Рада схвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію: основні положення документу

Депутати Верховної Ради 11 квітня більшістю голосів ухвалили закон про мобілізацію в Україні №10449 в другому читанні. "За" проголосували 283 парламентарів.

Тепер документ мають підписати спікер Верховної Ради та президент України. Тільки після цього він набуде чинності.

Як повідомила народна депутатка Марія Іонова, у сесійній залі під час голосування були присутні міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, заступник головнокомандувача ЗСУ Вадим Сухаревський, польові комбриги.

"Законопроект про мобілізацію прийнято в цілому. За – 283. У редакції Комітету. Всі врахована 31 правка набрали голоси на підтвердження. Без інтриги, окрім правки про демобілізацію (там 227). Поки невідомо, чи буде хтось вносити постанову для блокування спікером", – повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Своєю чергою депутат Олексій Гончаренко повідомив, що не голосував за закон, оскільки "важливо було включити демобілізацію, а її просто викинули звідси".

Так, правку про демобілізацію через 36 місяців служби та ротацію з документу прибрали – влада має підготувати новий законопроєкт, який врегулює це питання.

Результати голосування за законопроєкт за фракціями

Серед "Слуг народу" законопроєкт про мобілізацію підтримали 192 народних депутати. Утрималися – 7 нардепів, не голосували – 13, відсутні – 23.

Серед нардепів з фракції  "Європейська солідарність" законопроєкт не підтримав жоден депутат. 

Серед депутатів з "Батьківщини" – 2 голоси "за" законопроєкт,  утрималися – 14 депутатів.

Від депутатської групи "Платформа за життя та мир" у Верховній Раді України віддали 18 голосів "за" законопроєкт.

Підтримали законопроєкт також 16 нардепів з партії "Голос".

Також законопроєкт підтримали 16 нардепів з депутатської групи "Відновлення", 12 – з депутатської групи "За майбутнє", 15 – з депутатської групи "Довіра" та 12 позафракційних депутатів.

Основні положення нового закону про мобілізацію

Комітет Ради з нацбезпеки розглянув понад 4 тис. поправок до законопроекту, які були подані нардепами.

Ухвалений закон передбачає зміни щодо процесів мобілізації, покарання для ухилянтів, базової військової служби, права на відстрочку, вводить нові обовʼязки військовозобовʼязаних та мотиваційні норми.

Напередодні профільний Комітет опрацював усі поправки й оприлюднив порівняльну таблицю змін відносно першого читання.

Строкову службу скасовано

Строкова служба новим законом скасовується, з 1 вересня 2025 року її замінить базова військова підготовка терміном пʼять місяців. Усі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (з 25 років).

Демобілізація

На прохання Сирського, положення про демобілізацію через 36 місяців служби та ротацію мають унормувати в окремому законопроєкті.

Водночас із військової служби можуть звільнитися ті, хто недобровільно здались у полон і були визволені; військові, які отримали інвалідність або:

– призначені (обрані) на посаду судді;

– обрані народним депутатом;

– генерали за рішенням військового керівництва;

– військові, у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Люди з інвалідністю всіх груп також мають право звільнитися, однак до кінця 2024 року всі чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, мають пройти повторний огляд на непридатність. Це не стосується чоловіків, які отримали інвалідність ІІ і ІІІ груп після захворювання або поранення під час захисту України.

Мобілізація до війська

Люди з інвалідністю можуть за власним бажанням вступити до лав війська (служити за контрактом). Також це стосується звільнених з полону та людей віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.

Депутати рекомендували прибрати обовʼязкову реєстрацію в е-кабінеті військовозобов’язаного, до якого, зокрема, ТЦК могли надсилати електронні повістки. Це залишається правом, а не обовʼязком.

Водночас усі, хто перебувають на військовому обліку, упродовж 60 днів мають уточнити місце проживання, контакти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна через центри надання адміністративних послуг, ТЦК або онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних "Оберіг".

За рекомендаціями комітету місцеві органи влади мають сприяти мобілізації.

Хто отримує право на відстрочку

Право на відстрочку від мобілізації, відповідно до прийнятого закону, надається наступним категоріям:

– заброньованим;

– інвалідам і непридатним до військової служби за висновком ВЛК на 6—12 місяців;

– жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;

– жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

– жінкам і чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

– жінкам та чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;

– жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;

– усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

– зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), що потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії і не має інших працездатних членів сімʼї, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд;

– опікунам особи, визнаної судом недієздатною;

– людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

– людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

– людям, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших людей, які не є військовозобовʼязаними та за законом зобовʼязані їх утримувати;

– жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

– керівникам міністерств та їхнім заступникам, керівникам державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

– народним депутатам України, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– суддям, суддям Конституційного суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівнику Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику, дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя;

– уповноваженому з прав людини, голові та іншим членам Рахункової палати;

– працівникам органів військового управління, військових частин (підрозділів) Міноборони України, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації, СБУ, СЗР, Нацгвардії, ДПСУ, Управління державної охоронии, апарату МВС, МЗС, дипломатам, експертам установ експертної служби МВС;

– державним службовцям, які працюють з проєктами законів, виконують функції із забезпечення кібербезпеки, роботи з розробки програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента, парламенту та Кабміну.

Призову також не підлягають:

– здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, а також докторанти та інтерни;

– наукові та науково-педагогічні працівники;

– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО.

Покарання за ухилення

Арешт рахунків і заборону виїзду за кордон за рішенням військового командування профільний комітет Ради відхилив. Натомість залишено норму обмеження консульських послуг за кордоном для військовозобовʼязаних.

Протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності всі послуги надаватимуться тільки за умови одночасного оновлення персональних даних у консульських відомствах.

Також на вимогу ТЦК чоловікам, які не оновлюють дані чи ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.

У людей, які мають більше одного транспортного засобу, можуть вилучити інші авто на потреби Сил оборони.

Про депортацію українців з-за кордону не йдеться.

Обов’язки військовозобовʼязаних

Згідно з ухваленим законом, військовозобовʼязані громадяни повинні будуть постійно носити при собі військово-обліковий документ та оновити свої дані в електронному кабінеті, ЦНАПі чи ТЦК.

На державну службу зможуть взяти лише тих, хто пройшов базову військову службу або військову службу (крім непридатних). Це також стосується призначення прокурорів і відбору в поліцію.

Чоловікам, які перебувають за кордоном, пропонують оновлювати дані в ТЦК дистанційно через e-mail, телефонний дзвінок або електронний кабінет.

Військова служба

Мобілізований під час підготовки – рекрут. Під час підготовки визначають його фізичні здатності та інші характеристики. Якщо рекрут не проходить етап підготовки, його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Комітет зберіг можливість проходження служби за призовом засуджених, звільнених від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Мотиваційні нагороди за військову службу

За знищену або захоплену техніку противника передбачено винагороду від 11 680 до 876 000 грн. Також за це можна буде отримати додаткову відпустку, але не більше ніж 15 днів на рік, сертифікат на купівлю авто на 150 тис. грн і компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту.

Також враховано наступні норми:

– можливість самостійно обрати підрозділ у разі підписання контракту з Міноборони;

– час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;

– щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року, а основна безперервна частина становитиме не менше ніж 15 календарних днів;

– військовослужбовцям, їхнім дружинам/чоловікам не нараховуватимуться відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;

– врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;

– у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти ВЛК дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження виплат;

– військові, звільнені з полону, отримають додаткові 90 днів відпустки зі збереженням виплат, якщо вони продовжать службу;

– розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 млн грн.

Як повідомляв OBOZ.UA, напередодні депутати Ради більшістю голосів ухвалили в першому читанні законопроєкт №10379 щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. "За" проголосували 254 парламентарі.

Також 10 квітня Рада більшістю голосів ухвалила за основу законопроєкт №11079-1, який дозволить певним категоріям ув'язнених служити в армії.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!