Армія РФ самовільно виходитиме з фронту батальйонами, коли в Кремль прилетять "чортики": Обухов озвучив прогноз
Проблеми, які блокування тіньового флоту створює для Кремля, дійсно колосальні

Він переніс ампутацію обох ніг, 25 операцій і, замість того щоб зупинитися, став героєм фільму про власне життя. Історія нацгвардійця Дмитра Колесника – це приклад того, що навіть після найважчих випробувань можна залишитися людиною, яка надихає.
Він утратив ноги, але не втратив силу духу. Про це повідомили у Міністерстві внутрішніх справ
Дмитро народився у Кривому Розі. З дитинства жив спортом: грав за "Кривбас", пробував сили у "Динамо" (Київ). Потім – навчання у льотному училищі при КПІ, робота, служба.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагався – пішов у Нацгвардію.
"Хотів робити більше, ніж просто стояти на блокпості. Хотів захищати тих, хто не може тримати зброю", – зізнався захисник.
На фронті в Дмитра був бойовий кіт Шкіпер, якого всі називали талісманом підрозділу. У мирному житті він обожнює собак – своїх хаскі Майю і німця Джека.
У квітні 2024 року Дмитро, військовослужбовець Нацгвардії, виконував бойове завдання разом із побратимами. Раптовий вибух – і життя розділилося на "до" і "після".
Тяжке поранення, ампутація обох ніг, 25 операцій за місяць. Морфій не допомагав, біль здавався нескінченним. Але замість того, щоб зламатися, Дмитро шукав сили в творчості – ліпив, малював, плів резинки.
"Це була моя терапія. Я не міг ходити, але міг творити — а отже, жив", — згадує він.
Одразу після поранення телеканал ICTV2 спільно з американським продакшеном почали знімати фільм "Сталевий". Це не просто документальна історія — це сповідь.
У фільмі є все: момент вибуху, перші години після трагедії, біль, боротьба, підтримка побратимів і рідних, а головне — шлях до нового життя.
"Я хотів показати, що навіть після найважчого можна стояти. Ми просто тепер трохи сталевіші", — каже Дмитро.
Прем’єра стрічки очікується вже у листопаді.
Дмитро каже, що сьогодні навчився бачити красу навіть у дрібницях. Любить згадувати зоряне небо, під яким мріяв у дитинстві.
Він утратив ноги, але не втратив силу духу. Дмитро Колесник — не просто ветеран. Він — символ незламності, приклад для тих, хто проходить свій шлях болю, і доказ, що справжня сталь кується в серці.
Як повідомляв OBOZ.UA, більшість українських ветеранів вважають, що головним чинником успішного повернення до цивільного життя є возз’єднання з родиною. Водночас вони відзначають погіршення ментального здоров’я порівняно з 2020 роком і нестачу системної психологічної підтримки.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
Проблеми, які блокування тіньового флоту створює для Кремля, дійсно колосальні
Над Україною "змагаються" дві повітряні маси – тепла і холодна
Риторика президента США різко контрастує з позицією європейських союзників