Відео дня
В Україні з’явилися винищувачі четвертого "плюс" покоління: інтерв’ю з авіаекспертом Храпчинським про нові можливості
Україна отримала нову партію авіації від європейських партнерів – французькі Mirage та нідерландські F-16. Парк бойової авіації нашої країни поступово оновлюється, і ці літаки допоможуть суттєво посилити спроможності протиповітряної оборони, зокрема, протидіяти ворожим обстрілам. Але коли ця сучасна авіація може бути задіяна для підтримки з неба наступальних дій української армії?
Щоб Повітряні сили мали можливість потужно підтримувати наші наземні війська в повітрі, потрібні додаткові F-16 та Mirage. Для ефективного і безпечного застосування також необхідні літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які Україна також може отримати від західних партнерів, а також подальший перехід Повітряних сил на стандарти армій НАТО.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив авіаексперт Анатолій Храпчинський.
– 6 лютого Україна отримала нову партію авіації від союзників – Mirage 2000 від Франції та F-16 від Нідерландів. Яким є парк військової авіації на сьогодні? Як його посилить цей новий пакет допомоги?
– Якщо говорити про парк наявних літаків, то гарантовано є ескадрилья F-16, тобто за натовськими стандартами близько 18-20 літаків. Додатково отримана перша частина партії Mirage. Це насправді невеликий об’єм порівняно з F-16.
Якщо говорити про наші спроможності, то треба розуміти, що ми поступово оновлюємо парк, який дозволяє нам закривати питання, які закривали літаки Су-24. Ці задачі зможуть виконувати Mirage. Варто зазначити, що Mirage – це літаки четвертого "плюс" покоління. Вони мають сучасну авіоніку, системи радіолокації, які бачать на 100 кілометрів, і додатково можуть фіксувати будь-які повітряні та наземні цілі на цій відстані і знищувати їх ракетами "повітря-повітря" або модульними авіабомбами у випадку роботи по наземних цілях.
Чи будуть використовуватися ракети Storm Shadow/SCALP, поки що говорити зарано. Безумовно, ми усі цього хочемо, але треба дочекатися, щоб наші західні партнери нам надали на це дозвіл. І насправді Mirage 2000-5F не передбачає можливість експлуатації цих ракет, але обнадійливим є той факт, що літаки проходили певну модернізацію для можливості роботи по наземних цілях. Потрібна модифікація авіоніки та системи зв’язку літака для обміну даними з ракетою.
Треба також розуміти, що можна буде говорити про стовідсотково ефективне застосування усіх цих авіаційних компонентів, коли ми отримаємо літаки дальнього радіолокаційного виявлення, що дозволить нам самостійно планувати і вирішувати бойові задачі.
– Чи могли б ви перелічити бойові задачі, які вже сьогодні можуть закрити Mirage та F-16 і які могли б закрити в майбутньому, якби в нас був дозвіл і відповідне озброєння від партнерів?
– Передусім варто зазначити, що ці літаки дозолять суттєво посилити авіаційну складову нашої ППО, тобто протидіяти масованим обстрілам за рахунок крилатих ракет. Додатково є можливість вже працювати у прикордонній та прифронтовій зоні по техніці ворога. Але без літаків дальнього радіолокаційного виявлення це буде поки що складно робити.
Тому на першому етапі ми будемо бачити проходження бойового злагодження, роботу пілотів вже в нашому повітряному просторі, взаємодію з іншими бортами, з F-16, Міг-29 чи Су-27. Це дозволить в подальшому приймати рішення щодо планування бойових задач, як саме ці літаки будуть застосовуватися і з якими типами озброєнь.
Безумовно, ми хочемо отримати одразу велику кількість літаків, але тут треба зрозуміти, що є потреба у зміні підходу до виконання бойових задач з боку Повітряних сил, потрібно говорити про їхню модернізацію, тобто створення можливості працювати за натовськими стандартами, які передбачають дозвіл на самостійне виконання деяких елементів роботи. Тобто коли пілот самостійно ухвалює рішення і виконує бойову задачу, дотримуючись певних доктрин.
Отже, Повітряні сили мають в прискореному темпі імплементувати стандарти НАТО, з появою сучасних західних літаків цей процес поетапно відбувається. Коли ми побачимо подальші зміни, тоді побачимо й безпосереднє збільшення парку літаків. Насправді це дуже великий об’єм роботи в умовах бойових дій. Складність ще у відсутності західних інформаційних системи на кшталт Link16.
– Ви сказали, що пілот має самостійно ухвалювати рішення. В нас зараз це відбувається, чи не так?
– За останній час було зроблено багато змін, завдяки яким пілоти F-16 можуть самостійно приймати рішення. Але це не означає повний карт-бланш. До речі, це ми побачили з повідомлення Повітряних сил, коли вони розповідали про пілота, який знищив шість ракет, маючи чотири ракети під крилом, а дві з ворожих він знешкодив авіаційною гарматою. Тобто пілот сповістив про те, що він може виконати задачу, йому сказали: окей, виконуй. Тобто тут пілот зазначає про свої можливості і отримує дозвіл.
Зараз такий підхід запроваджується, але все одно є залишки старих радянських підходів, які треба викорінювати, і про це треба казати. Це те, про що казали нам американські та британські пілоти, які давали інтерв’ю щодо імплементації західного озброєння в Повітряні сили. Тому що радянській підхід неефективний з натовською технікою і суттєво обмежує її можливості.
– Ще на етапі обговорення передачі Україні винищувачів F-16 йшлося про перспективи їхнього застосування під час наступальних дій. На вашу думку, коли дійсно наша авіація зможе допомагати нашим Силам оборони наступати?
– Для встановлення паритету в повітряному просторі потрібно мати різноманітний авіаційний парк, який буде працювати злагоджено, який може отримувати оперативну інформацію з лінії бойового зіткнення, – саме для цього Швеція пообіцяла нам літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які в режимі реального часу можуть показати, що відбувається на лінії бойового зіткнення, де стоять ворожі засоби ППО, РЕБ, розвідки або інші системи тяжкої техніки. Це дозволяє виконувати підтримку з повітря. І це дійсно дає можливість пілоту оперативно отримувати інформацію і самостійно ухвалювати рішення, дотримуючись певних доктрин, які дозволяють йому застосовувати певні види озброєння.
Отже, для переходу до етапу, на якому ми зможемо потужно підтримувати наші наземні війська в повітрі, – а тут варто пригадати фразу, що перемога на землі кується у повітрі, – потрібно отримати достатню кількість літаків F-16, близько чотирьох ескадрилей, принаймні одну повну ескадрилью літаків Mirage, тому що насправді Франція, з огляду на її можливості, може передати дві ескадрильї, тобто близько 40 літаків.
Після проходження бойового злагодження, коли наші пілоти відпрацюють сумісні бойові задачі, коли, наприклад, F-16 будуть прикривати Mirage, МіГи або Су для нанесення бомбових ударів крилатими бомбами по ворожій території, тоді можна говорити про те, що ми побачимо їх на лінії бойового зіткнення.
Так, можна зауважити: але ж вони проходили навчання за кордоном, вони все це відпрацьовували. Але одна справа – проходити навчання за кордоном, і інша справа – проходити бойове злагодження тут, на місці, в нашому повітряному просторі, для того щоб виконувати такі задачі.