Тука: в Україні немає безпечних регіонів. Навіщо Росія краде українських дітей? Інтерв'ю

5 хвилин
17,3 т.
Тука: в Україні немає безпечних регіонів. Навіщо Росія краде українських дітей? Інтерв'ю

Спроби країни-терориста Росії знищити енергетичну інфраструктуру України продовжуватимуться. У цій ситуації головним завданням стане не її відновлення, а захист від нових атак. За великим рахунком, сьогодні жоден регіон України не можна назвати безпечним, включно із заходом нашої країни.

Відео дня

Тисячі "евакуйованих" до Росії українських дітей насправді були викрадені окупантами. Шанс повернути їх до України залишається, але ворог змінює вихідні дані разом із прізвищами, тож завдання серйозно ускладнюється. Режим у Росії використовує дітей із пропагандистською метою, а пізніше, коли вони пройдуть необхідну "підготовку" і перетворяться на "яничарів", ворог може залучати їх до різних "спецоперацій" проти України. Таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZREVATEL висловив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

– Аналітики німецького видання Bild перелічили три козирі Путіна, які він ще може використати у війні проти України. Перший – посилення енергетичного тиску на Європу, другий – подальше знищення енергетичної інфраструктури України, третій – масштабна мобілізація та використання величезного людського ресурсу країни-агресора. Ви погоджуєтесь з такими висновками?

– У принципі нічого нового. Усі ці три пункти відповідають дійсності. У тому, що Росія продовжуватиме завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України, я не сумніваюся. Не хочу бути пророком, але про це я говорив ще навесні. Це рішення, яке лежить на поверхні, й терористична держава на чолі з Путіним ніколи не відмовиться від цього.

Що стосується енергетичної нестабільності в Європі, то тут палиця з двома кінцями. Тому що, за словами тих самих європейців, газосховища наповнені. Особливого дефіциту газу цього року не повинно бути. Звичайно, доведеться дотримуватися режиму економії, тут нікуди не подінешся, але такої кризи, про яку говорять російські пропагандисти, розповідаючи про Європу, що замерзає, такого апокаліпсису не буде.

Російські телевізійники йдуть на явні хитрощі, коли беруть інтерв'ю нібито у громадян Німеччини, які замерзають у квартирах, сидять у куртках, хоча на той момент на вулиці +18 градусів, – усе це працює тільки на внутрішню російську аудиторію, і то далеко не на всю.

Щодо третього пункту – тут теж немає нічого несподіваного. Людський ресурс у Росії досить великий. Але тут необхідно розуміти, що в сучасній війні перемогу здобуває не людська маса. Не треба мати вищої спеціальної військової освіти, щоб зрозуміти, що у сучасній війні виграють насамперед сучасні озброєння та сучасні технології, а не людська маса. Сучасна зброя здатна перероблювати необмежену кількість такої маси.

Так, справді, Путін може включити повну мобілізацію, і в Росії це питання вже активно педалюється. Але я не думаю, що це може спричинити якісь радикальні зміни на лінії фронту. Буде лише збільшено навантаження на наші озброєння та, відповідно, зросте кількість загиблих громадян РФ.

– Щодо знищення української енергоструктури. Уряд звернувся до жителів Херсонщини, яка була звільнена, із закликом на час зими тимчасово евакуюватись, оскільки зима обіцяє бути складною саме для цих регіонів. Ми бачимо масштабну внутрішню міграцію в Україні, бачимо, як переповнений захід нашої країни. Чи зможе Україна впоратися зі ще одним потоком внутрішніх мігрантів? І куди вони можуть мігрувати?

– Вся справа в тому, що, на жаль, сучасне озброєння, зокрема те, яке має Росія, не дозволяє з впевненістю позначити на території нашої держави якісь безпечні зони. Використовуючи сучасне ракетне озброєння, окупанти досягають цілей і на далекому заході, і на сході, й у центрі нашої країни.

Так, справді, твердження про те, що ситуація на західній частині Україні в цьому сенсі легша, ніж у східній чи центральній, не відповідає дійсності. На жаль, уражаються об'єкти на всій території нашої країни. Але я з розумінням ставлюся до того, що керівництво держави рекомендує мешканцям звільненого Херсона перебиратися до інших місць.

Я не бачу жодних перспектив у найближчому майбутньому відновити інфраструктуру звільненого Херсона. Недаремно росіяни, перш ніж залишити місто, просто знищили її і зараз продовжують це робити. Тому перезимувати в місті, яке не забезпечене ані водою, ані електроенергією, ані теплопостачанням, на мій погляд, звичайно, можливо, але вкрай складно.

Тому дійсно, якщо цивільні люди мають можливість перезимувати в більш сприятливих умовах, краще це зробити.

– Скільки, за вашими оцінками, може знадобитися часу на відновлення енергетичної інфраструктури Харківщини та всієї України загалом?

– Це дуже складне питання. Думаю, на сьогодні жоден фахівець, який не просто має знання, а й відповідає за свої слова, не в змозі назвати якусь дату. Тому що все залежить насамперед не від здатності нашої держави відновити, а від здатності захистити відновлену інфраструктуру від подальших дій із боку агресора.

Відновлювати можна нескінченно, але якщо її постійно руйнуватимуть, процес може тривати роками.

– Як ви можете пояснити численні факти викрадення українських дітей, їхнього вивезення на територію Росії? Навіщо це окупантові? Так він вирішує свої демографічні проблеми чи що?

– Огидна ситуація. Так, зокрема, вирішують і свої демографічні проблеми. Звісно, у масштабах 140-мільйонної Росії кілька тисяч українських діток аж ніяк демографічну проблему не вирішать. Насамперед, тут переслідується пропагандистська мета.

"Евакуація" – а на мій погляд, просто крадіжка – українських дітей подається російськими засобами масової інформації ледве не як порятунок і благодійна акція. "Ми рятуємо українських діток. Ми не проти українців – ми проти нацистів, проти режиму".

Це один аспект. А другий аспект, про який теж не треба забувати й говорити про це чесно, – що згодом із цих дітей виховуватимуть і вирощуватимуть тих, кого свого часу називали яничарами. Етнічних українців, які пам'ятатимуть своє коріння, своє походження, але які будуть виховані в дусі проросійському, антиукраїнському, антидержавному.

Надалі, звичайно, намагатимуться використовувати цих дітей у різних антиукраїнських цілях, починаючи з інформаційних воєн та закінчуючи спеціальними заходами – розвідкою, диверсіями та подібними речами.

– Але ж Україна зможе повернути хоча б частину цих дітей після закінчення війни?

– Я сподіватимусь на це до останнього моменту, хоча відразу кажу: цей процес буде дуже непростим. Не тому, що є якісь міжнародні перешкоди, документи й інше. Просто ці покидьки неодноразово використовували варіанти, коли діток, особливо з дитячих будинків, просто знеособлювали. Їм надавали інші вихідні дані – імена, прізвища, місця народження – і потім проводили процедуру усиновлення.

Після процедури усиновлення розшукати наших дітей, на жаль, буде дуже непростим завданням.