Відео дня
Чим українські дрони кращі від західних аналогів та як вирішити проблему комплектуючих: інтерв'ю з директором асоціації БПЛА
В Україні створено новий рід військ – Сили безпілотних систем. Зараз відповідний закон №11507 "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про Збройні сили України"" очікує на підпис президента Володимира Зеленського.
Про ситуацію на вітчизняному ринку дронів OBOZ.UA розповідає Катерина Михалко, виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України", до якої входять найбільші приватні виробники безпілотних літальних апаратів.
– Виробництво дронів на кухні – звичайно, жарт, але як зросла галузь за 2,5 роки повномасштабної війни, скільки зараз виробників БПЛА в асоціації та загалом по Україні?
– Наша асоціація зараз об'єднує 35 провідних компаній-виробників безпілотних літальних апаратів, багато з яких займаються їхнім виробництвом ще з 2014 року. І всі вони постачають дрони за державними контрактами.
А загалом у цій галузі, яка розвивається дуже стрімко, близько двохсот виробників. Серед них є як невеликі стартапи, як то кажуть "гаражні", так і десятки досить великих виробників. Але я говорю лише за приватну сферу, з державними підприємствами ми не взаємодіємо. Скільки їх – це "Укроборонпром" знає.
– Який зараз спектр виробництва вітчизняних безпілотних літальних апаратів?
– Україна наразі виробляє практично всі види безпілотників: FPV-дрони, розвідувальні, коптери дальньої розвідки, ударні коптери, безпілотники літакового типу. Вони конкурентоспроможні з безпілотними літальними апаратами іноземного виробництва, а іноді це унікальні продукти.
– Яких видів безпілотників в Україні виробляється найбільше у відсотковому відношенні?
– Загалом на ринку сказати не можу. А у нас в об'єднанні представлений увесь спектр, і всього виробляємо порівну.
– Що ви скажете про БПЛА "Паляниця"? Це вже навіть не безпілотник, а просто крилата ракета! Якщо судити по дірках у багатоповерхових будинках у підмосковному Раменському, звичайному дрону таке не до снаги.
– Конкретно "Паляницю" коментувати поки що не буду. Але в технологічному плані це все-таки безпілотник.
– Чи можна стверджувати, що наші дрони кращі й дешевші ніж західні аналоги?
– Ще раз повторюся – українська продукція цілком конкурентоспроможна. При цьому є низка й інших переваг. Перше – розробники перебувають в Україні, вони безпосередньо спілкуються з нашими військовими, є прямий зворотний зв'язок із лінією фронту. Наші компанії швидко адаптують свої технології до справжніх запитів, реальності війни. Й озброєння стає ефективнішим.
Другий плюс – нашим розробникам простіше навчати наших військових: вони поряд. Третє – ремонт техніки, обслуговування: якщо розробник в Україні, то все це відбувається швидше та легше. Якщо дрон, наприклад, американський, відповідно техніку треба відправляти ремонтувати до США, а це довго і, відповідно, неефективно. А наші, до речі, часто ремонтують техніку безплатно – як волонтерська допомога.
Щодо вартості, то українські безпілотники можуть бути дешевшими за іноземні аналоги в кілька разів.
– Наскільки складний процес сертифікації, щоб дрон узяли на озброєння?
– Початок постачання такої продукції – досить складний процес. Але за умов воєнного стану є ще одна процедура – допуск до експлуатації. Ця процедура досить бюрократична, але вона має бути такою, враховуючи специфіку продукції. Але для БПЛА процес спрощено. Щодо часу, поки візьмуть на озброєння, говорити складно – все залежить від виду виробу.
– Наскільки велика проблема комплектуючих? Як я розумію, щодо цього ми сильно залежимо від іноземних постачальників.
– Так, на жаль, відсоток іноземних комплектуючих доволі високий, 50-60%. Чому так? Для імпортних комплектуючих є податкові преференції, і водночас їх немає для локального виробника. Ситуація з Китаєм, який із 1 вересня заборонив експорт комплектуючих до БПЛА, має стати тривожним дзвіночком для нас усіх. В Україні треба локалізувати не лише кінцевий продукт, тобто дрони, а й виробництво комплектуючих. Для цього таким підприємствам необхідні: звільнення від податків, доступні кредити й бронювання спеціалістів від армії.
– А у компаній-виробників БПЛА існує проблема бронювання співробітників від армії?
– Вже ні. Вона існувала ще пів року тому, але ухвалено рішення про 100% бронювання співробітників підприємств оборонно-промислового комплексу.
– Буквально десять днів тому на засіданні робочої групи Верховної Ради йшлося про те, що прибуток звичайної продукції підприємств ОПК – 5-7%, а по дронах – до 25%. Це чому так?
– Уже все не так. Уряд відреагував швидко, проведено дерегуляцію, і зараз для звичайної продукції ОПК обмежень щодо прибутковості немає. А ось для безпілотників залишили 25%. Тож тепер дискримінація – у нас.
Оборотних коштів, фінансування, на жаль, замало для нових розробок. Державі сьогодні не вистачає грошей, щоб купувати всю продукцію, яку здатен виробляти сектор БПЛА, – можливості обмежені бюджетом. Тому потрібно полегшити вихід на західні ринки, де наша продукція також може продаватися. А після перемоги галузь за залученням валюти в Україну може стати однією із ключових.