У Мін'юсті пояснили, чи буде арешт майна у разі несплати штрафу від ТЦК

В Україні військовозобов’язаний стає боржником, якщо він не сплатив штраф від ТЦК за неоновлення військово-облікових даних чи відмову від повістки. У такому разі державні органи можуть арештувати його кошти та майно.

Відео дня

Про це йдеться у відповіді Міністерства юстиції на запит "Судово-юридичної газети". Там роз’яснили, як працює порядок звернення щодо стягнення коштів та майна громадян військовозобов’язаного віку.

Зауважимо, що до кінця 2024 року Уряд планує направити військовозобов’язаним 900 тисяч повісток. На те, щоб забрати її з пошти, в особи буде три дні (якщо документ не вручено особисто). Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою Терцентр комплектування зможе почати процедуру штрафування.

Такі штрафи будуть "заочними", хоча постанова ТЦК є законним виконавчим документом. Тобто якщо штраф (становить від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн) не буде сплачено добровільно, на ухилянтів можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.

У Мін’юсті це пояснили відсиланням до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якою в разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцеперебуванням його майна в порядку, встановленому законом.

КУпАП визначає, що такий штраф має бути сплачено не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Якщо штраф не сплачено, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішень шляхом звернення стягнення на кошти та майно боржника. Йдеться про їхній арешт, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусову реалізацію (пред’явлення електронних грошей до погашення в обмін на кошти, які переказуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби).

Так, спершу стягнення відбувається з коштів боржника в національній та іноземній валютах, інших цінностей, зокрема з рахунків у банках та інших фінансових установах. Якщо вони відсутні або їх недостатньо, стягнення невідкладно відбувається також із майна боржника (крім того, на яке діє передбачена законом заборона).

Загалом різними законодавчими актами прописано багато моментів, які можуть спіткати військовозобов’язаного за несплату штрафу від ТЦК. У Мін’юсті вказали, що не можуть надати інформацію про те, скільки таких виконавчих проваджень уже було виконано щодо ухилянтів після внесення змін до законів про мобілізацію, оскільки така інформація органами ДВС не узагальнюється.

Додамо: за даними сервісу Опендатабот, з червня по жовтень 2024 року українські суди розглянули щонайменше 314 справ про оскарження штрафів від ТЦК. З кожним місяцем справ більшає, проте в більшості випадків суд скасовує штрафи.

Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні втрата військового квитка призводить до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу від 510 до 1700 грн. Для його відновлення необхідно звернутися до ТЦК із заявою та пакетом документів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!