Військовий експерт Мельник: війна може призупинитись, але чи варто чекати на швидку розв’язку? Інтерв’ю
На початку вторгнення Росії в Україну ворог не врахував погодних умов, і зокрема з цієї причини бліцкриг не вдався, довелося залишати захоплені території на півночі нашої країни. Наближення холодного періоду року є серйозним чинником, який варто враховувати українській армії. Взимку на окремих ділянках фронту можливе часткове припинення вогню з періодами ескалації.
Кремль активно застосовуватиме енергетичний шантаж країн Європи, але останній може вдарити по ньому бумерангом. Єдиний прогноз щодо війни полягає в тому, що війна є непрогнозованою. Але українцям необхідно бути готовими до того, що вона триватиме й 2023 року.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
– Колишній спецпредставник США щодо України Курт Волкер озвучив прогноз щодо війни в Україні. За його словами, на нас чекають "надважкі часи" після закінчення зими, війна може тривати й навесні, й улітку 2023 року. Втім, він зауважив, що Україна зробила значний поступ. Чи згодні ви з такими прогнозами? Чому війна може тривати так довго?
– Почну із загального зауваження стосовно прогнозів під час війни. Єдиний найнадійніший прогноз – це те, що війна є непередбачуваною. Тобто передбачуваною є непередбачуваність. Хоч би яким було планування сторони, що розпочинає війну, чи сторони, яка готувалася до оборони, – після першого пострілу війна починає жити власним життям.
Це важливо розуміти нашим читачам, аби формувати власне ставлення до певних прогнозів щодо можливого перебігу військових дій.
Щодо прогнозів про тривалий характер цього конфлікту, тут я погоджуюся на сто відсотків. Те, що прогнозувати вкрай складно, – це ступінь ескалації. Якщо звертатися до досвіду нещодавнього минулого, то, найімовірніше, на нас чекає щось на кшталт того, що ми вже пережили з 2014-го до 2022-го.
Далі можуть бути домовленості про припинення вогню на окремих ділянках чи загальне припинення вогню та перехід конфлікту в фазу меншої інтенсивності з періодичною ескалацією. Та це лише один із варіантів того, що на нас чекає.
Тепер щодо прогнозів Курта Волкера. Дійсно, є суттєвий сезонний чинник, про який ішлося ще до початку цієї війни. Коли оцінювали ймовірність нападу залежно від погодних умов, говорили про те, що Росія не піде війною, якщо не встигне цього зробити до весни, оскільки бездоріжжя, танки тощо. Але Росія пішла війною.
Це була одна з причин, чому наступ на Київському і Чернігівському напрямках спочатку загальмувався, а потім вони були змушені взагалі відходити. Саме тому, що з-поміж багатьох інших Росія не врахувала сезонного чинника.
Щодо актуальних сезонних чинників, які впливатимуть на перебіг бойових дій, – то це дійсно наближення холодного періоду. Те, що Росія намагається використовувати свої енергетичні інструменти, може мати ефект або на користь Росії, або, навпаки, їй на шкоду.
Енергетичний шантаж може спрацювати як бумеранг. Він може вдарити як по споживачу, так і по постачальнику. Зараз, напевне, ніхто не зможе сказати, чи здатна Європа витримати цей шантаж, чи спроможна вона вжити оперативних заходів. Але те, чого точно ніхто не може передбачити, – якою буде температура за вікном у Європі.
Якщо зима буде дуже морозною, якісь аргументи Кремля можуть спрацювати. Якщо ж теплою, то ті самі аргументи спрацюють в інший бік. Найважливіше – наскільки сьогодні Європа спроможна утримувати ті самі позиції, наскільки домінуватимуть позиції різних країн.
Але є й багато інших чинників, окрім сезонного.
– 7 серпня російські окупанти завдали ударів по військових об’єктах у Вінницькій області за допомогою ракет "Кинджал". Вони стали на бойове чергування 2018 року, є порівняно новими, але їх у ворога небагато. Що це за ракети? Чому наші сили ППО не здатні їх перехоплювати?
– Особливістю цієї ракети є швидкість, тому їх надзвичайно важко перехоплювати. Можливості нашої протиповітряної оборони значно скорочуються. Та це не означає, що їх узагалі не можна збити, що таким ракетам узагалі не можна протидіяти.
Очевидно, що з надходженням до України сучасних західних систем, набуттям досвіду нашими військовими, гадаю, вони вже не становитимуть такої великої небезпеки. Крім того, це доволі нова ракета, і їх у Росії не так багато, щоб застосовувати масово.
– І ще про один вид зброї, який отримали Збройні сили України, – німецькі САУ Gepard. Наскільки це потужна зброя? Де вона може використовуватися найефективніше?
– Це протиповітряна оборона поля бою. Тому, найімовірніше, ці системи використовуватимуть на певних ділянках зони бойових дій. Адже, хоч би якою ефективною була ця система, вона малої дальності й навряд чи може бути ефективною, зокрема, проти "Кинджалів".