Українські війська просунулись на Курщині, окупанти – у районі Курахового: аналіз бойових дій від ISW

Українські воїни нещодавно мали успіхи на Курщині. Натомість росіяни намагалися наступати на Сумщині, однак підтверджених просувань не мали.
Запеклі бої точилися 3 червня й на сході, однак росіяни, що продовжують наступати, змогли просунутися лише на одному з напрямків. Про ситуацію йдеться у новому аналітичному матеріалі Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, українські війська нещодавно просунулися у Курській області. Вони геолокувавли кадри від 3 червня, що засвідчили просування захисників на схід від населеного пункту Тьоткіне (на південний захід від Глушкового). Окрім того, один з російських військових блогерів того ж дня заявив про "незначне просування" українских сил на південний захід від Нового Путі.
Росіяни тим часом 2 і 3 червня продовжували атаки на Курщині. Фіксувалися атаки й українських сил: у напрямку Тьоткіного, у Гуєвому та на південь від Горналя (на південний схід та південний захід від Суджі відповідно).
Натомість повідомлень про наземну активність у Бєлгородській області РФ напередодні не було ані в українських, ні у російських джерелах.
Тривали запеклі бої і по український бік кордону – на Сумщині. Там росіяни здійснили нові атаки, однак підтвердженого прогресу не досягли.
Натомість непідтверджених заяв про "успіхи" агресора напередодні вистачало. Російські Z-пабліки, а також російське міноборони 3 червня без жодних підтверджень заявили про нібито захоплення Андріївки, населеного пункту на північ від Сум. Лише один пропагандист при цьому стверджував, що на південній околиці населеного пункту тривають бої.
Російські військові також стверджували, що російські війська захопили Олександрію (на північний схід від міста Суми) і нібито просунулися поблизу Андріївки та Юнаківки (на південний схід від Андріївки), у напрямку Малої Корчаківки (на південний схід від Андріївки) та вздовж річки Снагість у широкій зоні поблизу Яблунівки (на схід від Андріївки). Один з російських "воєнкорів" також заявив, що російські війська нібито увійшли до Миропілля (на північний схід від міста Суми), але інші його "колеги" це заперечили.
2 та 3 червня російські військові блогери заявили, що російські війська атакували на північ від міста Суми поблизу Кіндратівки, Андріївки, Новомиколаївки та Костянтинівки, а також у напрямку Хотина та на північний схід від міста Суми поблизу Юнаківки та у напрямку Миропілля. Один з них упродовж двох останніх днів також зазначав, що українські війська контратакували з Олександрії у напрямку Гуєва (на північний схід від міста Суми).
На тлі наземних боїв росіяни, за даними Повітряних сил ЗСУ, посилюють удари по Сумській області, зокрема за допомогою ракетних бригад: цю тактику речник ПС Юрій Ігнат назвав тактикою "випаленої землі".
Також 3 червня росіяни без підтверджених успіхів продовжували наступ на півночі Харківщини. При цьому російські пропагандисти переконували, що окупанти змогли просунутися на понад 120 м у Вовчанську за останні два дні.
Наступати 2 і 3 червня росіяни намагалися на північний схід від міста Харків поблизу Вовчанська та Вовчанських Хуторів.
При цьому у прокуратурі Харківщини констатували, що російські ВПС випробовують у Харківській області нові керовані планируючі бомби з єдиними модулями планування та корекції (УМПК) зі збільшеною дальністю польоту. У рамках цих випробувань російські терорити 31 травня випустили чотири планируючі бомби збільшеної дальності по Харківській області з Томарівки Бєлгородської області.
За даними прокуратури Харківщини, модернізовані російські плануючі бомби мають дальність польоту 95 кілометрів (раніше вони летіли на 60-80 км), відтак у зоні ризику опиняється весь Харків та частина населених пунктів на південь від облцентру.
Такі ж бомби збільшеної дальності у травні росіяни застосовували й на Сумщині.
На Куп'янському напрямку наступальні зусилля росіян не принесли їм результатів. Наступати вони намагалися на північ від Куп’янська біля Західного та в напрямку Довгенького та на південний схід від Куп’янська біля Піщаного, Малої Шапківки та Степової Новоселівки 2 і 3 червн.
Також 3 червня російські війська продовжили наступальні операції на Боровському напрямку, але не просунулися вперед.
2 та 3 червня російські війська атакували на північний схід від Борової поблизу Нової Кругляківки та Загризового, на схід від Борової поблизу Зеленого Гаю та на південний схід від Борової поблизу Греківки та Степового та у напрямку Ольгівки. [43]
Російський військовий блогер також заявляв, що російські війська розвивають наступ у напрямку Борової з нещодавно сформованого Росією виступу поблизу Рідкодуба (на південний схід від Борової).
Тривав напередодні й російський наступ на Лиманському напрямку.
Упродовж останніх двох днів російські війська атакували на північ від Лимана поблизу Карпівки, Рідкодуба, Зеленої Долини, Глущенкового, Шандриголового та Нового Миру; на схід від Лимана поблизу Торського; та на південний схід від Лимана в районі Серебрянського лісництва.
На Донеччині також напередодні точилися жорстокі бої.
Росіяни продовжували наступальні операції на Сіверському напрямку – без підтвердженого прогресу. А без підтверджень російське міноборони "просунулося" на цьому напрямку.
Відомо, що 2 та 3 червня російські війська провели наступальні операції на північ від Сіверська у напрямку Серебрянки, на північний схід від Сіверська поблизу Григорівки, на схід від Сіверська поблизу Верхньокам'янського та на південний схід від Сіверська поблизу Івано-Дар'ївки.
Аналогічна ситуація складалася і у районі Часового Яру, де росіяни атакували без підтверджених просувань.
Натомість російські пропагандисти заявляли про просування на північ від Часового Яру, у центральній частині самого Часового Яру та поблизу Ступочок (на південь від Часового Яру) – вже звично, без жодних підтверджень цих тверджень.
Достеменно ж відомо лише про те, що упродовж останніх двох днів росіяни проводили наступальні операції на південний схід від Часового Яру поблизу Курдюмівки та Білої Гори.
Без підтверджених успіхів завершилися й спроби окупантів наступати на Торецькому напрямку.
Що не завадило російським "воєнкорам" заявляти про нібито просування загарбників у Яблунівці, що на захід від Торецька, а також у напрямку Русиного Яру та Полтавки.
Відомо, що 2 і 3 червня російські війська наступали біля самого Торецька, на схід від Торецька біля Дружби; на північ від Торецька біля Диліївки; на північний захід від Торецька біля населених пунктів Полтавка, Попів Яр, Яблунівка, Плещіївка, Неліпівка.
Один з російських військових блогерів розповідав про тактику, якої нібито дотримуються росіяни на Торецькому напрямку. За його словами, для просування між Торецьком і Покровськом, за його словами, окупанти вдаються до атак невеликими штурмовими групами, що, мовляв, дозволяє їм "крок за кроком зачищати ключові українські опорні пункти". Однак інший його "колега" підкинув ложку дьогтю у цю пропагандистську діжку меду: він заявив, що надмірно розтягнута російська логістика та українські підкріплення уповільнили просування Росії в Торецькому напрямку.
Не вдалося росіянам також просунутися на Покровському напрямку, де тривали важкі бої. Втім, російська пропаганда активно "просувалася" у лісі між Малинівкою та Єлизаветівкою, "зачищала" Малинівку" та практично "дійшла" до східної та південної околиць Новоекономічного на північному сході від Покровська.
2 та 3 червня російські війська продовжували наступальні операції на північний схід від Покровська поблизу Шевченко Першого, Єлизаветівки, Малинівки, Мирного та Миролюбівки; на південний схід від Покровська поблизу Лисівки; на південь від Покровська поблизу Даченського та Новоукраїнки; та на південний захід від Покровська поблизу Удачного.
Без просувань завершилися наступальні операції окупантів і на Новопавлівському напрямку.
Це, втім, ніяк не завадило російським пропагандистам заявляти про нібито просування окупантів на захід і південь від Котлярівки (на схід від Новопавлівки) та захоплення більшох частини Горіхового.
2 та 3 червня російські війська продовжували наступальні операції на північний схід від Новопавлівки поблизу Новосергіївки, Новомиколаївки та Муравки, а також на схід від Новопавлівки поблизу Котлярівки.
А ось на Курахівському напрямку, на відміну від інших ділянок фронту, просунутися росіянам таки вдалося.
Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 1 червня, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися на північний захід від Одрадного (на південний захід від Курахового).
Натомість пропагандистські російські заяви про захоплення половини Олексіївки на захід від Курахового наразі підтверджень не знаходять.
2 і 3 червня російські війська продовжували наземні атаки на захід від Курахового поблизу Костянтинополя, Багатиря і Олексіївки Російський військовий блогер стверджував, що українські війська контратакували на південь від Олексіївки і поблизу Зеленого Кута (на захід від Курахового).
3 червня російські війська також продовжили наступальні операції на напрямку Великої Новосілки, але підтвердженого прогресу не досягли.
Без підтверджень же російські військові блогери заявляли про просування росіян на схід від Комара (на північний захід від Великої Новосілки).
2 та 3 червня російські війська продовжували наземні атаки на захід від Великої Новосілки поблизу Новополя, Новосілки та Вільного Поля; на північний захід від Великої Новосілки поблизу Комара, Шевченка та Федорівки; та на північ від Великої Новосілки у напрямку Новоукраїнки.
Також російські військові блогери стверджували, що українські війська контратакували поблизу Комара, Шевченка та Федорівки.
Ні українські, ні російські джерела не повідомляли про наземну активність у напрямку Гуляйполя 3 червня.
А на заході Запорізької області тривали російські наступальні операції без жодних просувань.
2 та 3 червня російські війська атакували на південний захід від Оріхова поблизу Щербаків та Степового.
Тим часом один з російських воєнкорів "записав" у "сіру зону" район між Роботиним та Новоданилівкою.
Також ані українські, ні російські джерела не повідомляли про наземну активність на Херсонському напрямку 3 червня.
Нагадаємо, раніше аналітики ISW заявили, що Росія зробила ставку на збільшення обсягів випуску дронів і ракет. Це свідчить про певні плани агресора – і, підкреслюють в Інституті вивчення війни, серед них немає намірів завершувати агресію проти України.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!