж такі вироби з’являються у масовому виробництві. Але я розумію, що це виробництво, яке залежить від безлічі факторів, – і росіяни гамселять по місцях виробництв. Проте сподіваюся, нічого не завадить.