Роман Світан: серед перспективних напрямків для наступу ЗСУ цього року – Донецьк та Мелітополь

Ще цього року Збройні сили України завдадуть російським окупаційним військам низку серйозних поразок. Командування ЗСУ має одразу кілька перспективних напрямків для прориву російської оборони. Одним із таких є Донецький, хоча про це зараз і не особливо говорять публічно. Серед найбільш очікуваних – вихід до Берислава на Херсонщині та атака на Сватове в Луганській області.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL у межах проєкту "Орестократія" розповів полковник у відставці військовий експерт Роман Світан. За його словами, невдовзі ЗСУ отримають у своє розпорядження вітчизняні дрони з дальністю польоту 1000 км, за допомогою яких можна буде завдавати ударів углиб Росії.

Технологічно Росія сьогодні – це країна з минулого тисячоліття, в ньому вона і залишиться

– До вас питання як до колишнього льотчика: чому в Росії так часто падають військові літаки? Тільки цього місяця було чотири, а з початку повномасштабної війни понад десяток літаків, що впали на території РФ.

– Інтенсивність польотів у Російській Федерації під час проведення бойових дій збільшилася у рази. Можна сміливо сказати, що російська техніка не витримує такої інтенсивності польотів. Але, крім самої техніки, не витримує і льотний склад, інженерно-технічний склад, ремонтні заводи як такі. Останнім часом падають переважно "Сушки", це певний апгрейд старого радянського літака Су-27. Росіяни, на їхню думку, його покращили, але на мою, все-таки погіршили. Су-30 і Су-24 мають слабші певні позиції, особливо з витривалості авіаційної техніки, зменшився ресурс двигунів.

Не готова повітряно-космічна галузь Росії, і навіть той льотний склад, що в них залишився, професійно виконувати поставлені завдання.

– Як ви вважаєте, в Росії розуміють, що їхні ПКС не можуть технологічно конкурувати з американськими F-16 та іншими літаками?

– Вони це чудово розуміють. У мене є зв'язок із льотним складом, з моїми однокурсниками, з якими майже 40 років тому закінчували училище разом. Вони чудово розуміють, що Повітряно-космічні сили Російської Федерації нині стоять щонайменше на півтора-два рівні нижче від тих можливостей, які мають зараз збройні сили країн НАТО. Вони побоюються будь-якого зіткнення з країнами НАТО.

– Що означає різниця у два порядки з позиції протистояння двох повітряних блоків?

– Якщо говорити чисто про повітряне протистояння, то воно починається ще землі. Країни НАТО мають певні ракети великої дальності, які можуть знищити літак ще на землі. По-друге, бойові радіуси російських літаків менші за бойові радіуси натовських літаків. Система виявлення у російських літаків на порядок менша за дальністю, ніж у натовських літаків. У літаків п'ятого покоління, тих же "Рапторів", дуже маленька ЕПР, тобто їх не бачить жодна російська система виявлення, а воювати з примарою практично неможливо. Ракети, які використовуються на натовських літаках, кращі за ті ракети, які зараз у росіян, і за дальністю, і за системою виявлення, цілевказівки та ураження. Система далекого виявлення, супроводу та знищення цілей AWACS у американців та країн НАТО на порядок вища, далі і більше цілей супроводжує та виконує завдання зі знищення повітряних об'єктів супротивника.

Росіяни до цього не дійшли і навряд чи дійдуть, для цього потрібна спеціальна елементна база, для цього потрібні мережа супутників, які можуть прогнозувати, бачити обстановку. Для цього необхідні певні мережі літаків, системи AWACS, системи Aegis, система протиповітряної оборони. В американців розвиток та виробництво ніколи не переривалося. Проблема росіян у тому, що була перерва близько 20 років після розвалу СРСР. Вони не встигають наздогнати ці натовські системи.

Технологічно Росія сьогодні – це країна з минулого тисячоліття, вона в ньому і залишиться. А світ іде вперед, і швидкість руху збільшується.

– Виходить, Росія зараз мала останній шанс розпочати якийсь локальний конфлікт і змусити світ із собою рахуватися, тому що років через 15-20 Росію взагалі ніхто не вважатиме сильною державою?

– У парадигмі агресивної держави, справді, це був останній шанс. Хоча для Росії 20 років тому були відчинені всі двері, вона мала можливість інтеграції з цим світом. Росію брали у всі блоки, їй давали будь-які технології, з нею торгували, її бачили справжнім партнером у демократичному світі. Зараз це країна, яка щонайменше на 100 років, на чотири покоління йде в піке.

Зараз на виході наші українські безпілотники з дальністю 1000 км, зарядом 75 кг

– Навіщо Росія риє окопи та будує лінію оборони у Брянській області? Вони чекають наступу ЗСУ на територію РФ?

– Путін на територіях, що межують з Україною, запровадив частково воєнний стан. Такого роду сурогатний воєнний стан дає право керівникам областей, що прилягають до України, виконувати певні дії військового плану. Але ці губернатори не військові люди, вони не розуміють нічого у військовому будівництві, тому як мавпочки починають копіювати якісь дії. Побачили у Пригожина якусь стіну і починають будувати таку приблизно в себе, не розуміючи її доцільності. Такі дії і такі стіни, які вони збираються відбудувати, – це все що завгодно, тільки не оборонні споруди, а якась піар-акція, ще й спрямована на відмивання певних бюджетних грошей. Поки що ми бачимо просто імітацію бурхливої діяльності з охорони та оборони даних їм територій.

– Напевно, ви чули, що в Москві зараз перевіряють бомбосховища на випадок ракетного удару, виганяють машини з підземних паркінгів, обладнують паркінги елементами бомбосховищ. Це елементи мобілізації населення чи вони справді чекають на ракетні удари по Москві?

– Справа в тому, що у росіян працює розвідка, як і в будь-якій країні світу. Розвідка своїй системі безпеки доносить інформацію про те, що у передбачуваного, на їхній погляд, противника з'являються певні засоби ураження, певної дальності. Тобто навіть виходячи із заяви нашого "Укроборонпрому", зараз на виході наші українські безпілотники з дальністю 1000 км, зарядом 75 кг. Тобто такого рівня вражаючий фактор уже небезпечний для будь-якого мегаполісу. Звичайно, розвідка подає ці дані до своїх органів, у систему безпеки, і той же Радбез починає ці дані доносити до голів областей, до мерів міст. Вони мають виконувати певні дії. Тим більше, мають чудовий приклад України: вони самі нас бомблять, тому починають діяти і поводитися так само.

– Ви припускаєте сценарій, що наші дрони полетять на Москву? Якщо так, то коли?

– Уже зараз у небі літають невідомі та невизнані літаючі об'єкти, так звані НЛО. Бомблять на глибину до 200 км прилеглі з Україною території. Найімовірніше, інопланетяни, які керують цими літаючими об'єктами, благоволять Україні, оскільки вражають військові об'єкти на території Росії. А після того, як вже буде дальність дії до тисячі кілометрів, звичайно, ці апарати знищуватимуть військові об'єкти на території Росії на глибину 1000 км, а це дві відстані до Москви.

Ніхто, звісно, обстрілювати місто, міські квартали та мирне населення не буде, будуть обстріли військових об'єктів, яких багато в Москві та в районі Москви. Єдине, що росіян турбує, якщо цей об'єкт, який, припустимо, йде на якийсь орган управління або на військовий об'єкт у самому місті Москва, збиватиметься протиповітряною обороною, і ракета впаде в житлові квартали, звичайно, почнеться пожежа, тобто можуть загинуть мирні мешканці. До речі, зараз ми це бачимо у чудовому Бєлгороді. Там на Бєлгород падають здебільшого ракети "Панцир" та "Бук", які збивають якісь літаючі об'єкти, вони падають на місто та гинуть люди. Тому є логіка у діях московської влади.

– Ми можемо детальніше поговорити про розробку подібних дронів?

– Не більше, ніж розповів сам "Укроборонпром". У нас на виході, найімовірніше, будуть дрони із заявленою дальністю дії 1000 км, бойова частина – 75 кг. До речі, бойова частина HIMARS – 90 кг, тобто можна говорити про те, що це приблизно літаючий HIMARS з дальністю 1000 км. Цього вистачить для того, щоб знищувати бойові точки та військові об'єкти на території Росії.

Іранці переважно все беруть у Китаю. Тому скандал із "мопедами" вдарить по Пекіну.

– Чому росіяни та іранці так істерять із приводу заяв, що в Україну летять іранські "Шахеди", адже це й так очевидно?

– Справа в тому, що, найімовірніше, під час укладання договору на постачання такої зброї Іран використовував свою двобаштову систему управління держави. У них є світська влада – президент, парламент, певні виборні посади, є духовна влада – мулли, і є КСІР, Корпус вартових ісламської революції. Саме КСІР керує виробництвом та розповсюдженням такого роду озброєння, саме він передавав ці дрони, зважаючи на доступну інформацію. Щоправда, передавав не в готовому вигляді, а як складові для великовузлового складання вже в Росії. Тобто в Росії вже справді можуть стояти заводи, які до цього дрона прикріплюють якийсь стартовий прискорювач та малюють назву "Герань". Це вже вважається виробництво Росії. Хоча всі чудово розуміють, що це саме "Шахед-136".

Саме такого роду завод за такою ж схемою, що виробляє дрони, кілька днів тому розбомбили в Сирії. Ці заводи розкидані по регіону: був такий завод у Сирії, є такий завод у Таджикистані, можливо, є такий завод і в Росії. Вони справді збирають їх як свою "Герань", але всі чудово розуміють, що це іранські дрони.

Питання у чому? У тому, що якщо це буде доведено, а це вже доводять на міжнародних майданчиках, і навіть президент Ізраїлю долучився, можуть бути нові санкції, може бути зупинено так звану ядерну угоду, яка давала Ірану шанси продавати свою нафту та отримувати валюту. Зараз ця лавка, найімовірніше, для них закриється. Вони, звісно, висувають певні претензії росіянам. А росіяни включають усі механізми, які вони можуть включити для того, щоб не довести до розслідування щодо цих "Шахедів" і не допустити нових санкцій Ірану.

В Ірані чудово розуміють, особливо ті люди, які відповідають за фінанси, що після нашої перемоги їм буде виставлено певні фінансові умови та фінансові вимоги. Наприклад, близько мільйона доларів на кожного українця. 40 мільйонів українців – це 40 трильйонів доларів. Тож така істерика.

– У цих дронах знайшли багато західних комплектуючих, і якщо цей ланцюжок розслідувати, можна вийти на те, що деякі моделі великих іранських дронів на 50-70% зроблені із західних комплектуючих, а це порушення санкцій, це порушення технологічного ембарго, і це може викликати міжнародний скандал.

– Іранці переважно все беруть у Китаю, тобто тут можна говорити про китайський потужний слід і ту тінь, яка стоїть за Іраном. А ось уже Китай бере всю елементну базу з усього світу. Тобто тут проблема в тому, що санкційного удару буде завдано і по Китаю. Адже виходить, що Іран поширює по світу озброєння частково китайського виробництва.

– Такий скандал може призвести до того, що Іран припинить постачати Росії ці дрони?

– Найімовірніше, скандал вдарить по Китаю, що припинить рух з Китаю до Ірану певних частин, що зупинить виробництво такого рівня озброєнь у самому Ірані. Тобто тут, ймовірно, буде завдано подвійного удару і по Ірану, і по Китаю, і це дійсно може зупинити рух ракет і безпілотників у Росію, оскільки їх просто не буде.

– Наші офіційні персони кажуть, що у росіян скоро мають закінчитися "Кинджали", ракети Х-101 та ін. Як ви оціните ракетний потенціал РФ, скільки у них залишилося ракет, чи можуть вони швидко відновлювати свій ракетний арсенал?

– Давайте за певними типами ракет. "Кинджал" – це балістична ракета на базі "Іскандера", їх є лише кілька десятків штук, ще на 2-3 залпи. Збирати вони їх далі вже не зможуть, оскільки після запровадження цього року санкцій їм припинили допуск до елементної бази, яка використовувалася для виробництва.

Така сама проблема і щодо "Іскандерів". Вони мали до 1000 ракет "Іскандер", вони їх витратили близько 80-90%, тобто зараз у них залишилося трохи більше сотні ракет. Виробництво "Іскандерів" без тієї елементної бази, на якій ґрунтувалася їхня система наведення, не можливе.

Така ж простежується ситуація і щодо "Калібрів": їх залишилося менш ніж половина. Менше половини залишилося і ракет Х-101, Х-555. Це далекі крилаті ракети, дозвукові. Є дуже багато ракет С-300 – це ракета "земля-повітря", яку вони переробили на ракету "земля-земля", але вона працює на дальність близько 100 км, це можна сказати, фронтальна ракета. Але їх дуже багато, понад 5000 штук є. Не всі вони у робочому стані. Одна з трьох ракет відмовляє на старті, не виходить на певну траєкторію, проте їх багато. Залишилися ракети типу Х-22, це дуже старі радянські ракети, неточні, їх дуже складно і дуже небезпечно готувати до польоту.

Потім можна говорити про те, що як мінімум більш ніж половину ракет Росія вже запустила. Щоб відновити запас, їм на довоєнному режимі потрібно 5-7 років, але такої можливості вже немає через санкції.

– Наскільки мобілізація дозволить Росії підтримати боєздатність війська? Тому що багато експертів говорять, що техніки недостатньо?

– Припустимо, мобілізаційний потенціал у Росії практично невичерпний. Але мають великі проблеми в техніці. З тих же причин, з яких вони не можуть робити багато ракет, вони також не можуть робити багато сучасної техніки. Тому вони зможуть лише піднімати зі зберігання старі радянські запаси та відновлювати їх, за деякими позиціями з такою швидкістю втрат їм вистачить щонайменше ще на рік-два. Але це буде техніка зовсім іншого рівня, це минулого тисячоліття техніка, модернізувати вони її вже не зможуть, а техніку немодернізовану дуже легко знищити.

А ось наш потенціал якраз починає наростати, причому нам почали спочатку давати техніку минулого тисячоліття, зараз уже отримуємо техніку просунуту, якої немає навіть на озброєннях деяких країн. Ми в потенціалі ростемо, а вони падають, і ось якраз на цьому протиході ми перемагаємо, і будь-які дослідження говорять про те, що українська армія з кожним днем стає сильнішою, могутнішою і просунутішою в бойовому відношенні.

Під виглядом евакуації з правого на лівий берег росіяни проводять ротацію військ

– Уявіть, що ви начальник Генштабу російських збройних сил і ви маєте можливість дати реальну доповідну записку російському президентові з порадою, що потрібно здаватися. Коли буде той момент з погляду не політичного, а здорового глузду, коли війна вже не матиме жодного сенсу?

– Якби я був начальником Генштабу Росії, я б Верховному головнокомандувачу доповів, що ті завдання, які стояли перед російською армією на початку цього року, просто не здійсненні в тому складі військ, які є в армії. Не можна 200-тисячною армією воювати із 40-мільйонною країною.

Наразі зрозуміло, що російська армія вже програла. У таких випадках військові... якби Путін був справжнім військовим, то я йому подарував би пістолет, це був би найкращий вихід із ситуації. Тобто помер би він, звичайно, не як герої, але принаймні по-офіцерськи і зберіг офіцерську честь.

Після того, як українські війська прорвуть південний фронт і вийдуть у район Мелітополя, жодна оборона та утримання окупованих територій просто не має сенсу. Крим буде в оперативному оточенні, а працюватиме з Донбасом нам буде набагато простіше.

– Тобто головний напрямок – Запорізький? А що біля Херсона? Схоже, росіяни поки що не збираються звідти йти.

– Завдання стоїть – утримувати правий берег або хоча б утримувати плацдарми виходу на правий берег у районі двох мостів – Антонівського та Каховського. Тому вони мають виконувати таке завдання, якщо вони планують далі якісь військові дії. Не треба взагалі звертати увагу на те, що вони кажуть, це їхня інформаційна операція, не більше. Вони під виглядом евакуації з правого на лівий берег проводять ротацію військ. Тому я думаю, росіяни таки планують утримувати ці плацдарми. Це район Антонівського мосту, це Херсон, а також район Каховки та Берислава.

– Ви самі сказали, що з позиції Кремля вже очевидно, що війну програно, що стратегічну можливість наступати, захоплювати нові території вже немає. На що тоді розрахунок?

– Справа в тому, що військова машина працює за певними завданнями, навіть якщо вони не можуть їх наразі виконати. У стратегічному мисленні є певні системи, які мають виконувати військові. Тому вони їх і виконують, навіть ціною їхнього життя. Щоб військові перестали ці завдання виконувати, їм має бути віддана команда. Тобто Путін має дати команду – назавжди забути про вихід на Одесу. Тільки тоді військові відмотають назад весь цикл їхнього руху, інакше не відбувається.

– Тобто виходить, що в розумінні Путіна і в розумінні російського військового керівництва ситуація не така погана?

– Я думаю, це в голові в одного Путіна.

– Тоді ми кажемо, що це не військове завдання, не військова стратегія, а політичне?

– Так і є, це буде лише політична поразка, тому що для військових це нормальний тактичний перебіг. Відхід з правого берега на лівий для військових буде нормальним тактичним завданням, але його може поставити тільки Путін, а він цього не може з політичних мотивів. Тоді він сам себе закопає.

– Якщо подивитися на дії Кремля, дії військової машини, дії російських дипломатів, то, здається, головна ставка на полі бою вже не працює з літа. Нині вони лякають Європу ядерною зброєю та, зокрема, так званою брудною бомбою. Як цей сценарій, на вашу думку, може розвиватись далі?

– У військовому відношенні вони зламалися тоді, коли пішли з-під Києва. Після цього вже було всім зрозуміло, принаймні старшому офіцерському складу, що Росія програла цю битву. Ось далі почалися політичні моменти пов'язані з тим, як відійти так, щоб не показати, що ти програв, або якось вичавити якісь плюсики з такого роду поразки. Зараз вони розуміють, що найближчим часом, до кінця листопада, будуть ще поразки росіян, їм доведеться розлучатися з територіями, які вони завоювали, можливо, навіть ще в 14-му і 15-му році. Їм треба зупинити цей рух усіма силами, якими тільки можна зупинити. Зупинити вони лише можуть, якщо розпочнуть якісь переговори. Неважливо про що, головне – розпочати переговори.

– Чого нам чекати найближчим часом?

– Найближчим часом практично на кожній ділянці фронту планується рух українських військ. Це і район на правому березі Херсонщини, вихід наших військ на Берислав, і це буде найближчим часом, можливий прорив українських військ на Мелітополь. Далі можливий і також найближчим часом буде прорив українськими військами оборони в районі Луганської області. Це Сватове і до Кремінної. Там росіяни не зможуть, вони просто не встигнуть створити лінію оборони після накопичення наших військ у районі Лимана. Буде проведено прорив. Четвертий варіант – це початок деокупації міста Донецька. Це також зараз вже можливо, є визначений резерв. Тобто всі ці чотири напрямки перспективні, і я думаю, що протягом кількох тижнів ми почуємо саме такого роду руху українських військ.