Українські воїни знищили російський гелікоптер Мі-28 за допомогою FPV-дрона Shrike: момент потрапив на відео

Пілоти 59-ї бригади Сил безпілотних систем знищили російський ударний гелікоптер Мі-28. Ворожу ціль було ліквідовано за допомогою FPV-дрона.

Момент ураження потрапив на відео. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним "Мадяр" у Telegram.

"Гелікоптер Мі-28 дроном фпв знищили пілоти 59 бригади Сил безпілотних систем", – написав військовий.

Оператори 59-ї бригади, які уразили російський гелікоптер Мі-28, побачили його під іншим кутом.

Російський гелікоптер за 10 млн доларів знищили дроном лише за 500 доларів

Бійці бригади розповіли, що ворожий гвинтокрил було знищено "Хижаками Висоти".

"Сьогодні ми поповнили свою колекцію "жирних" цілей", – зазначили вони. По ворожому ударному гелікоптеру вартістю понад 10 мільйонів доларів відпрацював екіпаж "Балтика", а зробили це "маленьким FPV-дроном вартістю лише 500 доларів".

"Цей результат став можливим завдяки злагодженій взаємодії розвідки, штабу та пілотів. А головне завдяки людям, які підтримують нас. Кожен ваш внесок, кожна допомога, кожне добре слово роблять такі перемоги реальністю", – наголосили "Хижаки висоти".

За словами військового журналіста Андрія Цаплієнка, судячи з бортового відео, російський гелікоптер за кілька мільйонів доларів був збитий FPV-дроном Shrike українського виробництва за 500 доларів. Його бойове навантаження до 2,5 кг, швидкість до 130 км/год, дрон піднімається до 5 км.

Що відомо про гелікоптер Мі-28

Мі-28 (кодифікація НАТО – Havoc) – радянсько-російський ударний вертоліт для пошуку й ураження танків, бронетехніки, малошвидкісних повітряних цілей і живої сили в умовах активної вогневої протидії. Розробка на Московському вертолітному заводі ім. М.Л. Міля почалася наприкінці 1970-х; проєктування під керівництвом Марата Тищенка стартувало 1980 року.

Перший прототип (№012) піднявся в повітря 10 листопада 1982 року, другий – у 1983-му. У грудні 1987 року було схвалено серійне виробництво на заводі "Роствертол".

Варіант Мі-28А з’явився наприкінці 1980-х (перший політ прототипу Мі-28А – січень 1988 року; демонстрація на Парижському авіасалоні – червень 1989). Програма Мі-28А була фактично закрита у 1993 році.

Нічний варіант Мі-28Н представлено 1995 року; його перший прототип здійснив політ у жовтні 1996 року. Перший серійний Мі-28Н був переданий армії 5 червня 2006 року. Також існують експортовані та денні модифікації – Мі-28НЕ і Мі-28Д; з 2008 року розробляється модернізація Мі-28НМ.

За даними виробника, завод "Роствертол" поставив близько 140 вертольотів Мі-28Н і Мі-35М у 2012-2014 роках; у 2015-му було поставлено 28 машин. Планувалося придбати 67 Мі-28Н для заміни Мі-24 (дані до 2015 року).

Технічні характеристики:

Екіпаж: 2 особи (пілот і штурман-оператор).
Довжина фюзеляжу: 17,05 м; висота: 3,82 м; розмах несучого гвинта: 17,5 м.
Маса порожнього: 8 095 кг; нормальна злітна маса: 10 900 кг; максимальна злітна маса: 12 100 кг.
Маса палива у внутрішніх баках: 1 500 кг.

Два турбовальних двигуни ТВаД ВК-2500/ВК-2500П:

номінальна потужність: 2 × 2400/2500 к.с.;
у надзвичайному режимі: 2 × 2700/2800 к.с.;
крейсерський режим: 2 × 1500 к.с.

Льотні характеристики:

Максимальна швидкість: до 320 км/год (горизонтальний політ – ~300 км/год).
Крейсерська швидкість: 265 км/год.
Практична дальність: ~450 км; бойовий радіус: ~200 км; перегінний радіус з додатковими баками – 1 087 км.
Статична стеля: 3 600 м; динамічна стеля: ~5 000 м.
Швидкопідйомність: 13,6 м/с.
Максимальне експлуатаційне перевантаження: +3 / −0,5 g.

Озброєння та вантажопідйомність:

Гармата: 1 × 30-мм 2А42 (250 снарядів).
Точки підвісу: 4; бойове навантаження: до 2 300 кг.
Керовані протитанкові ракети: зокрема "Атака-В/ВН", "Штурм-В"; для Мі-28НМ – нові зразки (згадані "Виріб 305").
Зенітні керовані ракети: комплекти типу "Ігла-В" (4×).
Некеровані ракети: С-13 (122 мм) або С-8 (80 мм).

Мі-28 оснащений модернізованими кріслами "Памір-К" з енергопоглинанням; при певних аварійних ситуаціях передбачено систему примусового притягання ременів і надувні балонети-"трапи", а за певних умов – евакуацію екіпажу з використанням парашутів. Конструкція передбачає енергопоглинаючі елементи шасі.

Вертоліт має високу маневреність – можливі бочка, петля Нестерова, Іммельман, політ боком і назад, розвороти з кутовою швидкістю до 117°/с.

Як повідомляв OBOZ.UA, воїни Головного управління розвідки Міноборони України уразили в окупованому Криму три російські багатоцільові гелікоптери Мі-8, а також дорогу російську РЛС "Небо-У".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!