"Там дорога смерті – йдуть і не повертаються": командування РОВ кидає у штурми на Курщині та в Україні строковиків і навіть інвалідів

Армія Росії опинилася в патовій ситуації після початку проведення Збройними силами України та іншими складовими СОУ оборонної операції у прикордонні країни-агресора. Значних втрат російських окупаційних військ поповнювати не виходить, а "великої" мобілізації Кремль боїться. Тому в Курській області вирішили затикати дірки строковиками, а в м'ясні штурми зараз кидають навіть поранених окупантів – фактично на забій.

Докладніше про це – у матеріалі OBOZ.UA.

Курська операція "запустила процес"

На думку російського аналітика Анатолія Несміяна, ресурсів для вирішення одночасно двох завдань – просування на Донбасі та оборони Курської області та інших прикордонних регіонів – Росія вже не має.

"Можливі два варіанти – зупиняти наступ і перекидати сили в Курську область або проводити масштабну мобілізацію всього, що взагалі ще залишилося. Власне, мобілізацію цивільних, найімовірніше, провести не вдасться – це викличе дуже серйозні соціальні хвилювання, та й система управління не зрозуміло як здатна впоратися із цим завданням", – написав Несміян у своєму Telegram-каналі.

Він акцентував на тому, що в РФ є велика кількість силовиків (поліцейських та ін.), проте Кремль не залучатиме їх на Курщині, а також в інших прикордонних регіонах.

"Вони потрібні саме всередині (Росії. – Ред.), тому що головний ворог режиму – народ – нікуди не подінеться. І в разі потреби його потрібно буде кимось робити покірним. Тому маневр силовим ресурсом вкрай обмежений. "Піхотинців Путіна з однієї північнокавказької республіки (Чечні. – Ред.) теж залучити не можна, у них своє завдання: вони є особистим резервом головнокомандувача на випадок повторення заколоту Пригожина – раптом хтось із соратників злетить з котушок. Щоправда, із заколоту Пригожина стало зрозуміло, що особливих надій на "піхотинців" у такому разі немає, вони можуть застрягти в заторі та не приїхати вчасно. Але інших все одно немає", – пояснив аналітик.

На його думку, тому все залишиться так, як є, і Курську область силою повертати вже не будуть – режим намагатиметься тільки не дати захопити ще більше.

Так, армія агресора опинилася в замкнутому колі: великі втрати у зоні бойових дій в Україні, а тепер ще й у Курській області РФ призвели до найжорстокішого дефіциту особового складу, а поповнювати його практично нема ким.

За словами офіцера ЗСУ, який бере участь у Курській операції, саме тому Кремль дав відмашку затикати дірки строковиками. Проте вони ситуацію не змінять.

"Строковики не можуть і не хочуть воювати. Їх до цього не готували, ба більше – обіцяли не відправляти на війну. Деякі підкоряються наказам і щось там намагаються, але це марно, а інші (розумніші) здаються в полон – і це їхній єдиний шанс зберегти собі життя", – розповів OBOZ.UA український захисник.

Таким чином, ситуація стає вибухонебезпечною для Кремля: рішення кидати на смерть вже молодих і недосвідчених росіян, причому найчастіше навіть з мінімальним БК, може вдарити бумерангом по путінському режиму.

"Командир полку не дружить із головою"

Тим часом командування російських окупантів почало кидати у м'ясні штурми у зоні бойових дій в Україні та в Курській області РФ поранених і навіть інвалідів. Інформація про це стала потроху просочуватися в мережу.

Наприклад, мобілізований до армії Росії отримав важку контузію на Херсонському напрямку. Його евакуювали до шпиталю у Таврійська, але початкові медичні документи не видали. Після цього окупанта перевели до шпиталю у Севастополі та помістили до психіатричного відділення нібито з нервовим розладом.

"Шпиталь видав виписний епікриз про те, що він... перенервувався. Прийшов туди, грубо кажучи, своїми ніжками і поклали його до психіатричного відділення", – пожалілася російським опозиційним ЗМІ дружина окупанта Анастасія Вовк.

Мобілізованого пів року тримали на психотропних препаратах, що дало побічку. Крім того, через поранення пошкоджено зорові нерви і зір продовжує погіршуватися. Незважаючи на це, "визволителя" готуються знову відправити на фронт – звернення до військової прокуратури та міноборони РФ не дали результату.

Озвучувати те, що відбувається, стали не тільки дружини окупантів, а й вони особисто. Наприклад, мобілізований і командир відділення розвідки 245 полку (47-ма танкова дивізія Сухопутних військ РФ) Віктор Стеганцев записав звернення, в якому розповів про переведення штурмових підрозділів з Харківського напрямку до Курської області. За його словами, тепер у "самовбивчі штурми" відправляють непідготовлених до цього розвідників.

"Те, що зараз хочуть зробити, – це просто занапастити шістьох людей. Там дорога смерті – багато хто йде і не повертається. Ми не знаємо, де вони. Ми з хлопцями не розуміємо, як це виконати, тому що це повинні виконувати "Шторми" (спецпідрозділи переважно із засуджених злочинців, які підписали контракт).

За незгоду Стеганцеву пригрозили переведенням у підрозділ, що складається із ув'язнених, де він все одно стане штурмовиком.

Ще один яскравий приклад – російського "добровольця", який не може навіть нормально ходити, відправили воювати до Курської області. Василь підписав контракт у 2023 році та потрапив на Авдіївський напрямок. Отримав поранення, але через тиждень буквально в бинтах його знову відправили на передову, де майже відразу окупант знову був поранений.

Йому мали поставити протез тазостегнового суглоба, але операцію не зробили. Відтоді він може пересуватися тільки з палицею і дуже погано чує – у правому вусі немає перетинки через контузії.

Родичі окупанта вже три місяці намагаються добитися для нього ВЛК, проте тиждень тому його підрозділ перекинули з окупованої частини Донбасу під Льгов (Курська область РФ). Звідти "бійців" групами відправляють на завдання. Василеві замість лікування командир видав промедол зі словами: "Уколовся – і вперед!".

І це лише верхівка айсберга. Незважаючи на твердження російської пропаганди, що "все під контролем", у це вже не вірять жителі країни-агресора. Тим часом продовжують розростатися цвинтарі у різних куточках РФ – утилізація власного населення йде за планом.