Відео дня
В армії Путіна залишилася "кватирка можливостей", почалася стабілізація фронту. Інтерв’ю з Сунгуровським
Російська окупаційна армія намагається використати не вікно, а "кватирку" можливостей на найбільш гарячому напрямку на лінії фронту – Авдіївському. Після заходу до Очеретиного ворог встиг розширити плацдарм, але часу на те, щоби ще більше покращити свої позиції, майже не лишилося. Адже західні боєприпаси та військова техніка невдовзі надійдуть українським захисникам.
Той факт, що Силам оборони вдалося заблокувати ворожі підрозділи в Красногорівці на південь від Очеретиного, може свідчити про початок стабілізації фронту. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив директор військових програм Центру Разумкова, військовий експерт Микола Сунгуровський.
– У військовій розвідці Великої Британії припустили, що Росія могла модернізувати свої ракети Х-101. Можливо, ці ракети вже мають другу боєголовку. Саме такими ракетами 8 травня було атаковано Україну. Чи допускаєте ви, що така модифікація дійсно могла бути? Якщо так, наскільки це погана новина для нас?
– Насправді засоби протиповітряної оборони і повітряного нападу завжди є в пріоритеті. Постійно відбувається змагання: хто перевершить противника за технічними характеристиками такого озброєння і таких засобів, хто перший набуде нових спроможностей. Такою є динаміка, тут нічого не поробиш.
Те, що Росія здатна модернізувати свої озброєння, зокрема ракети, є наслідком того, що ця країна, незважаючи на численні санкції, не є повністю ізольованою від постачання потрібних їй компонентів. Без таких компонентів будь-яка модернізація була би неможливою.
Щодо власних російських розробок… В більшості випадків вони скопійовані з західних зразків. Пам’ятаєте, як Путін в одній з промов говорив, мовляв, нехай Захід надалі вдосконалює свою техніку, свою зброю, впроваджує нові науково-дослідні розробки, а ми в них потім їх "цап-царап" – і вони будуть нашими (на форумі "Россия зовет" 20 листопада 2019 року Путін заявив: "Ми почекаємо, поки американці витратять гроші на нові технології, а потім – цап-царап". – Ред.).
Саме на базі таких "цап-царапних" технологій і відбувається розвиток російської техніки.
Тому ми маємо відслідковувати, що відбувається, керуючись даними нашої розвідки та розвідок країн-партнерів. Треба завжди знати, що має ворог, які засоби він застосовує проти нас, яку тактику, й, відповідно, шукати засоби протидії.
– Отже, ворог намагається постійно вдосконалювати своє озброєння, і це цілком зрозуміло. А як щодо наших можливостей? Чи відповідає вітчизняний ВПК цим викликам? Чи має "протиотруту" від новітніх розробок противника, зокрема проти модернізованої Х-101?
– Якщо такі розробки є, то про них вам ніхто не скаже. І дай боже, щоби ворог про них не знав, бо в такому разі це вже не боротьба, а гра у піддавки.
Звичайно, пошук такий триває. Але ми наразі перебуваємо у такому стані, що говорити про повноцінне відновлення нашого ВПК не доводиться, особливо в умовах, коли, як стверджує низка експертів, в Україні зруйновано понад 50% об’єктів енергетики. Ці об’єкти забезпечують роботу ВПК. Йдеться не про зразки кустарної збірки, а про серійне виробництво. Такі виробництва фактично є головними споживачами електроенергії. Отже, без достатнього забезпечення електроенергією ефективно розвивати цей сектор не вдасться.
Звісно, є інші варіанти. Наприклад, винесення наших підприємств за кордон, налагодження співпраці, створення спільних військових підприємств. Але про це також ніхто не говорить, і це абсолютно виправдано. Адже це має бути сюрпризом для ворога.
– В ОСУ "Хортиця" повідомили, що штурмові групи окупанта прорвалися до населеного пункту Красногорівка на південь від Очеретиного. Але Сили оборони заблокували противника на території заводу, а також відрізали ворожі групи від постачання боєкомплекту. Чи можна це назвати першою ознакою того, що почався процес стабілізації фронту?
– Поки що це не стабілізація фронту, а лише початок стабілізації. Цей процес відбуватиметься в міру надходження обіцяних нам снарядів та техніки. І це станеться не протягом годин чи кількох днів.
Фактично про стабілізацію фронту можна буде говорити тоді, коли надходження озброєнь призведе до збільшення спроможностей наших Збройних сил. Адже спроможність – це не лише наявність техніки, але й вміння нею володіти, наявність підготовленого особового складу.
Саме по собі озброєння не дає жодної переваги, це просто залізо. Ним треба вміти користуватися. Але поступово цей процес йде. Ми обов’язково побачимо це з того, що відбуватиметься на фронті.
– Останнє запитання – щодо ситуації на Авдіївському напрямку. Ми бачимо, що ворог після прориву в Очеретине розширив плацдарм. За вашими оцінками, чи можна очікувати зупинки просування ворога?
– Ворог намагається використати навіть не вікно, а кватирку можливостей, що залишилася у цьому вікні.
Тобто він намагається використати момент до надходження західної зброї та до набуття Силами оборони спроможностей, про які я казав. Тобто допоки наші захисники не зможуть дати належну відсіч намаганням противника розширяти плацдарми і створювати нові напрямки прориву. Наразі все відбувається дуже динамічно.