Війна в Україні зайшла в "позиційний глухий кут": Залужний назвав п'ять факторів, здатних переломити ситуацію
Виставка DSEI-2025 у Лондоні показала, що сучасне поле бою стає дедалі прозорішим, а класичні методи ведення війни втрачають ефективність. За словами Валерія Залужного, українські розробки отримали високу оцінку, однак збереження ініціативи потребує чіткої стратегії та міжнародної підтримки.
Як повідомив надзвичайний і повноважний посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії та генерал у відставці, Валерій Залужний у своїй статті для "Дзеркала тижня", технологічна складова війни визначатиме її перебіг у майбутньому. Автор проводить порівняльний аналіз подій 2023–2025 років і робить висновки щодо необхідних змін у стратегії оборони.
Українські розробки на DSEI-2025
На виставці DSEI-2025 українські виробники представили широкий набір інноваційних рішень — від тактичних БпЛА до комплексів РЕБ і елементів, що інтегрують штучний інтелект у задачі розвідки й ураження.
Автор статті зазначає, що спектр експозицій загалом ілюструє перехід від техніки "минулої війни" до систем, орієнтованих на мережеву взаємодію сенсорів і ударних засобів. Водночас ключовою загрозою для оборони стала прозорість поля бою: поширення розвідувальних БпЛА дозволяє противнику виявляти концентрацію сил у реальному часі та коригувати удари високоточними засобами.
Війна позицій та виснаження
Події 2023 року автор аналізує як прояв позиційного глухого кута: за відсутності переваги у силах наступи ставали тривалими й виснажливими. Масове використання повітряної розвідки та далекобійної зброї знизило фактор раптовості, ускладнивши класичні маневри.
Масове застосування дронів і РЕБ
Особливу увагу автор приділяє ролі малих FPV-дронів: їхнє масове використання змінило тактику і зробило оборону більш крихкою. Паралельно РЕБ-системи та нові методи комунікації змінюють спосіб застосування безпілотників, народжуючи нові виклики й відповіді в операційній практиці. Як наслідок, оборонні позиції поступово трансформуються: великі скупчення людей на фронті стали неприйнятними, лінії тилу "здалися" під постійним вогневим контролем, а логістика вразлива до розвідки та атак.
З точки зору людських ресурсів позиційна війна робить мобілізацію та підготовку ключовими факторами стійкості. Автор наголошує, що без достатньої кількості підготовленого особового складу та мобільних резервів масштабний маневрений прорив на операційному рівні неможливий.
Необхідність державної стратегії
У відповідь на ці виклики Залужний пропонує:
- розробити національну програму розвитку передових оборонних технологій із чітким науковим й виробничим супроводом;
- залучити до війська ІТ-фахівців і створити спеціалізовані наукові центри у тісній співпраці з армією;
- вирішити проблему доступу до мікропроцесорів і критичних компонентів;
- посилити міжнародну координацію експорту-імпорту оборонних рішень.
Крім технологічних заходів, автор закликає до політично-дипломатичних кроків: використати наявні партнерські відносини для формування безпекових альянсів і одночасно обмежити науково-технологічну співпрацю з противником.
Технологічна конкуренція майбутнього
На завершення матеріалу Валерій Залужний підкреслює, що перемога у довготривалій технологічній конкуренції вимагатиме від країни системного планування, швидкого масштабування інновацій і здатності перехоплювати технологічну ініціативу. Без цього, на думку автора, українська оборонна стратегія ризикує опинитися в положенні, коли ресурсне виснаження й постійний тиск противника роблять стійкість держави вкрай крихкою.
Нагадаємо, раніше Валерій Залужний розповів, як відбувається навчання в українських військових ліцеях. Зокрема, він звернув увагу, що такі заклади освіти компенсують "недоопрацювання шкіл", закриваючи учнів на замок і випускаючи їх надвір лише тоді, коли вони не мають двійок.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!