У російському розшуку майже три тисячі мешканців окупованої частини Донбасу: на них полюють "загони з вилову"

Сьогодні тисячі уродженців Донецької та Луганської областей перебувають у розшуку РФ – усіх їх звинувачують у самовільному залишенні частини, хоча більшість не укладала контрактів з армією країни-агресора. При цьому на тимчасово окупованій території діють "загони з вилову", які й займаються упійманням втікачів.

Докладніше про це – у матеріалі OBOZ.UA.

Як так вийшло

Серед "самовільно залишивших частину", які перебувають сьогодні в розшуку, є як ті, що після окупації перейшли на бік Росії, так і її противники.

Насильницька мобілізація на захопленій частині Донецької та Луганської областей розпочалася ще напередодні повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Почалася блискавично: вилов на вулицях населених пунктів, "зачистка" по домівках тощо. Затриманих місцевих жителів одразу забирали та відправляли на "військові збори", обіцяючи, що це всього на кілька тижнів. Але зрештою у кращому випадку після 15-20 днів "навчання" відправляли на війну.

На той момент мобілізовані служили в збройних формуваннях "республік", які в 2022-му влилися в ЗС РФ. При цьому ті, хто вижив у м'ясорубці, опинилися в статусі контрактників російської армії, часто навіть не підозрюючи про це.

Серед тих, хто сьогодні у розшуку, чимала частина і проросійськи налаштованих мешканців Донецької та Луганської областей. Причому багато хто з них добровільно пішов воювати на боці країни-агресора ще на початку гібридної війни. Через якийсь час залишили "службу", проте продовжували числитися у списках "військових частин". І після "ревізії" їх також включили до розшуку.

У закритих Telegram-каналах вони обурюються тим, що відбувається, стверджують, що не підписували контракт із російською армією, і вимагають "справедливості". Деякі навіть подають до суду, пишуть листи до Слідчого комітету РФ і навіть Путіну, але це, звичайно, марно.

"Не всіх нас ще добили, мало ми за всі роки захищали нашу, *ука, нову країну, яка тепер відловлює нас, як собак, і жене на забій", – написав один із зрадників.

Втікли від війни

Багато хто з насильно мобілізованих на окупованій території категорично не хотів воювати. "Одні банально через страх, а інші через небажання стріляти саме у військових ЗСУ. Серед них могли бути і їхні рідні. Помилка думати, що абсолютно всі на Донеччині – сепари. Там є й ті, хто з різних причин був змушений залишитися, причому частина з них продовжували нам допомагати", – каже український офіцер.

За його словами, особисто він знає щонайменше три випадки, коли насильно мобілізованим на окупованій території вдалося втекти. Серед них – один із знайомих українського захисника.

"Після втечі Олег (ім'я змінено) пробрався до родичів і заліг на дно в одному з маленьких населених пунктів. У рідне місто не сунувся, боявся розшуку. Завдяки тому, що хлопець веб-дизайнер, знайшов віддалену роботу і міг забезпечувати себе найнеобхіднішим. Коли через знайомих з'ясував, що ніхто його не розшукує, як і багатьох інших втікачів (на той момент там була повна плутанина і паніка), то після того, як накопичив гроші, вирішив ризикнути виїхати за кордон. Звісно, через Росію – інших варіантів там немає. Звичайно, дуже нервував, але дивом все вийшло. А потім виїхав до однієї з країн Балтії", – поділився український захисник.

За його словами, двом іншим втікачам, які не схотіли воювати проти українців, не так пощастило. Вони теж залягли на дно, але не мали документів – відповідно, їм довелося залишитися.

"Ховаються досі. І якщо спочатку вони могли виходити на вулицю, то останнім часом – ні. Вже знають, що їх розшукують", – розповів офіцер.

Загони з вилову

Сьогодні на окупованій території повним ходом йде розшук тих, хто "самовільно залишив частину".

"В обов'язковому порядку приходять за місцем прописки, "відвідують" близьких родичів і пресують їх: що є кримінальна справа і, якщо СОЧ добровільно не повернеться, "буде погано всім". Частина приїжджають на цивільних машинах, стоять, наприклад, під будинками, під'їздами. У нас у групах викладають фото з камер відеоспостереження із цими "товаришами", – розповів співрозмовник OBOZ.UA на окупованій території.

За його словами, незважаючи на погрози, добровільно здаватися СЗЧ не збираються: "Всі вони чудово розуміють, що в цьому випадку підсумок один – смерть".

Що відбувається після затримання

Спійманих втікачів зазвичай одразу відправляють до їхньої частини, але там їх тримають швидше як ув'язнених. У деяких російських в/ч для них є окремі так звані табори.

За словами родичів затриманих, їм не дозволяють виходити за територію табору та користуватися телефонами, годують раз на день. За будь-які "провини" або вимоги нормально до них ставитися – б'ють. Особливо "неблагонадійних" приковують наручниками.

Термін перебування в таких таборах різний, залежить від того, як швидко зберуть чергову партію для відправлення на фронт. На штрафниках економлять, по-мінімуму видаючи спорядження: а навіщо витрачатися на гарматне м'ясо? Адже саме у м'ясні штурми їх і кидають.