newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Україна змінює стратегію: на російську армію та економіку чекає багато болючих ударів

4 хвилини
136,3 т.
Україна змінює стратегію: на російську армію та економіку чекає багато болючих ударів

Масштабні зміни в українському військовому керівництві, нещодавно проведені президентом Зеленським, свідчать також і про пошук нових стратегій протистояння російській агресії у нових умовах, які сформувалися з причин недостатніх обсягів військової допомоги від західних партнерів.

Саме фактори недостатньої допомоги змушують Сили оборони України переходити до виключно оборонних дій для стримування наступальних ініціатив російської окупаційної армії на східному фронті.

Україна переходить на нову стратегію протистояння з Росією

На тлі цього перед військово-політичним керівництвом України постає питання оптимізації військових зусиль у нових, надскладних умовах протистояння з агресором. Розуміючи, що максимальне завдання, а саме звільнення всіх окупованих українських територій, залишається глобальною метою, військове керівництво України має продовжувати шукати підходи і засоби, які можуть завдати Росії та її армії найболючіших ударів.

Саме такі підходи мають виконати два основних завдання, впливаючи на здатність РФ успішно вести та забезпечувати свою загарбницьку війну. По-перше, це завдання найгостріших ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу та суміжних галузей промисловості, а по-друге – акцент на пошкодженні або знищенні найбільш цінних, важливих та унікальних одиниць військової техніки, які неможливо або особливо важко чи дорого відновлювати. Тому далі необхідно розкрити нюанси цих підходів більш детально.

Удари по російській промисловості мають підірвати економічну базу війни

Варто відзначити, що успішні дії українських Сил оборони в межах деструктивного впливу на цілісність російського ВПК набувають системного характеру. В останні місяці 2023 року об’єкти російської військової промисловості зазнали ударів від українських сил, а початок 2024 року ознаменувався системними атаками на нафтопереробні підприємства Росії.

На думку багатьох експертів, успішні атаки на російські НПЗ можуть стати вельми вагомим фактором впливу як на здатність забезпечувати російську армію паливом, так і загалом негативно вплинути на економіку РФ, де нафта є одним з ключовим "стовпів" фінансової стабільності.

Варто зазначити, що в атаках на російські НПЗ вдається виводити з ладу найцінніше та унікальне обладнання, відновлення якого може тривати місяцями, що дуже негативно впливає на паливну галузь російської економіки. Тому масштабування таких акцій з боку українських сил має продовжуватись, адже здатність Кремля вести злочинну війну передусім базується на стабільній і вельми потужній економіці.

Знищення Чорноморського флоту РФ продовжується

Приблизно ті ж самі тенденції, які також необхідно масштабувати, мають місце у суто військовому протистоянні із російською армією. Тому необхідно більш детально зупинитись на цьому, адже ми вже бачимо чимало прикладів втілення на практиці.

Насамперед це атаки на корабельний склад російського Чорноморського флоту. За останні місяці Сили оборони України успішно уразили: підводний човен "Ростов-на-Дону", великі десантні кораблі "Мінськ" та "Новочеркаськ", малий ракетний корвет "Аскольд" та ракетний катер "Івановєц", не рахуючи ушкоджень низки інших одиниць флоту.

Фактично втрати ЧФ РФ вже наближаються до 25% довоєнного складу, а кожна втрата корабля є вагомим ударом по іміджу Кремля у Росії і світі, не кажучи вже про неможливість швидкого відновлення корабельного складу, адже нові судна будуються роками.

Знищення новітніх та унікальних літаків Росії як протидія домінуванню в небі

Не менш важливими є й операції українських Сил оборони проти повітряних сил супротивника. Яскравим прикладом застосування цієї стратегії стало знищення двох десятків російських гелікоптерів ракетами ATACAMS у жовтні 2023 року, а також знищення та пошкодження засобами ППО цілої низки коштовних і важливих літаків Росії, як-от Су-34, Су-35, Іл-76, а також абсолютно унікальних і рідкісних літаків радіолокаційної розвідки А-50 та Іл-22М.

Очевидно, що не тільки знищення таких літаків і гелікоптерів (особливих ударних типу Ка-52), а й така загроза має серйозний вплив на спроби росіян встановити домінування у повітрі.

У майбутньому операції проти російської авіації необхідно розширювати до завдання ударів по аеродромах стратегічної авіації в європейській частині Росії (Дягілєве, Шайковка, Енгельс, Саваслейка, Моздок тощо).

Знищення коштовних й унікальних зразків сухопутної техніки як системна "демілітаризація" російської армії

Нарешті, третім напрямом є особлива увага до знищення найбільш рідкісної, унікальної та коштовної фронтової техніки російської армії, що у принципі відбувається з перших днів вторгнення в Україну.

До переліку такої техніки, втрати якої вже обчисляються десятками, належать передусім зенітно-ракетні комплекси стратегічного й тактичного рівня, такі як С-400, С-300, а також ЗРК "Тор" і "Бук", знищення яких значно послаблює протиповітряний захист.

Крім того, найбільш унікальною й коштовною є різного роду радіолокаційна техніка, сучасні командно-штабні машини управління і зв’язку, а також зразки техніки, яких супротивник має обмежену кількість. Це системи РСЗВ "Ураган", "Смерч", вогнеметні системи типу ТОС-1, а також самохідна артилерія великого калібру типу "Піон/Малка" та "Тюльпан". Саме полювання на цю техніку є і має залишатись пріоритетними цілями новоствореного роду військ, а саме Сил безпілотних систем ЗСУ.

Відповідно, концентрація українських сил на цих завданнях має суттєво погіршити здатність супротивника вести ефективні військові дії на суші, морі й у повітрі, а також має значно ускладнити процеси відновлення технічного оснащення російської армії, не кажучи вже про економічний вплив у разі ефективних операцій проти російської військової та нафтової промисловості.