Тука: Польща "керує" Україною? Що стоїть за новими-старими казками Кремля про нашу країну. Інтерв'ю

Безпрецедентне зближення України та Польщі в країні-агресорі назвали передачею українського суверенітету сусідній країні та попередили, що Варшава починає "активно освоювати" територію нашої держави. Ці наративи вкладаються в пропагандистське кліше про "зовнішнє управління" Україною, а також про міфічну "Новоросію", про яку в Кремлі досі не можуть забути.

У ході ідеологічної війни, яка відбувається паралельно з війною на полі бою, агресор намагатиметься внести розбрат у нашу дружбу з найближчими союзниками, використовуючи найбрудніші методи. Українцям слід бути готовими до цього. А російським пропагандистам варто нагадати про гетьмана Сагайдачного, якому Росія платила данину за те, щоб той не спалив Москву.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

– Зближення України та Польщі перед російською агресією викликало нову хвилю заяв про "передачу суверенітету" України, про повернення "східних кресів", про що, зокрема, сказав глава служби зовнішньої розвідки Росії Наришкін. А глава російського МЗС Лавров запевнив, що Польща починає активно освоювати українську територію. Навіщо роблять такі заяви? Як цей фейк можна використовувати пропагандою? Для просування якихось наративів?

– Насамперед усе це вкладається в контекст про так зване зовнішнє управління Україною. Що, мовляв, Україна – це fail state, недодержава, що насправді цією державою давно управляє "проклятий Захід". Залежно від тренду можуть розповідати, що Україною керує Вашингтон, Лондон, тепер уже з'явилася Варшава.

Тут нічого нового. Змінюється лише назва столиць.

Щодо згадки про "східні креси", то це спроба поколупатися брудними пальцями в певному больовому місці українсько-польського союзу, який зараз фактично переживає друге народження.

Ніхто ніколи не приховував ні в Польщі, ні в Україні, що ми протягом століть мали різні моменти взаємин. Були й непрості, були відверто ворожі. Проте я вважаю, що обидві держави проводять абсолютно цивілізовану розумну політику. І це сталося не вчора і не позавчора, коли лідери двох країн знайшли в собі мужність попросити вибачення один в одного від імені своїх країн, своїх народів за ті можливі образи, які були завдані один одному протягом тривалого історичного періоду.

Вони перегорнули цю сторінку, і з того часу багато років взаємини між нашими країнами будуються на добросусідських відносинах.

У спробах Росії поколупатися в цій історії нічого дивного немає. Але хотілося б тільки і Лаврову, і Наришкіну нагадати, що ім'я "Гетьман Сагайдачний" говорить не лише про флагман українського флоту, а й про те, що це той самий гетьман, якому московський цар платив данину для того, щоб козаки не спалили Москву. Це так, про всяк випадок, щоб товариші в лаптях не забували.

– Ви не вважаєте, що цей наратив може бути частковим виправданням воєнних невдач Путіна? Мовляв, Польща, Захід де-факто захопила частину України, а другу частину залишаємо за собою?

– Не виключено, що це може бути використане надалі. Якщо повертатися до так званого плану "Новоросія", який ніколи не був забутий Росією. Карта "Новоросії" була просто відкладена на певний термін.

А зараз, якщо подивитися на карту окупованих територій, то реалізація цього плану є просто на поверхні. І в нього входять далеко не лише ті території, які сьогодні окуповані Росією. Туди додається Миколаївська, Одеська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська область. Фактично вся лівобережна Україна.

Тому говорити про те, що кремлівські недоумки готові зупинятися і задовольнятися тим, що мають, навіть якщо вийдуть на межі Донецької та Луганської областей, не доводиться. Вони зупиняться лише там, де отримають по зубах.

– Чи вважаєте ви, що на темі зближення Польщі та України можуть спекулювати ще й з приводу мови? Адже роспропаганда давно вселяє росіянам думку, що українська мова – це польський діалект російської мови?

– Так, звичайно. Знайдуться псевдоексперти-лінгвісти, які почнуть доводити подібні заяви. Почнуть згадувати, що були часи, коли Львів називався Лембергом. Але в цьому немає нічого страшного та дивовижного для нас.

Такі спроби, навіть брутальніші, вчинялися Росією в 2015-2017 роках, коли виключно силами російських спецслужб розпалювався уявний конфлікт між українцями та поляками. Пам'ятаєте, був цілий ланцюг провокації, включно з демонтажем пам'ятника воїнам УПА, потім було влаштовано провокацію на цвинтарі у Львові.

СБУ виявила координаторів, було визначено джерела фінансування.

Ці методи будуть використовуватися і надалі, і не лише щодо українців та поляків. Напевно, будуть використані протиріччя, які були між українцями та етнічними євреями, згадуватимуть про єврейські погроми, що відбувалися на території нашої держави, тощо.

На жаль, війна є війною. У ній використовуються найбрудніші технології.