У Слов'янську російський ФАБ убив викладачку фізики коледжу та її чоловіка: син дивом вижив після вибуху
Рано-вранці 27 січня росіяни атакували Слов'янськ Донецької області. Один із КАБів влучив у приватний будинок, де жила сім'я викладачки Слов'янського енергобудівельного коледжу Вікторії Коростельової. Жінка та її чоловік Михайло загинули, дивом вижив їхній 20-річний син Владислав.
Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Батьки загинули на місці
Трагедія сталася близько четвертої години ранку 27 січня. Росіяни почали обстріл міста Слов'янськ Донецької області. ФАБ-250 влучив прямо у будинок, де жила сім'я 45-річної викладачки Слов'янського енергобудівельного коледжу Вікторії Коростельової.
Вона та її чоловік Михайло загинули на місці. Вижив тільки їхній єдиний 20-річний син Владислав. Він зазнав поранення і зараз перебуває у лікарні. Будинок сім'ї був зруйнований вибухом.
У навчальному закладі співчувають через загибель своєї колеги. Вікторія Борисівна викладала фізику та астрономію 23 роки, була дуже талановитою людиною.
Після повномасштабного вторгнення РФ сім'я виїхала зі Слов'янська, однак щойно це стало можливим, вони повернулися додому.
Билася за правду
Однокласниця та подруга Вікторії Коростельової Олена Ісакова розповідає OBOZ.UA, що Вікторія зі школи дуже захоплювалася математикою.
"У неї тато викладав математику, і завжди доньку налаштовував саме на цю науку. Та й у Вікторії був математичний склад розуму, вона була дуже талановитою. Добре вчилася з усіх предметів, але точні науки їй давалися найкраще", – згадує однокласниця.
Вікторія була дуже дисциплінованою, все у неї було розкладено по поличках. І ще вона була дуже справедливою і готовою боротися за правду. У школі навіть дійшло до бійки, коли потрібно було відстояти свої принципи.
Вона завжди захищала слабших, тих, кого ображали. Якщо Вікторія бачила це, то вона горою ставала на бік слабших.
Могла працювати у виші, але обрала сім'ю
Ще Вікторія зі школи дуже багато читала, здається, вона прочитала мільйон книжок.
"Вона була дуже глибокою, з нею завжди було про що поговорити. Ми майже одночасно з нею народили своїх дітей. Тому разом гуляли з візочками. Ми ніколи не мовчали, завжди щось обговорювали, з нею було дуже цікаво. Потім моя донька та син Віки навчалися в одному класі, тож ми теж із нею спілкувалися", – каже Олена.
Вікторія могла б зробити хорошу наукову кар'єру, викладати у виші, захистити кандидатську, але вона вирішила присвятити себе сім'ї.
З чоловіком Михайлом вони прожили 25 років, єдиний син у них був дуже довгоочікуваним. Вікторія любила свою сім'ю, свого сина й чоловіка, дбала про них, після роботи весь час присвячувала їм.
Вона підштовхувала свого чоловіка теж закінчити коледж, здобути професію. Син теж навчався в закладі, де викладала мама.
У Вікторії залишилися мама й сестра, вони живуть на західній Україні. У Слов'янську є брат Михайла, зараз він займається організацією похорону.
Якщо хтось захоче підтримати Владислава, який в одну мить втратив батьків і домівку, то можете переказати кошти на картку 4874 1000 2461 6529 або на банку за посиланням https://send.monobank.ua/jar/8XhLN511wD.