Відео дня
У Росії є 13 мільйонів осіб для мобілізації, але чому це мало допомагає Путіну? Інтерв’ю з Козієм
Країна-агресор Росія внаслідок великої чисельності населення має колосальний мобілізаційний ресурс, до 13 мільйонів осіб. Проте Кремль і досі змушений обмежуватися відносно невеликим контингентом мобілізаційних ресурсів, зокрема, долучаючи до окупаційного війська колишніх в’язнів чи тих, хто завдяки участі у війні прагне розв'язати свої проблеми. Чому так відбувається? Тому що масштабна мобілізація в Росії вимагає насправді серйозних підстав, інакше очільник Кремля Володимир Путін ризикує отримати бунт.
Враховуючи, що Росія вже мобілізувала 150 тисяч, а також припускаючи, що навіть без достатньої підготовки їх можуть кинути у бій, теоретична небезпека суттєвої активізації ворога існує вздовж усієї лінії фронту. Про напрямок головного удару буде відомо розвідці України, коли стане зрозуміло, де саме ворог зосередив найбільше угруповання.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив експерт із військових питань Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
– Згідно з останніми даними, наразі на кордоні Сумської та Курської областей відбувається незначне просування ворога. Чи вважаєте ви, що саме на півдні й на південному сході нашої країни наразі склалася досить небезпечна ситуація? Як ви оцінюєте небезпеку прориву фронту саме там?
– У нас скрізь є небезпека на кордонах України, крім кордонів, які виходять у Польщу, беручи до уваги Білорусь, а також придністровське угруповання – воно невелике, але воно є. Тому, аби сказати, де є небезпека, треба брати до уваги не те, де стріляють, а де розташовані стратегічні та оперативно-стратегічні резерви ворога.
Росіяни відмобілізували 150 тисяч, тобто два армійські корпуси. Трохи не дотягують до однієї армії. Ясно, що вони не підготовлені, але можливо, вони вже будуть їх кидати. Коли Буданов скаже, де вони розміщені, я зможу якийсь сценарій озвучити.
Але для мене ще з 2014 року все було зрозуміло: допоки в Росії є 13 мільйонів мобілізаційного резерву – генерал Сирський заявив про 5 мільйонів саме підготовленого резерву в Росії, – отже, небезпека є скрізь, на будь-якому напрямку. Й відповісти на запитання, де буде напрям основного удару, має Буданов або ті люди, які перебувають глибоко за лінією фронту.
– Дійсно, мобілізаційний резерв 13 мільйонів – це дуже багато. Але наразі на фронті ми бачимо значно меншу кількість російських окупантів. За вашими оцінками, чи має ворог резерв для суттєвого просування чи суттєвої активізації? Адже ми розуміємо, що велику роль відіграють також і політичні фактори, пов’язані з переговорним треком щодо перемир’я. І як завжди Путін хоче виходити на переговори із сильною позицією. Враховуючи його наявні сили та засоби, чи може він собі дозволити суттєву активізацію?
– На це запитання відповісти і просто, і складно. У чому простота? У тому, що Путін не хоче залишитися без влади, адже розуміє, що тоді йому доведеться відповідати. Померти, як Сталін, не всі можуть. Це перше. Друге – так, хтось каже, що населення Росії 89 мільйонів, хтось каже, що 140 мільйонів. Якщо 140, то мобілізаційний ресурс становить 13 мільйонів, хоча мільйон уже фактично знищили.
Тому постає питання, чому людей не призивають? Бо якщо призивати людей, їх треба якось вдягнути й дати якусь зброю. І головне – їм треба дати певні підстави морального плану, ситуацію, яка називається "Вставай, страна огромная". І тоді можна призивати. А коли такої фактури немає, доводиться обмежуватися підкупом або пробувати обходитися тим невеличким контингентом мобілізаційних ресурсів, що можуть собі дозволити. Це той самий кримінал або громадяни РФ, які йдуть через певні підстави. Але такий тип мобілізації не дозволяє одразу створити кричущу перевагу. Якщо ж підіймати країну без гасла "страна огромная", то може статися російський бунт. І цього реально боїться Путін.
– Ви маєте на увазі бунт за умов оголошення загальної мобілізації в Росії?
– Безпідставної мобілізації, тобто мобілізації, яка не підкріплена моральним фактором. Моральний фактор навіть за наявності сучасної техніки, озброєнь та підготовки відіграє вирішальну роль. Нехтувати ним – це просто неправильно, неможливо.
– Ви говорили про те, як Кремль намагається знайти людський ресурс. А як щодо китайців, які, як з’ясувалося, воюють у складі російської окупаційної армії?
– Про це я сказав ще у 2014 році – що Китай буде залучений, що треба правильно працювати з Китаєм. Але це не найобурливіше. На мою думку, найбільш кричуще питання – це залучення наших підлітків як певна сила для того, щоб вони працювали на РФ на території України. Коли наші підлітки починають виконувати бойові завдання ворога – це вже небезпека. І держава має реагувати.
– Тобто ви вважаєте, що ситуації, коли на боці російської армії на території України воюють громадяни КНР, можна було запобігти, якби українська влада правильно розмовляла з Пекіном?
– Питання не у розмовах. Питання у планомірній діяльності двосторонніх взаємовідносин, куди залучена велика кількість інститутів влади, починаючи від культури, яка також має займатися підлітками, й завершуючи спецслужбами.