УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Україна може перемогти цього року, застосування ядерної зброї коштуватиме Путіну життя. Інтерв’ю з майором Гетьманом

5 хвилин
311,4 т.
Україна може перемогти цього року, застосування ядерної зброї коштуватиме Путіну життя. Інтерв’ю з майором Гетьманом

Імовірність того, що війна в Україні закінчиться 2023 року, є досить високою. Навіть коли російська окупаційна армія остаточно програватиме, Кремль навряд чи наважиться на застосування тактичної ядерної зброї, оскільки це призведе до активних дій союзників України по НАТО. У такому разі буде повністю знищено Чорноморський флот РФ, завдано ударів по військових заводах Росії, а сам глава Кремля Володимир Путін може бути ліквідований фізично.

Зараз окупанти намагаються штурмувати Бахмут. Навіть взявши під контроль це місто, вони не зможуть просуватися вперед. Але втрата Бахмута буде для України дуже поганою новиною не так у військовому, як у політичному сенсі, тому його необхідно втримати. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– За інформацією ОК "Південь", ворог почав прив’язувати розривні гранати до безпілотників. Наскільки це ефективно? Які ще "ноу-хау" можна очікувати від окупантів?

– Розривні гранати, що прив’язуються до безпілотників, – це не нова історія. Вони використовувалися і раніше, зокрема, й нашими військовослужбовцями. Безпілотники можуть нести невеличкі гранати, якщо на них встановлені камери, що дають можливість відслідковувати політ БПЛА в режимі онлайн. Це доволі зручна зброя. Наші військовослужбовці вміють використовувати її дуже ефективно.

Що ще може застосувати ворог? Вони дивляться на те, як воюємо ми, і запозичують у нас дуже багато ідей щодо методики застосування тієї чи іншої зброї. Власне, вони в нас вчаться.

– На жаль, у ворога є ядерна зброя, зокрема тактична. Наразі він її майже не застосовував. Ви допускаєте, що, коли Росія остаточно програватиме в цій війні, вона вдасться до цього останнього аргументу? Якщо так, як це може виглядати?

– Дійсно, багато хто вважає, що, коли росіяни почнуть програвати не тактично, а стратегічно, вони почнуть застосовувати ядерну зброю. Йдеться про не дуже потужний ядерний заряд, який не може призвести до масштабного радіаційного забруднення. Це локальна зброя. Але її застосування може суттєво вплинути на моральний стан нашого війська та спричинити вкрай негативні наслідки.

Наші партнери вже попереджали Росію, що застосування ядерної зброї матиме дуже потужну відповідь країн НАТО. Вони зможуть застосовувати зброю безпосередньо проти РФ. Тому для росіян це вкрай небезпечно.

– У відповідь на застосування Росією ядерної зброї можуть пролунати вибухи у Кремлі?

– У Кремлі навряд чи. Була інформація про те, що, по-перше, може бути потоплений увесь Чорноморський флот РФ. У наших партнерів для цього є всі необхідні сили та засоби. По-друге, будуть атаковані промислові об’єкти військово-промислового комплексу всередині Російської Федерації. По-третє, висловлюються припущення, що Путіна можуть просто вбити, зокрема, й у бункері, адже в наших союзників є зброя, від якої не врятує жоден бункер.

Але це негативна частина питання. Позитив полягає в тому, що тактична ядерна зброя не розміщена в тих засобах, які ворог намагається використати – в ракетах чи бомбах. Стратегічна міжконтинентальна ракета вже оснащена ядерним зарядом, вона має бути готова до атаки будь-якої хвилини.

Але тактична ядерна зброя зберігається на спеціальних складах. Зброя заряджається ядерними зарядами безпосередньо перед використанням. Але весь рух ядерних зарядів у світі, а тим більше в Російській Федерації, контролюється супутниковими засобами, розвідкою тощо. Наразі жодних рухів із переміщення тактичної ядерної зброї в РФ не зафіксовано. Зокрема, в бік Білорусі.

– Як і раніше, вкрай складна ситуація в Бахмуті. Окупанти штурмують українські позиції, позаду них загороджувальні загони. Зрозуміло, що тут важко давати прогнози. Але якщо українські війська залишать місто, наскільки це буде великою втратою для нас?

– З військового погляду це не буде дуже серйозною втратою, бо ми відійдемо на заздалегідь підготовлені позиції і будемо тримати оборону далі. Навіть якщо ворог візьме Бахмут, це не означатиме, що він відразу зможе рухатись далі, на Часів Яр тощо. Там побудовані наші фортифікаційні споруди, і ми триматимемо оборону.

Але, на жаль, в ситуації з Бахмутом дуже потужна політична складова. Якщо нам доведеться відійти, може посилитися тиск на військово-політичне керівництво нашої країни з боку наших партнерів, щоб сісти з терористами, з росіянами за стіл перемовин. Президент Зеленський сказав, що в такому разі може посилитися й тиск всередині країни, бо в нас є люди, які переконані: краще поганий мир, ніж хороша війна. Тому нам дуже важливо втримати це місто.

Що стосується Російської Федерації, то вони кинули всі сили і резерви для того, щоб захопити це місто. Якщо нам вдасться втриматися, надалі ворогу просто не буде чим посилювати свої атакувальні дії.

– Ви згадали про мирні переговори. Заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга не виключив, що Україна може розпочати переговори з Росією, коли українська армія вийде на адміністративний кордон окупованого Криму. Чи вважаєте ви, що це дійсно можливо – домовлятися з окупантом до того, як його армія повністю залишить нашу країну? Якою є перспектива виходу наших військ на ці позиції найближчим часом?

– Ця людина не говорить про те, що ми сядемо за стіл перемовин. Вона каже, що розглядається така можливість. Мені здається, що вона дійсно буде розглядатися, але остаточно таке рішення ухвалено не буде. Необхідно пам’ятати, що росіяни сідають за стіл перемовин тільки тоді, коли в них кепські справи. Ми також пам’ятаємо слова Бісмарка про те, що будь-які угоди з Росією не варті паперу, на якому вони написані.

Якщо, борони боже, ми сядемо за стіл переговорів із Росією, це просто дасть їй можливість перепочити, мобілізувати додаткові резерви. Зокрема, йшлося про 400 тис. Їхня промисловість не потужна, але все-таки виробляє бойову техніку. Вони намагаються відновлювати стару техніку радянського зразка.

Під час переговорів вони пропонуватимуть різні варіанти, щось уточнювати, узгоджувати тощо – тягнути час для того, щоб відновити свої сили. А їм багато не треба – півтора місяця, а пів року – просто ідеально. Потім зрештою вони скажуть: ми ні про що не домовились, тому продовжуємо бойові дії.

Думаю, заява про те, що Україна може сісти за стіл перемовин, здебільшого розрахована на наших західних партнерів, це певний позитивний сигнал для них. Звісно, вони побоюються, що війна перекинеться на країни Європи, і натякають, що варто було б домовлятися з ворогом. Якщо ми будемо наголошувати, що цього в жодному разі не відбудеться, це може зіграти проти нас. Дипломатична складова в цій гібридній війні також надзвичайно важлива.

– Глава Міноборони Олексій Резніков заявив, що повномасштабна війна Росії проти України може завершитися цього року. Який відсоток імовірності ви даєте на це?

– Оскільки пан Резніков є главою Міністерства оборони, напевно, він володіє певною інформацією, якою не володіємо ми. Якщо він озвучує такий прогноз, гадаю, він знає про певні передумови. Частково про це сказав і пан Подоляк – що за пів року ми зможемо звільнити щонайменше Крим.

Але особисто я не вірю в те, що ми зможемо перемогти в цій війні цього року. Я б оцінив ймовірність перемоги 2023 року як 40%. З ймовірністю 60% війна затягнеться до 2024 року. Гадаю, вона може тривати до зими чи до наступної весни.