"Страх зник, залишилася тільки лють": українець розповів про життя в окупації та втечу з Херсонщини. Фото

4 хвилини
13,2 т.
'Страх зник, залишилася тільки лють': українець розповів про життя в окупації та втечу з Херсонщини. Фото

Олексій планував втечу з окупованої частини Херсонщини кілька місяців. Він перечитав сотні повідомлень від тих людей, кому це вдалося, підчистив телефон, зібрав групу з жінок, дітей та одного ветерана АТО/ООС і рушив вперед.

Відео дня

Історію українця з російським корінням, який з перших днів війни чинив спротив загарбникам та робив усе можливе для перемоги, надрукували в SkyNews. Сам же чоловік досі вважає, що врятуватися йому разом з пасажирами допомогло диво.

Олексій – фермер з Херсонщини. Окупанти зайшли в його село практично одразу після вторгнення. Жителі його громади опинилися у скрутному становищі, адже відчувалася сильна нестача продуктів та медикаментів.

Олексій вивіз з окупованої Херсонщини своїх знайомих.

Тоді чоловік вирішив використати своє походження та професію для того, щоб допомогти односельчанам. Він вдало зіграв роль фермера похилого віку, щоб дістатися до окупованого обласного центру, де ще була можливість знайти необхідне продовольство та ліки.

Він підчистив свій телефон, видалив соцмережі, фотографії та запити у пошуковій системі, завантажив на флешку російську музику, поклав із собою ліцензію на трактор та лопату і та їздив між населеними пунктами, що знаходилися під контролем РФ.

Згодом він почав збирати дані про розміщення кремлівських військ і передавати їх ЗСУ. Але коли місцеві сили спротиву ліквідували частину солдатів РФ, у селі почалися обшуки.

У двір Олексія заїхала броньована машина окупантів. Вони шукали зброю і, на щастя, нічого не знайшли. Але це остаточно переконало фермера, що треба їхати на підконтрольну Україні територію.

"Я відчував величезний страх, тваринний страх за своє життя, сім'ю, друзів та сусідів", – згадує чоловік.

Але це не зупинило його партизанську діяльність. Одного дня, коли Олексій помітив, що моральний дух його знайомих сильно впав, він пішов на ризик.

"Я дуже голосно ввімкнув "Ой у лузі червона калина" і відчинив двері, щоб люди навколо могли це почути. Мої сусіди цього не очікували, бо це був небезпечний крок, якби росіяни почули. Але це спрацювало, це підняло дух сусідів", – розповів він.

Наприкінці травня жити у селі стало практично нестерпно. Тоді Олексій разом з дружиною наважились покинути домівку. Одна із їхніх співробітниць прийшла до них і стала просити, щоб вони взяли із собою її дітей та чоловіка-ветерана АТО/ООС. Для фермера це був дуже ризикований крок, але врешті-решт він на нього пішов.

У машині Олексія їхало 11 осіб.

"Було божевіллям брати ще одного чоловіка і двох дітей. Ми довго розмовляли; я не знав, як сказати, що в мене немає місця в машині. Ми почали обговорювати, що робити, якщо його заарештували на контрольно-пропускному пункті. Вона плакала, попросивши врятувати дітей та відвезти їх до родичів. Я досі не можу забути ці ридання... Загалом, я зрозумів, що ми всі підемо разом, у пекло з речами, ми якось помістимося", – розповів Олексій.

Таким чином в одній машині мали їхати 11 людей, купа сумок та кіт Отіс.

Кіт Отіс.

"Ми під'їхали до Василівки о 15:00. Там була черга, і ми були 73-м. Були сформовані групи по 10 автомобілів, і ви мали записати ім'я, стать і рік народження кожного", – згадав фермер.

Під пекучим сонцем їм довелося стояти кілька годин. Ветерана АТО/ООС перевіряли кілька разів. Окупанти не знали, що перед ними стоїть український військовий і, на щастя, він не мав жодних татуювань, які б на це вказували. Тому вони змогли прорватися через усі блокпости.

Але попереду була лінія фронту і річка з розбитим мостом. Кілька машин намагалися переїхати по насипній грунтовій дорозі, але йшов сильний дощ і автівки позастрягали.

У цей момент почалися обстріли. Та поруч опинилися пожежна автівка та два військових трактори ЗСУ. Вони витягли цивільних та допомогли їм дістатися Запоріжжя. Тут вже вони були у повній безпеці.

Дитячий садок у Запоріжжі, у якому приймали внутрішньо переміщених осіб.

Нині Олексій з дружиною живуть у родичів, а їхні пасажири поїхали на західну Україну та в Одесу. Фермер продовжив допомагати перевозити медикаменти та продукти у Херсон. "Я давно подолав свій страх. У мене залишилася тільки лють", – підсумовує він.

Олексій з дружиною залишились у родичів.

Як повідомляв OBOZREVATEL раніше, партизанський рух на Херсонщині набирає все більших обертів. Сили спротиву нищать колаборантів, поширюють проукраїнські листівки і, навіть, розвішують білборди з попередженнями для окупантів.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!