УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Удари безпілотників по РФ підривають її спроможність продовжувати війну

Удари безпілотників по РФ підривають її спроможність продовжувати війну

Незважаючи на зовнішній тиск, українські удари по російських нафтопереробних підприємствах невблаганно продовжуються. 27 квітня було завдано удару по НПЗ у Слов'янську-на-Кубані, вночі 1 травня був атакований Рязанський НПЗ, один з найбільших у РФ, а 2 травня дрони атакували Афіпський НПЗ. Удари відновилися після паузи, сповненої публікацій у західних ЗМІ та заявами американських офіційних осіб, які критикували та засуджували Україну за обрану стратегію.

Відео дня

Цими ударами Україна знайшла вразливе місце Кремля, будучи зв’язаною по руках і ногах червоними лініями ескалації, забороною використовувати західну зброю по російській території (до речі, саме ракети ATACMS та Storm Shadow дозволили б завдати успішних ударів по аеродромах у РФ, де базуються носії ФАБів з УМПК). Незабаром після ухвалення Конгресом пакета допомоги, що затримався на півроку, українське керівництво повернулося до ударів безпілотниками. Це чітке свідчення того, що для Києва національні інтереси є більш пріорітетними і там не готові грати в піддавки з партнерами на шкоду своїй національній безпеці. Між іншим, така поведінка на світовій арені стає цілим трендом, що можна помітити на прикладі Ізраїлю, який перебуває у запеклих суперечках зі Штатами щодо продовження військової операції в секторі Гази чи Франції, президент якої пішов поперек американських червоних ліній своїми заявами про розміщення військ в Україні та бажання поширити на весь Євросоюз французьку ядерну парасольку.

Що стосується нового циклу атак з НПЗ, то тут є низка цікавих особливостей. Під удар потрапляють не лише великі НПЗ, а й нафтобази, переважно у Смоленській та Калузькій областях. Одну з таких баз у Смоленській області було повністю знищено, про що свідчать супутникові фотографії. Не просто так удари йдуть по нафтобазах у цьому регіоні. Вони використовуються як перевалочні бази для продукції з Мозирського та Новополоцького НПЗ у Білорусі, тобто цими ударами, уникаючи ударів по території РБ, знищується логістика поставок продукції білоруських НПЗ. Є ще два цікаві вектори ударів: підстанції та металургія. Ще з початком ударів узимку їхній невеликий відсоток наносився по інфраструктурі металургійних підприємств, включаючи Новолипецький металургійний комбінат, удар по якому повторився у квітні. Підстанції атаковані теж не прості, а ключові вузлові підстанції у Брянській, Орловській, Курській областях, що знаходяться між трьома атомними станціями: Смоленською, Курською та Нововоронезькою.

Удари по російському паливно-енергетичному комплексу співпали із зростанням інфляції, що викликає обґрунтовану тривогу у російських економістів. По відношенню до березня у квітні інфляція зросла на 3,8% і становила 19,2%. За останній тиждень квітня зростання цін на всі без винятку споживчі товари склало 2-6%. Відсутність ознак уповільнення інфляції визнала Набіулліна, фактично, спростувавши заяви Путіна про стабілізацію інфляції. Масштабне військове виробництво та закупівля ключових компонентів для зброї в обхід санкцій – це один із основних факторів, які негативно впливають на російську фінансову систему. 1 травня США оголосили про запровадження нових санкцій проти РФ, а також компаній та приватних осіб у КНР, Бельгії, ОАЕ, Туреччині та інших країнах, які допомагали РФ з обходом санкцій, отриманням компонентів для отримання військової продукції, що чинитиме додатковий тиск як на можливості вести війну, і на економіку.

Наявність реальних проблем з економікою, падіння виробництва нафтопродуктів, основи російського експорту, а також поступове вичерпання російських запасів зброї на тлі нездатності досягти серйозного успіху на фронті негативно впливають на здатність Кремля вести війну. Вибори Путіна в березні 2024 року продемонстрували наявність антивоєнного запиту не тільки у населення, а й у російських елітах (Надєждіна і Даванкова "хтось" просував і прикривав). Ці "хтось" – олігархи, представники бізнес-еліт, саме вони першими зазнають збитків від війни, ударів по НПЗ та санкцій Заходу. Рішучість України завдавати ударів свідчить про те, що удари триватимуть так довго, скільки це буде потрібно, їх буде більше, безпілотники долітатимуть далі та битимуть болючіше. Відсоток збитків та падіння виробництва лише зростатиме і завадити цьому Кремль не може.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...