Тука: взяти Харків – кишка тонка, але Путін ліпитиме в Україні "Новоросію". Інтерв'ю
Наказ про взяття Харкова та області, який віддав президент країни-агресора Володимир Путін, не може бути виконаний через об'єктивні причини. Проте окупант намагатиметься зліпити з "народних республік" на окупованих територіях подобу "Новоросії" – мрії Путіна з 2014 року.
Наразі Збройні сили України мають "первинні документи" системи захисту Кримського мосту, що дозволяє розробити план його знищення. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.
– В Інституті вивчення війни (ISW) повідомили, що Путін поставив за мету захопити Харків та Харківщину. Чи дійсно може ставитися така мета? Якщо так, наскільки вона досяжна?
– Цілі та завдання можна ставити які завгодно. Тим більше, якщо йдеться про такого неадекватного персонажа, як Путін. Інша річ, як реалізувати поставлені завдання.
Зважаючи на те, що Харків – одне з найбільших міст, з огляду на практику, яку використовує РФ далеко не перший рік і не тільки в Україні – я маю на увазі стирання населених пунктів із лиця землі – то важко собі уявити, як така тактика може бути використана щодо Харкова.
Практично п'ять місяців Харків щодня бомбардують та обстрілюють, але жодних позитивних аспектів для окупантів я не спостерігаю. Тому, думаю, реалізувати такі завдання у росіян кишка тонка.
– Після резонансних воєнних злочинів Росії, зокрема після ракетного удару по Вінниці, після масованих ракетних обстрілів інших міст України, дедалі частіше почали говорити про те, щоб помститися ворогові. Як об'єкт згадується Кримський міст та інші стратегічні цілі. Як ви вважаєте, чи могли б ми з тим озброєнням, яке отримали, знищити цей предмет гордості Путіна?
– Я не готовий давати свої висновки з цього питання, тому що для цього треба бути вузьким фахівцем у військовій справі. Сам цей об'єкт дуже захищений.
Ще на початку будівництва Кримського мосту ми вивчали проєктні рішення щодо його захисту, у нас є ці документи. Тому для наших військових розробити план удару для знищення Кримського мосту особливих труднощів не становить. Але наскільки він зараз може бути реалізований, цього я не знаю.
Щодо інших об'єктів – а їх достатньо і на території Росії, і на території Білорусі, і військові бази, і аеродроми, і залізничні вузлові станції, і нафтопереробні заводи та бази, – то, звичайно, мені як громадянинові України хотілося б спостерігати більш активні дії у цьому напрямку.
– ISW констатував, що ворог практично припинив наступ. Але після так званої оперативної паузи там не виключили нового просування ворога. Водночас ми знаємо, що на 11 вересня окупант планує проведення псевдореферендумів на зайнятих українських територіях. Чи може це означати, що агресор розуміє, що значних військових успіхів в Україні йому вже не досягти?
– Ні, я таких висновків не робив би. Просто вони хочуть зафіксувати якийсь статус-кво, який матиме місце на той момент. Зафіксувати факт своєї присутності на деякій частині окупованої території.
Як це буде використано надалі? Я припускаю, що всі ці квазіутворення – "ЛНР", "ДНР" – по-братськи будуть єднатися з подібними мерзотниками з окупованої Херсонщини, частини Харківської та Запорізької області. Вони возз'єднуватимуться і ліпитимуть якусь подобу того проєкту під назвою "Новоросія", який росіяни ще з 2014 року хотіли створити.
– Ви часто говорили про те, що нам не варто очікувати швидкого закінчення війни. На якій точці, за вашими оцінками, ми можемо опинитися наприкінці цього року?
– На жаль, багато в чому це залежить не тільки і не так від нас. Це багато в чому залежить від обсягів тієї допомоги, яку нам нададуть наші партнери та союзники.
Звичайно, мені, як і будь-якому громадянинові України, хотілося б бачити до нового року встановлення контролю в межах державного кордону, але, на жаль, для прогнозування таких успіхів об'єктивних передумов зараз я не маю.