Блог | У РФ яскраво палає тил, а кремлівський вождь продовжує годувати слухняне стадо вигаданими перемогами на фронті
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
29 червня 2026 року. Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї продовжує горіти після комбінованого удару, завданого із застосуванням безпілотних літальних апаратів. Профільний російський ресурс Neftegaz(.)ru оприлюднив деталізацію пошкоджень, згідно з якою виведено з ладу три атмосферні колони первинної перегонки нафти та одну вакуумну установку.
Пошкоджено естакади та резервуарний парк: 15 резервуарів мають порушення герметичності та деформації корпусу. Це становить щонайменше половину великих ємностей зберігання, оскільки загальна кількість великих резервуарів на цьому підприємстві не перевищує двадцяти. Знищення всіх трьох атмосферних колон означає повну зупинку первинного циклу переробки нафти, без якого подальше функціонування заводу неможливе.
Вакуумна установка забезпечує другий етап переробки важких залишків, і її втрата критично скорочує можливості випуску світлих нафтопродуктів. Пошкодження естакад – трубопроводів, кабельних трас та насосного обладнання – блокує технологічну спроможність навіть за умови збереження основних агрегатів. Втрата 15 резервуарів зменшує загальний обсяг зберігання щонайменше на 50%, що автоматично обвалює логістику зливу, накопичення та відвантаження бензину, дизеля та мазуту. Без резервних об’ємів зберігання підприємство не може забезпечувати безперервність технологічного циклу: продукт нікуди зливати, виробництво змушене зупинятися або працювати з неприпустимим зниженням продуктивності.
Виготовлення однієї атмосферної колони в умовах санкцій вимагає від одного до двох років, повне відновлення Слов’янського НПЗ оцінюється в період до трьох років. Часткове відновлення функціоналу можливе не раніше ніж через 6-12 місяців, однак і воно є малоймовірним через гарантоване повторне ураження на стадії введення потужностей в експлуатацію.
Одночасно Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив ураження трьох мостів у ніч проти 28 та 29 червня. Автомобільний міст через річку Грузький Єланчик у районі Новоазовська Донецької області зазнав повторного удару та частково обвалився, одна смуга руху стала повністю непридатною. Окупаційна адміністрація офіційно визнала факт руйнування та організувала об’їзд через Гусельщиково. Міст є частиною траси М-14 (Р-280), основної транспортної артерії Збройних сил РФ на окупованих територіях півдня України, яка сполучає Таганрог із Бердянськом, Мелітополем та лівобережною Херсонщиною, виконуючи функцію ключового логістичного маршруту до Криму. Руйнування цього об’єкта має безпосередній вплив на підвезення боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів та особового складу на південний фронт.
Супутникові системи NASA раніше фіксували теплові сигнатури пожежі в точці удару. У Запорізькій області повністю зруйновано міст у Василівці, який слугував єдиною переправою для постачання передових підрозділів противника. Після удару українські сили уразили будівельний бульдозер, який противник ризикнув перекинути для відновлення сполучення. Окремо зафіксовано два знищені залізничні мости в Луганській області, що використовувалися для перекидання військової техніки, озброєння та матеріально-технічних засобів. У Криму, на південному сході півострова в районі Ічкоя, уражено залізничний міст на напрямку від Керчі до Сімферополя та Севастополя, це двадцять друга атака на кримські мости за останні двадцять два дні. Характер руйнувань – наскрізні провали прольотів та повне обвалення полотна – вказує на застосування безпілотних літальних апаратів із бойовими частинами масою до 200 кг, ймовірно термобаричного типу, зокрема спеціалізованих засобів із подвійною бойовою частиною. Це новітні системи, які не є аналогами керованих авіабомб, оскільки забезпечують точне наведення оператором і гарантоване руйнування опорних конструкцій. Жодна з пошкоджених споруд не підлягає швидкому відновленню, а будь-які спроби ремонтних робіт негайно придушуються повторними ударами.
Ударна кампанія по мостах ведеться паралельно з систематичним винищенням рухомого складу. Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило відео операції із застосуванням новітніх тактичних безпілотників, попередньо ідентифікованих як модернізовані засоби типу RAM 2X. Унаслідок одного нальоту уражено радіолокаційну станцію "Каста-2Е2", функцією якої є виявлення малорозмірних повітряних цілей та передача даних на зенітно-ракетні комплекси. Ураження цієї РЛС продовжує процес послідовного демонтажу ешелонованої системи протиповітряної оборони в Криму. Чим більше знищено стаціонарних РЛС, тим швидше вибиваються нові, що прибувають малими партіями, не встигаючи інтегруватися в цілісну систему.
Далі знищено шість паливозаправників, два вантажні локомотиви, три залізничні цистерни з паливом та військову техніку на ешелоні. Ураження локомотивів та цистерн підтверджує перехід до спеціалізованого полювання на залізничне сполучення як альтернативу автомобільному транспорту, який раніше вже був визнаний надто вразливим. Удар по ешелону з військовою технікою є третім залізничним об’єктом у рамках однієї операції, що підтверджує системність підходу. Кількісні показники за добу: за даними Генерального штабу, лише за останню добу знищено 477 одиниць автотранспорту противника, що багаторазово перевищує середньостатистичний показник, який раніше не перевищував 100 одиниць. За період з початку травня зафіксовано 784 відеопідтвердження ураження логістичних цілей. У травні середньодобова кількість таких відео становила 7, у червні вона зросла до 19. З них 242 удари геолоковано на відрізку від Донецька до Маріуполя та Мелітополя. Це означає, що логістика противника у смузі завглибшки понад 100 км перетворюється на зону суцільного ураження, де будь-який рух транспортних засобів супроводжується високою ймовірністю знищення.
Сукупним наслідком ударів по нафтопереробних заводах та логістичних ланцюгах є паливна криза, що набула загальнонаціонального масштабу на території Росії. За оцінкою Reuters, випуск бензину в Росії до кінця червня впав на 25% у річному вираженні. Російські вантажоперевізники офіційно попереджають клієнтів про зростання цін через брак пального. Абсолютна більшість клієнтів не має альтернативи автомобільному транспорту. Черги на автозаправних станціях фіксуються від Москви до Хабаровська, тривалість очікування сягає 12 годин і більше, фіксуються масові бійки за пальне. В окупованому Криму ситуація кваліфікується як колапс: пальне відсутнє у вільному продажу, ціни на чорному ринку досягли 300 рублів за літр, що вп’ятеро перевищує до кризовий рівень. Постачанням займаються військовослужбовці ЗС РФ із наступним перепродажем через бариг. Місцеві інтернет-провайдери не внесені окупаційною владою до переліку критично важливих служб і не отримують лімітів на пальне для генераторів, що спричиняє системні перебої зі зв’язком. Електропостачання нестабільне через постійні удари, 29 червня вперше завдано удару по енергомосту з Таманського півострова, що означає початок кампанії з фізичного від’єднання енергосистеми Криму від російської. Як наслідок, на півострові зупиняються підприємства, відбуваються масові звільнення, аграрний сектор втрачає можливість поливу та збору врожаю через відсутність дизеля для водокачок.
Бункерні хроніки
На тлі того, як у РФ яскраво палає тил, кремлівський вождь викотив чергову порцію казок для свого кишенькового пропагандиста Зарубіна та слухняного стада з "Єдиної Росії". За версією діда, дефіцит палива в країні – це так, "дрібниці", підірвані заводи відновлюються за клацанням пальців, а регулярні прильоти по НПЗ – взагалі "просто безглузда інформаційна операція".
Ага, звісно. Розповіли б це Воронезькому заводу ВПК, який після шести влучань просто вийшов із чату разом із цехами та повністю зупинився. Аналогічний палкий привіт від ракет Storm Shadow та "Фламінго" закрив підприємства у Брянську, Волгограді та Чебоксарах. Московський та Нижньогородський НПЗ теж так "відновилися", що зупинили свої головні установки первинної переробки нафти і пішли на спочинок мінімум до кінця року, а жодних дублюючих потужностей у них немає і близько.
Географічний кретинізм на службі Кремля
З картами у бункері взагалі якась біда, адже Герасимов, схоже, малює їх фломастерами прямо на шпалерах. Поки Путін гордо звітує про "щоденне просування широким фронтом" на Запоріжжі, реальні карти Deep State за весь червень не зафіксували там жодного руху. Більше того, дід бачить до Слов'янська "всього 8 км", хоча в реальному світі туди пиляти від 15 до 20 км крізь залізобетонну оборону ЗСУ.
З Куп'янськом взагалі стався гострий напад склерозу, бо зараз у нього раптом стало "від 2,5 до 4 км", хоча ще минулого року цей самий діяч та його Генштаб кричали про повний контроль над містом та оточення 15 українських батальйонів. Ну а розповіді про "2 км до оточення ЗСУ біля річки Оскіл", коли до берега насправді чесати ще добрих 12 км – це взагалі вища ліга фантастики.
У підсумку кремлівська віртуальна географія стабільно косить на 10–20 км на користь ЗСУ. Чи то Генштаб РФ системно годує царя туфтою, чи то він сам зачинився в Нарнії і відмовляється звідти виходити.
Окремий комедійний номер – це "епічна дипломатія". Путін так довго бив себе в груди через якісь там таємні домовленості в Анкориджі, аж поки держсекретар США Марко Рубіо публічно не пояснив, що це були просто балачки і ніхто Росії нічого не винен. Після такого ляпаса діду довелося жалюгідно виправдовуватися, що "дух Анкориджа не оформився у документи", що мовою реального світу означає звичайний тотальний обсер і дипломатичну поразку.
Паливний колапс та логістика в стилі "все пропало"
Поки цар літає у хмарах, російська військова машина впевнено котиться в пекло завдяки стратегії ЗСУ, яка працює як годинник. Одночасний винос мостів, залізниць, НПЗ і ППО має просту мету – помножити на нуль постачання південного угруповання та влаштувати Криму незабутній логістичний кошмар. Найкращий помічник України тут – сам Путін, адже через свої галюцинації він неспроможний адекватно оцінити ситуацію, що лише пришвидшує крах його власної армії.
Навіть офіційні окупаційні посіпаки вже не можуть приховати масштабів катастрофи, визнаючи підірваний міст у Новоазовську та вводячи обмеження на трасі Р-280. Контроль над ключовими комунікаціями втрачається вже навіть на рівні звітів. Тим часом бензиновий апокаліпсис так "некритично" вийшов із-під контролю, що паливна криза виплеснулася з окупованих територій на всю Росію. І подорожником це не залікуєш, бо заводи рознесені в мотлох фізично, а імпортні запчастини під санкціями чомусь не ростуть на березах.
