
Блог | Тактика маятника: як ЗСУ завдають болючих ударів по засобах ППО та НПЗ противника

Упродовж кількох останніх днів ЗСУ явно перенесли акцент далеких ударів по тилах ворога на засоби ППО. Причому цього разу під ніж пішли не тільки мобільні ЗРК, а й різноманітні стаціонарні радіолокаційні станції, які останнім часом стали посилено використовуватися саме в інтересах ЗРК, бо там насамперед виносяться локатори комплексу, а вже у вигляді опції – решта компонентів на кшталт пускових установок. Ці удари дуже болючі, адже з чату виходить найцінніше обладнання, яке дозволяє зенітникам засікати цілі й наводити на них зброю. Плюс до того, локатори є найскладнішою частиною всього обладнання, а їх виготовлення – набагато складніше, ніж виробництво пускових установок і ракет, і, зрозуміло, коштує набагато дорожче, а для виготовлення потрібно набагато більше часу. А це означає, що відновлювати втрачене – вкрай складно.
Як це не дивно, у ворожому сегменті Мережі це зміщення акцентів було сприйнято з якимось полегшенням, бо тимчасово перестало летіти по їхніх НПЗ. Ворожі ЗМІ навіть почали публікувати промови видатних діячів про те, що вони сподіваються на припинення ударів саме по нафтових активах. Ці розмови мали заспокоїти курник, в окремих кутках якого вже став зникати бензин. Особливо гостро ця проблема проявилася у тимчасово окупованій Луганській області. Там бензин для населення зник повністю, бо його постачання здійснювалися з нещодавно атакованого і з чуток – повністю знищеного Новошахтинського НПЗ, розташованого просто поряд, у Ростовській області федерації.
Місцеві пабліки повідомляли, що тривале стояння в черзі на заправку дедалі частіше закінчується нічим. Отримати свої 20 літрів бензину в одні руки стає майже нереальним завданням. Натомість російські військові стали заробляти просто скажені гроші, продаючи пальне населенню. Хтось навіть написав про те, що єдина можливість заправитися бензином є у тих, хто особисто знає військових, які мають доступ до пального. При цьому таке поняття, як "якість пального", там зникло з обігу.
А як ми знаємо, ділки мають чудовий досвід, відомий із часів Василя Алібабаєвича, який розводив бензин ослячою сечею для збільшення об’єму продукту. В цьому випадку в тилових службах окупаційної армії є як осли, так і бензин. Точніше – був, бо сьогодні стало відомо, що ЗСУ рознесли нафтобазу, яка постачала пальним 41-у і 20-у загальновійськові армії окупанта. Місцеві жителі викладають у Мережу фото й відео того, як там весело горить бензин, якого так і не дочекаються ані вояки, ані місцеве населення. Схоже на те, що впродовж дня вже йтиметься про паливний колапс у цій локації.
Крім того, знову прилетіло в Рязанський НПЗ, що є найбільшим у складі "Роснєфті" та основним постачальником пального для московського регіону. Тут місцеві жителі пишуть, що на території заводу було чути не менше п’яти вибухів, після чого там виникла заграва пожежі, а на світанку став помітний величезний шлейф чорного диму.
Як заведено, місцевий гауляйтер розповів, що все було начисто збито і лише окремі "уламки впали на територію промислового підприємства". Мабуть, відкрите полум’я і стовп диму утворилися від смолоскипів, якими спеціальні служби підсвічували місцевість у пошуках тих уламків. Ну, а ми зазначимо, що, ймовірно, ЗСУ використовують тактику маятника, коли зміною акцентів ударів вони змушують противника пересувати свої зенітні засоби, після чого вибивають уже їх. Наступна хвиля змушує знову рухати ППО, вже залишаючи дедалі більші проломи в загальній обороні, і туди летять дрони. І так повторюється вже багато разів. А це означає, що про НПЗ ніхто не забув і що врешті-решт їх доведеться зупинити, з усіма відповідними наслідками.










