Спроба наступу на Харків буде стовідсотково, але є одне "але". Інтерв’ю з майором Гетьманом

Країна-агресор Росія, яка тероризує Харків, влаштовуючи атаки з неба, може спробувати захопити це місто. Причому ймовірність цього майже стовідсоткова. Втім, є одне "але". Щоб реалізувати свій план, окупант має зосередити лише на цьому одному напрямку угруповання чисельністю 250-300 тисяч осіб. Для цього доведеться перекидати сюди більшу частину сил та засобів, які сьогодні розтягнуті вздовж усієї лінії фронту. А це призведе до оголення фронту і дасть можливість наступати Силам оборони.

Українці мають бути свідомі того, що у разі найбільш негативного розвитку подій щодо військової допомоги від союзників теоретично можливий варіант програшу у війні. Проте війна – як шахова партія, де ситуація змінюється щохвилини. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Ми бачимо, що наразі ворог веде активні бойові дії на таких напрямках: Куп’янськ, Лиман, Часів Яр, Авдіївський напрямок, Мар’їнський, Кринки, Роботине. За вашими оцінками, який з них є найбільш загрозливим? Який у пріоритеті у ворога?

– Фактично ви перерахували всі напрямки вздовж усієї лінії фронту. Якщо брати до уваги повідомлення офіційних джерел, Генерального штабу, Головного управління розвідки, президента України, то найбільш запеклі бої наразі відбуваються за Часів Яр. Росіяни запускають ІПСО, поширюють інформацію про те, що нібито цей населений пункт уже взято.

Ворог почав використовувати там важку техніку у великій кількості, і у великій кількості ми її знищуємо.

Але сказати про те, що це найважливіший напрямок, буде несправедливим щодо інших напрямків, де так само наші хлопці і дівчата дають відсіч ворогу. Проте за інтенсивністю боїв саме Часів Яр є одним з найбільш важких напрямків.

Так само противник намагається просуватися на Лиманському напрямку, на Мар'їнському. Там відбувається спроба вийти на північ Вугледара. Щодо Роботиного на Токмакському напрямку, то тут росіяни хочуть вирівняти лінію фронту й максимально відсунути нас від залізниці, яка проходить через Токмак. Це важлива для них залізниця.

Щодо Кринків, то там ворог без особливих успіхів продовжує намагатися знищити той невеликий підрозділ Сил оборони, який там перебуває і є предтечею плацдарму для звільнення Криму, для наступу на Скадовськ, Армянськ тощо. На цих ділянках точаться важкі бої.

– Чому саме Часів Яр? Якщо ворог захопить цей населений пункт, чи дасть це йому особливу перевагу на полі бою?

– Якщо їм дійсно вдасться захопити Часів Яр, то це невелика перевага, суттєво нічого на лінії фронту не зміниться. Але ворог планує продовжити наступальні дії від Часового Яру. Там є населені пункти, які є вкрай важливими і які втрачати дуже недобре. Зокрема, на північний захід від Часового Яру є залізниця, якою користуються наші Збройні сили. Там навіть ходив потяг Інтерсіті. Ворог вже атакував ракетами залізничний вокзал. І неважко зрозуміти, чому вони це роблять – це наші логістичні можливості. Дуже цікавий Куп’янськ-Вузловий – залізничний хаб. Туди вони також спробують просуватися, щоб погіршити нашу логістику.

Але ми це чудово розуміємо і робимо певні дії, щоб не дати можливості росіянам це зробити. Проте ми, на жаль, залежимо не тільки від того, які в нас мужні і героїчні бійці, але й від зброї, яку нам постачають союзники. Як казав президент Зеленський, якщо постачання не пришвидшиться чи взагалі буде призупинено, то ми будемо вимушені відступати на певних ділянках. Адже неможливо давати відсіч ворогу лише завдяки мужності і героїзму, якщо немає чим стріляти.

– Президент Зеленський сказав також, що без допомоги США Україна може програти цю війну. Як ви думаєте, глава держави сказав це, бо хотів підштовхнути наших партнерів до більш активних дій, чи це дійсно реальна загроза?

– Я думаю, що це реальність, тому що Верховний головнокомандувач має інформацію, враховуючи й секретну. Періодично збирається Ставка Верховного головнокомандувача, де робляться відповідні доповіді. Тому президент робить такий висновок, що без допомоги США все може закінчиться поразкою. Такими словами не розкидаються. Якщо він так сказав, це означає, що все набагато серйозніше.

Це також певний сигнал і для ваших читачів, і для усіх українців всередині країни. Нам треба розуміти, що ми всі на війні, і війна стосується не лише тих людей, які безпосередньо на фронті. Багато розмов про те, правильна чи неправильна в нас мобілізація, але знаєте, це трохи дивує. Під час війни певна кількість людей в Україні не засуджує тих, хто намагається ухилятися від служби в армії. Це дивує і засмучує.

Багатьом видається, що війна – це якась гра. Програли, наступного разу виграємо… Ні, не так. Якщо ми програємо, орки будуть тут. Якщо так станеться, то жодної кави, жодних спортзалів для людей, які вважають, що війна їх не стосується, вже не буде. Російські орки будуть робити те саме, що робити в Бучі, в Гостомелі. Їх не цікавить, маєш ти документи на квартиру чи автівку або не маєш. Будеш багато розмовляти – застрелять.

– Щодо Харкова. Ви знаєте, яка там наразі ситуація. Чи припускаєте ви, що влітку ворог може вчинити спробу наступу на це місто?

– Я впевнений на сто відсотків, що спроба буде. Але яку кількість живої сили та техніки росіяни залучать, залежить від того, як вони зможуть це організувати. Адже треба створити нові підрозділи, а не просто долучити декілька десятків чи сотень тисяч людей. Потрібні відповідні служби в кожній військовій частині, молодші командири, техніка.

– Потрібне певне ударне угруповання?

– Це радше цивільне, аніж військове поняття. Яке угруповання? Для яких цілей? Як визначити, це ударне угруповання чи ні? Росіяни чудово знають, скільки в нас сил та засобів, скільки в нас підрозділів тощо. І вони приблизно розуміють, скільки їм треба снарядів, танків, людей для того, щоб прорвати нашу оборону чи вийти на певні рубежі.

Щоб захопити Харків, за нашими оцінками, їм треба зосередити 250-300 тисяч. Але цього вони зробити не зможуть. І росіяни це чудово розуміють, вони не будуть намагатися невеликим підрозділом захопити місто, яке добре укріплене і де перебуває велика кількість наших військ.

Тому провокаційні спроби, звісно, будуть. Чи зможуть захопити місто? Лише теоретично – якщо вони всі свої сили з усієї лінії фронту кинуть тільки на Харків. Але так вони оголять інші ділянки фронту, де ми зможемо проводити наступальні дії.

Війна схожа на шахову партію, перемагає той, хто розумніший і може швидше адаптуватися до поточної ситуації. Неможливо скласти план війни, адже йдеться про оперативну ситуацію, яка вимагає постійної роботи і постійного реагування на актуальні реалії.