Спусковим гачком став з'їзд у КНДР: чи загрожує пряма участь північнокорейців у війні в Україні і що "не так" із промовою Кім Чен Ина
Днями безліч медіа облетіла інформація, що лідер КНДР Кім Чен Ин фактично закликав північнокорейську молодь готуватися воювати з Україною. Звичайно ж, в інтересах Росії. Чому було зроблено такий висновок, чи реальний сценарій, за якого наші захисники можуть зіткнутися з північнокорейськими військовими в зоні бойових дій безпосередньо на українській території?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Звідки галас
Під час одинадцятого з'їзду Соціалістичної патріотичної ліги молоді Північної Кореї, який відбувався в Пхеньяні, керманич Кім Чен Ин сказав, що молодіжна ліга є важливою силою для виконання завдань правлячої партії. Як відомо, одним із поставлених партією завдань є участь у військових операціях за межами КНДР. І заяву Кім Чен Ина тут же пов'язали з підготовкою північнокорейської молоді до війни з Україною.
Проте, в його промові не було сказано жодного слова, що безпосередньо стосувалися перспектив війни з Україною на її території.
Відповідно до політики Робітничої партії, у комунікації з молоддю Україна згадується побічно і не напряму. У питаннях виховання та формування у молоді лояльності партія використовує пропагандистський образ молодого солдата, який вирушив на закордонну операцію, де той "став бомбою і полум'ям" для захисту честі країни.
Загалом той казус, котрий нісся останні кілька днів новинними стрічками, спричинений саме поганим розумінням не лише північнокорейських формулювань і декламацій, а й особливостей мови та лексичних образів. Як наслідок, погане розуміння Північної Кореї призводить до недооцінки або помилкової переоцінки її можливостей.
Але про все по порядку.
Війна проти всіх
Усі лідери Північної Кореї, Кім Ір Сен, Кім Чен Ір і Кім Чен Ин, так чи інакше, але практично в кожному своєму виступі використовували й використовують риторику войовничості, небезпеки для держави і фанатичного виконання обов'язку. При цьому практично завжди вони вказують на загрозу війни з... З ким саме? Та з усім світом!
У промовах керманичів КНДР лунали заклики готуватися до війни зі США, з Південною Кореєю, з Японією, з колективним Заходом/капіталістичним світом, умовно з Україною.
Тобто, ми говоримо про незмінну риторику всіх лідерів протягом понад 70 років. Але як багато за цей час воєн почала Північна Корея проти країн, присутніх у її войовничому списку (за винятком провокацій і диверсійних дій)?
З іншого боку, риторика минулого не скасовує факт 2024 року, коли на боці російських військ у Курській області почали виступати північнокорейські кадрові військові.
Риторика минулого залишилася у минулому?
Війна проти України
У 2024 році північнокорейські військові почали брати активну участь у бойових діях проти України, але на території Курської області РФ, де на той момент проводилася операція СОУ. Юридично північнокорейські військові вступили в бій проти українських військових на російській території згідно з союзним договором, який до того було укладено між Пхеньяном і Москвою.
Заходи північнокорейських військових на територію України на Сумщині мали поодинокі випадки і скоріше були наслідком поганого орієнтування північнокорейців на місцевості або навмисного використання їх російськими командирами в операціях на нашій території.
Таким чином ми не можемо говорити про те, що війська КНДР беруть активну участь у боях саме на українській території – це не відповідає дійсності.
При цьому, на території Курської області РФ перебувають близько 12 тисяч північнокорейців, які забезпечують прикриття тилової зони передовим військам противника, що оперують на Сумщині. Так, вони не сидять склавши руки: підвищують навички управління і застосування fpv-дронів, зокрема практикуючись по територіїї України, обстрілюючи з артилерії, але в прямих бойових зіткненнях із порушенням кордону участі не беруть.
Очевидно, що у домовленостях між Пхеньяном і Москвою було чітко вказано: північнокорейські війська допомагають Росії на її території – без вторгнення в саму Україну.
Якби не було таких домовленостей, то починаючи з березня 2025 року, коли РОВ вторглися повторно на Сумщину, протягом року північнокорейський гарнізон міг би бути використаний безліч разів у боях біля Юнаківки, Новомиколаївки, Олексіївки та для інших завдань. Але цього не сталося.
Наприкінці квітня КНДР відвідав російський міністр оборони Андрій Бєлоусов, де він провів переговори з вищим керівництвом країни і військовими чиновниками.
Які обговорювалися питання – не складно здогадатися: що стосуються допомоги Росії у війні проти України. Але чи порушувалася тема активізації участі північнокорейських військових у бойових діях на українській території? Невідомо. Проте, від моменту цього візиту війська КНДР не змінили своїх місць перебування в Курській області.
То що ж, скасування тривоги?
Гібридний фінт
За довгий час існування КНДР, після завершення Корейської війни 1953 року, попри свою войовничу риторику не ініціювала масштабних загальновійськових наступальних кампаній, вторгнень і захоплень територій.
У певному сенсі ця диктатура в питанні активних бойових дій найбільш "умиротворена". Хоча насправді вибір повоювати невеликий, коли твої сусіди Китай, Росія, острівна Японія і Південна Корея.
Проте, поведінка КНДР щодо суверенності кордонів максимально стримана – і це факт.
Але дилема полягає у тому, що в псевдоконституцію РФ території України – Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області та півострів Крим – внесені як російські. Міжнародно такими не визнані й ніколи не будуть.
Але от чи реально скористатися такою гібридною підставою для залучення військ КНДР на ці плацдарми для участі бойових дій? Виключати такого сценарію не можна.
Однак факт у тому, що у Росії з 2024 року було безліч можливостей залучити північнокорейців до штурмів Покровська і Гуляйполя, до атак на Степногірськ і десантування на Херсонські острови, але цього не сталося. Північнокорейці як сиділи в Курській області, так і сидять.
Можливо, у якийсь момент цей стан речей зміниться і рівень загрози зросте до рівня "код червоний", але поки що Кім Чен Ин скоріше буде продавати Росії ракети і снаряди, техніку і артилерію – без занурення з головою в кровопролитну і загарбницьку війну.
Багато речей, що відбуваються в Північній Кореї, нам здаються божевільними та ірраціональними, але це не означає, що дії Пхеньяна аналогічні. Специфіка менталітету і труднощі перекладу – ось що нам заважає правильно трактувати слова і передбачати дії північнокорейського противника.
Видихнули, але тримаємо руку на пульсі. Це динамічна війна, вкрай динамічні й події навколо неї.
