Відео дня
Тука: депортовані в РФ маріупольці допоможуть розвалити країну, починаючи з Далекого Сходу. Інтерв'ю
Масова депортація жителів українського Маріуполя на Далекий Схід країни-агресорки Росії покликана покращити демографічну ситуацію в цьому малонаселеному регіоні, але може стати справжньою небезпекою для окупанта – небезпекою розвалу РФ.
У 1990-х було проголошено створення "Далекосхідної народної республіки". Сьогодні ж українці, "заражені вірусом свободи", можуть вдихнути в процес розвалу РФ нове життя.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.
– Депортація українців із Маріуполя до Росії сягнула величезних масштабів. На територію країни-агресорки вивезено близько мільйона людей. Головне запитання: навіщо це робиться?
– Найімовірніше, з одного боку, в такий спосіб вони намагаються вирішувати свої демографічні проблеми, які не є новиною. Ще задовго до війни не було таємницею, що у Росії демографічна криза, і шляхів вирішення, крім як із допомогою китайців, немає. Іншого логічного пояснення я не бачу.
З іншого боку, треба розуміти: якщо людей насильно депортувати, припустимо, до Краснодарського краю, то вони дуже швидко знайдуть спосіб та можливості перетнути державний кордон та повернутися до України. А от якщо їх завезуть ледве не в Примор'я, то, звичайно, не маючи на руках ані документів, ані грошей переїхати через усю цю федерацію, щоб вона згоріла, – у більшості людей таких можливостей не буде.
Я багато разів чув про те, що під час перетину кордону, коли люди спочатку потрапляють до так званих фільтраційних таборів, у них відбирають паспорти.
– Тобто фактично йдеться про рабство?
– Називайте це як хочете, але ситуація, на мою думку, просто жахлива. Вони самі декларують, що понад 200 тисяч дітей незаконно вивезли на територію Росії.
– Зверніть увагу: до Криму вони, навпаки, завозили росіян, а тепер українців завозять на Далекий Схід. У чому логіка?
– Давайте говорити чесно: ніхто в Росії в найближчому майбутньому не збирається відновлювати знищений, стертий із лиця землі Маріуполь. У них немає таких можливостей та бажання. А це все-таки пів мільйона населення. Нехай навіть половину людей із Маріуполя вони перетягнули на свій бік через державний кордон. А назад куди їх повертати? До Маріуполя? Не будуть вони цього робити.
Тому й намагаються, з одного боку, створити людям труднощі у поверненні в Україну, а з іншого – вирішити свої локальні демографічні проблеми.
– Але зверніть увагу: навіть з урахуванням того, що до вторгнення багато жителів Маріуполя були налаштовані проросійськи, проте це ж "вибухонебезпечний" для Росії контингент. Це люди, які приїхали із вільної країни.
– Так, звичайно, вони приїхали з іншого соціуму. Нещодавно дивився інтерв'ю з негідницею, яка розповідала про "розіп'ятого хлопчика". Зараз вона в якомусь заж*пінську в Росії сидить. Сльози ллє. "Ми для місцевих – зрадники". На роботу вона не може влаштуватися.
На жаль, приблизно така сама доля чекає і на переважну більшість депортованих із Маріуполя.
– Вони не можуть нормально влаштуватися, мати гідну роботу, житло?
– У найближчому осяжному майбутньому я таких перспектив не бачу. Можливо, якби Росія зараз не була під таким пресом санкцій, вони знайшли б фінансування. Але знаючи, що зараз РФ перебуває у досить тяжкому економічному становищі, навряд чи в них знайдуться можливості для такого рішення.
– Головне завдання цієї депортації – залюднити малозаселений регіон Росії?
– Так. У чомусь це може бути схоже на депортацію кримських татар.
– До війни часто говорили про загрозу розвалу Російської Федерації. Причому прогнозувалося, що першими відвалюватимуться якраз далекі регіони, той же Далекий Схід. І саме в цей регіон вирушають вільні українці, "заражені вірусом націоналізму". Чи можуть вони сприяти цьому відділенню?
– Теоретично я цього не відкидаю, поживемо – побачимо. Наприклад, у Примор'ї є Зелений Клин, масово заселений етнічними українцями.
Я добре пам'ятаю початок 1990-х років, коли Російська Федерація як єдина держава тріщала по швах, коли на Уралі губернатор уже надрукував власні гроші, коли Татарстан і Башкортостан закрили власний повітряний простір для літаків "Аерофлоту", було проголошено створення Далекосхідної народної республіки. Це якраз ті регіони, про які ми говоримо.
– Можуть згадати про той досвід?
– Можуть. Я сподіваюся, що наші західні партнери не зупиняться на півдорозі, як це було зроблено на початку 1990-х. Тоді панічно боялися розпаду Росії, побоюючись втратити контроль над зброєю масового ураження.
Я думаю, зараз ситуація, м'яко кажучи, дещо інша. Завдання інше – як зберегти контроль у процесі розпаду Росії.