У Росії біженців обманом відправляють на Далекий Схід: українці розповіли, як вибралися з пастки

Українців із окупованих територій проганяють через принизливу систему фільтраційних таборів та насильно депортують на територію Росії. А також обманом відправляють жити на Далекий Схід, до Хабаровського краю, Магадану, Сибіру, Чукотки.

Там обіцяного житла та грошей українці не отримують. І змушені або шукати некваліфіковану роботу, або різними шляхами виїжджати з Росії назад до України чи Європи.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Поїхали до Находки, потім до Німеччини

Молода сім'я з Маріуполя Юлія та Олександр із маленькою донькою вибралися з пекла. Сергій опинився без документів, оскільки їхня орендована квартира згоріла разом з усіма речами.

Свою історію вони розповіли проєкту Activatica.org (інтернет ресурс про громадянський активізм).

Майже місяць сім'я провела у підвалі. Чоловік під обстрілами виходив надвір у пошуках їжі, речей, Юля майже весь час перебувала в підвалі. Вона була вже на останніх місяцях вагітності.

Спочатку маріупольці чекали, що все це закінчиться, тож їхати не збиралися. Але коли стало зрозуміло, що тут залишатися небезпечно, вода закінчувалася, то виїхати можна було тільки у бік РФ. Оскільки міст було розбито, а окупанти в бік мирної України нікого не пропускали.

Їм довелося пройти так звану фільтрацію. Вони згадують про жахи, як російські військові там роздягають і оглядають людей щодо татуювань, поранень. Після цього сім'я поїхала до Донецька до матері чоловіка.

Але коли там почалися обстріли, вони знову вирішили їхати. На кордоні їм знову довелося проходити фільтрацію. А оскільки Олександр не мав паспорта, то йому довелося пережити чотири години допиту.

Після цього вони опинилися в Таганрозі, де був величезний натовп людей. Там знову пройшли фільтрацію. У цьому пункті можна було залишатися три дні. Щодня приходив поїзд на Далекий Схід чи Хабаровськ, автобус на Кіров. Був вибір – їхати до Кірова або на Далекий Схід. Але автобус на Кіров пішов дуже швидко, тож вибору не лишилося.

За словами Юлі та Сашка, їхали вони дев'ять днів поїздом, опинилися в Находці, в готелі на околиці селища Врангель. Перед від'їздом кожній сім'ї обіцяли по 600 тис. рублів на квартиру. Але на місці виявилося, що видають лише підйомні гроші – 10 тисяч рублів, а кошти на житло – лише сім'ям віком до 35 років.

Олександр і Юлія підходили, але багато хто з ними їхав у надії взяти іпотеку та одержати житло, були розчаровані, оскільки їм було по 40 і більше років. Потім виявилося, що й гроші на житло українці зможуть отримати, лише коли збудують будинок. Коли це станеться – невідомо.

Сім'я вирішила вибиратися звідти: списалася з людьми з Activatica і виїхали до Німеччини. Вагітній Юлії волонтери допомогли вилетіти з Владивостока до Петербурга, а далі машиною до кордону з Естонією. Щоправда, Олександру через відсутність паспорта довелося вибиратися на перекладних – машиною, пішки лісопосадкою, човном, на тракторі полями. Не всі таксисти в Росії погоджувалися везти його, почувши український акцент. Його шлях розтягнувся на довгі 10 днів, спати доводилося по 2-3 години.

Зараз сім'я вже у Німеччині, Юля ось-ось народить, їм надають там усю медичну допомогу. А в планах у них вивчити мову та знайти роботу.

"Діти кричали: "Чого сюди приїхали"

Валентина з літніми батьками (76 та 73 роки) та дорослим сином теж жили в Маріуполі. Але 17 березня у їхній будинок прилетів снаряд, були великі руйнування. "Ми вибігли на вулицю і пішли в сусідній дитячий садок у підвал. Там нас зібралося більш ніж 30 людей. А вже 26 березня туди прийшли "ДНР" і вигнали нас на вулицю. Сказали їхати в РФ, бо тут буде зачистка", – зі сльозами згадує жінка.

Спочатку людей вивезли до селища Рози Люксембург, а потім до Донецька на фільтрацію. Потім вони опинилися у Таганрозі. "Там вибору в нас не було. Підійшов ешелон до Пскова. Нам сказали, що або ви їдете туди, або до Владивостока. Так нас 400 людей у плацкартних вагонах вивезли до Пскова", – каже Валентина.

Спочатку людей кидали з місця на місце – тиждень вони прожили в санаторії "Блакитні озера", там волонтери принесли їм побутову хімію – порошки, мило. Потім перевезли на турбазу ще на тиждень, а потім до готелю в селищі Пушкінська гора.

"Там нам сказали, що ми можемо жити тут до 25 червня. А далі повинні самі шукати собі житло та роботу. Але ми залишатися там не збиралися. Молоді хлопці пішли працювати на лісопилку, за три дні їм заплатили по 1200 рублів, після цього вони вже туди не ходили. В основному пропонували таку дуже некваліфіковану та низькооплачувану роботу", – розповідає Валентина.

Жінка знайшла номер телефону волонтерки з Росії, яка допомагає українцям вибратися. Валентина каже, що там є такі люди, які добре ставляться до українців.

"Є різні люди. У тому ж санаторії були ті, хто по-людськи до нас ставився. А були ті, хто дуже холодно. Ми якось із жінками прогулювалися лісом, там була школа і діти почали нам кричати: "Чого сюди приїхали!" Здебільшого розуміють нас літні росіяни, а молодь погано до нас ставиться", – каже українка.

Російська волонтерка допомогла родині Валентини виїхати. Їм сплатили поїздку автобусом до кордону з Латвією, потім до Варшави, і до Львова. "Далі ми вже самі купили квитки до Києва, потім поїхали до Полтавської області, тут у нас є будиночок. Батьки досі не можуть отямитися після такого переїзду та всього пережитого", – зітхає Валентина.

На Далекий Схід заманюють обманом

Олена Луньова, директорка з адвокації Центру з прав людини ZMINA, каже, що, на жаль, багато українців, які опинилися в окупації, не мають вибору. Їм можна виїхати в бік Росії або, ризикуючи життям, їхати під обстрілами росіян на мирну територію України.

"Хоча виїзд на територію РФ для українців теж ризик, особливо якщо людина є родичем військового, співробітника силових органів або сама служила. Але інших шляхів не залишається", – каже Луньова.

Після проходження принизливих фільтрацій, допитів, багатоденних стоянь у чергах люди опиняються в хабі на території Ростовської області. Звідки їх розподіляють за так званими тимчасовими пунктами проживання (ТПП).

"Географія цих пунктів дуже широка. Те, що нам відомо, це: Астрахань, Білгород, Таганрог, Тольятті, Тула, Набережні Човни, Пенза, Сиктивкар, Чебоксари, Володимирська, Самарська, Рязанська області, Підмосков'я. Також є Примор'я – Владивосток , Находка, Далекий Схід, Уссурійськ. Чому відправляють на Далекий Схід? Усім регіонам РФ потрібно показати біженців від "київського режиму", щоб вони не з чуток про них знали", – говорить Луньова.

Організація не має даних, що українців у такі місця як Далекий Схід чи Чукотка відправляють насильно. Але заманюють обманом.

"Їм кажуть, ви туди приїдете, там вам дадуть по 170 тисяч рублів підйомних, дадуть житло, землю. А на місці виявляється, що гроші передбачаються лише молодій сім'ї. А пільгову іпотеку чи землю ти отримаєш, тільки коли проживеш тут років зо три або отримаєш громадянство РФ. Люди їдуть, бо в Маріуполі в них нічого не залишилося, квартиру розбомбили. Хтось сподівається, що отримає гроші і потім з ними буде легше щось вирішувати. А в результаті їх обдурили", – каже Луньова.

Щодо роботи, то знайти її без диплома, трудової книжки, яка, як правило, згоріла в розбомбленому будинку в Маріуполі, в РФ неможливо. Зазвичай українцям пропонують некваліфіковану роботу прибиральниці, сторожа, працівника на полях.

Але для цього людині необхідно оформити якийсь статус у РФ – біженця або отримати тимчасовий притулок. Або ж узяти громадянство Росії.

Селять у спортзалах та санаторіях

У соцмережах багато фотографій пунктів тимчасового розміщення. Як правило, це величезні спортзали в школах, кімнати в дитячих садках, приміщення в звичайних санаторіях. Живуть по 5-10-20 людей, жінки та чоловіки.

Не завжди до них прихильні місцеві мешканці. Можна зустріти відгуки про те, що біженці не подобаються, поводяться не так, як хотілося б місцевим жителям. Та й до українців у Росії ставлення часто упереджене.

"Ми, коли потрапили до Таганрога, то на нас косо дивилися. Одна жінка так просто накинулася, коли ми хотіли їжі купити. Кричала, що ми нероби, дармоїди, від своїх нацистів приїхали до них жити. Я більше не хотіла там перебувати. Ми знайшли волонтерів та виїхали до Естонії", – розповідає Євгенія з Маріуполя.

А одна з депутатів від КПРФ Каменськ-Каширського Ростовської області написала, що з вини місцевого керівника сім'я з п'яти осіб з дітьми з України після приїзду наприкінці березня ночувала не у великій, але теплій залі на розкладачках, а в холодному наметі ДСНС на вокзалі, де ще й світло вимкнули.

І все тому, що ростовському чиновнику здалося, що потрібно заповнити всі майже 40 розкладних ліжок, а не розмінюватися на дрібниці й селити по п'ять осіб.

Власне, російські чиновники, "зірки", священнослужителі дуже люблять піаритися на тлі українських біженців. Соцмережі завалені такими фото, коли до убогих кімнат і спортзалів, виділених під ПТП, приходять місцеві знаменитості.

Російські волонтери допомагають вибратися

У ТПП працює багато волонтерів. Привозять їжу, одяг, ліки, займаються дітьми. Частина з них відчуває не лише співчуття, а й сором за те, що зараз Росія робить в Україні. За розбомблені будинки, смерті.

А є ті, хто опікується пропагандою. У соцмережах такі волонтери пишуть чергові небилиці.

"Настя вижила в історії драмтеатру, молодий чоловік у неї загинув на руках, вижила, здобуваючи питну воду, стоячи на колінах з піднятими руками перед націоналістами. З Маріуполя потрапила до Донецька знову під обстріли... завдяки російським військовим та їхнім сім'ям з кодовими словами приїхала в евакуацію на ТПП…", – описала "історію" волонтерка організації "Матрьошка" з Новоросійська.

Проте треба зазначити, що чимало волонтерів у РФ намагаються допомогти українцям вибратися до Європи або повернутися до України.

"Більшість російських волонтерів вважає, що людям треба допомогти, тому вони їздять до ТПП, розвозять гуманітарну допомогу, допомагають грошима, у працевлаштуванні. Але ми просимо їх не пропонувати якісь адаптивні програми, а допомагати людям виїхати. Багато громадських ініціатив займається тим, що підвозять людей, довозять до потрібного місця, збирають гроші на квитки, тому що, наприклад, від російської Находки до якогось європейського кордону квиток коштує понад 100 тисяч рублів, такі волонтери збирають грошову допомогу всередині країни, займаються крафтингом за кордоном. Наприклад, ініціатива "Допомагаємо виїхати" – вони мають чат бот, куди можна звернутися по допомогу", – каже Луньова.

Виїхати можна до Литви, Естонії, Фінляндії, звідти вже добиратися туди, куди вам потрібно. Їхати можна навіть без документів. Якщо вам потрібна допомога, знайдіть через інтернет та соцмережі волонтерів, які зможуть вам допомогти. Вони допоможуть і матеріально, зібравши гроші на квитки.

Люди, які пройшли фільтрацію, ТПП і вже виїхали з РФ, радять робити це якнайшвидше.