Блог | У Росії та Путіна немає жодної причини, щоб зупинятися

За минулий тиждень мав багато розмов зі своїми зарубіжними друзями та партнерами. Не скажу, що всі як один, але багато хто з них переконував мене, що до кінця квітня США вирішать питання з припиненням вогню, довгостроковим перемир'ям і, зрештою, з більш-менш тривалим миром між Росією та Україною.

Відео дня

Він зможе, казали мені і симпатики демократів, і симпатики консерваторів, включаючи трампістів та не трампістів.

Але я глибоко сумнівався щодо цього питання. І, як з'ясувалося, я мав рацію.

Перше і найголовніше: Росія і Путін не мають жодної причини, щоб зупинятися. Переведена на військові рейки економіка тільки почала розгін і щонайменше кілька років танки будуть не замість масла, а разом із маслом.

Друге: гопник, що не отримав по морді на початку процесу знахаблення, поступово втрачає береги на зовсім. Його можна лякати, грізно гарчати в його бік, хмурити брови, тупотіти ніжками, але йому вже не страшно. Путін впевнений у тому, що нас дотисне. Повільно поступово доїсть.

Третє. Він має проблему не тільки з технікою, а й з особовим складом. Але техніку вони таки вироблять, а особовий склад мобілізують. Це вам не наш "грізний" ТЦК, у них все чудово працює на потік, і мобілізація буде реальною насильницькою мобілізацією, а не пародійним переслідуванням ухилянтів. Є "нові території", там особливо церемонитись не будуть, чай не Москва з Пітером. І з віком проблем немає – кого треба, того й візьмуть. І з рекрутингом поки що справляються. Так, чисельність завербованих падає, але дурнів багато і охочі поміняти кінцівки чи життя на гробові поки що є.

Ну чого Путіну раптом погоджуватися на Трампівські хотілки? Що Трамп йому зробить?

Повільно повзуть російські війська до адміністративних кордонів Донецької та Луганської області. З початку 23 року повзуть до Покровська. Так, не увійшли, не взяли, не стерли з лиця землі. Але обов'язково зітруть.

Що можуть протиставити американці та європейці?

Перетворити Росію на корм для риб, як сказав сьогодні сенатор Кеннеді? Для цього потрібен "час та натхнення" та відповідний інструментарій. Прямого удару по Москві чекати не доводиться, отже, знову економічні санкції. Більш жорсткі, що б'ють по нафтовому бізнесу, але не миттєво діють. Росіяни мають час. І, на жаль, його у них більше, ніж у нас.

Для того, щоб дати нам прийнятний тимчасовий лаг, американці повинні наростити постачання озброєнь у рази, а джерело такого наростання поки не зрозуміле - де взяти те, що потрібно зробити?

Можна ще ввести війська на нашу територію. Але ймовірність цього рішення близька до нуля.

Або повернути нам відібрану атомну зброю – Будапештський меморандум порушено, підстави для того, щоб відкотити назад, є.

Будь-яке з цих рішень веде до ескалації конфлікту. Ніяк не до миру чи перемир'я.

У проблеми немає мирного вирішення. Його й не було.

І це секрет Полішинеля.

Для того, щоб змусити РФ до миру, потрібно мати силу і рішучість її застосувати. Сильних навколо багато – рішучих мало. І проблема не в складності примусу, а в тому, що мало хто здатний на такий ризикований крок.

Існує ще один зовсім поганий варіант - це просто повернутися і піти займатися своїми проблемами. Він можливий. Американці цілком здатні так вчинити.

А може їм на думку прийде почати примушувати нас - що теж зовсім не виключено. Нас змусити простіше. Офіс простих рішень при Трампі це чудово розуміє.

Можна не помітити приниження – а те, що це приниження зрозуміле усьому світу – і почати пресувати нас, благо, важелі видно. Але це вже зовсім за межею розумності та порядності.

Хоча... про що я? Коли у політиці працювала розумність і, тим паче, порядність?

Загалом, чекаємо, поки прокинеться Трамп)

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...