newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Росія атакує на трьох напрямках, а нам вже майже нічим бити у відповідь: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

4 хвилини
151,9 т.
Росія атакує на трьох напрямках, а нам вже майже нічим бити у відповідь: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

На фронті склалася хай не критична, але дуже складна ситуація. Російські окупаційні війська, що готувалися до масованих атак протягом січня, розпочали завдавати концентрованих масованих ударів на трьох ділянках фронту. Перше завдання Сил оборони у цій ситуації – встановити загороджувальний артилерійський вогонь. Але проблема у тому, що українські підрозділи не мають для цього достатньо снарядів.

Україна зробила великий прогрес у виробництві дронів. Проте самими лише дронами цю проблему не вирішити, адже вони не можуть забезпечити загороджувальний вогонь. Отже, сьогодні українська армія найбільше потребує артилерійських боєприпасів усіх калібрів та авіації. Бажано сучасної. Бажано F-16. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.

– Фронтовий кореспондент, заступник головного редактора BILD Пауль Ронцхаймер, який наразі перебуває на Бахмутському напрямку, заявив, що наразі ситуація на фронті кризова. За його словами, ця криза сталася через гостру нестачу зброї та особового складу. Німецький кореспондент вважає, що може йтися про найважчу кризу з часів наступу Росії на Київ 2022 року. Чи вважаєте ви, що таке дійсно може бути?

– Ситуація на фронті дійсно важка. Причому вона важка, передусім через те, що ворог одночасно намагається атакувати на трьох ключових напрямках. Це Авдіївка, Бахмут – там ворог намагається вибити наших бійців з району Хромового, з позицій у Часовому Ярі, тому що це стратегічна висота на цій ділянці фронту. Він також наступає у напрямку на Куп’янськ і Лиман.

Росія атакує на трьох напрямках, а нам вже майже нічим бити у відповідь: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

Росіяни готувалися до цього фактично протягом січня – підтягували туди більш чи менш кваліфіковані підрозділи, ті самі "Шторм-Z", тримаючи наших бійців у напрузі. Так, вони були гірше укомплектовані, але, втім, постійно атакували і продовжували виснажувати наш боєкомплект.

Водночас і в районі Бахмута, і в районі Авдіївки, і в районі Куп’янська, на другій лінії, вони накопичували техніку, сюди перекидали підрозділи з Росії. Наскільки я розумію, це мобілізовані, але нормально підготовлені. Зокрема, це доукомплектовані після втрат підрозділи. Але при цьому це умовно професійна армія.

Наразі ці більш кваліфіковані підрозділи вчиняють тиск, атакують. Найгірше для нас у цій ситуації – нестача артилерійських боєприпасів усіх типів. Дуже не вистачає важких боєприпасів, неможливість на певних ділянках фронту встановлювати загороджувальний вогонь просто через відсутність снарядів дуже і дуже дається взнаки.

Росія атакує на трьох напрямках, а нам вже майже нічим бити у відповідь: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

– Питання щодо використання Starlink ворогом. Є інформація від українського інженера, яку сам Ілон Маск заперечує, що в Росії з’явилися ці термінали, і такі випадки фіксуються дедалі частіше. Наскільки це ускладнює ситуацію для наших захисників?

– Це посилення росіян. Вони змогли якимось чином отримати ці термінали. Їх могли закуповувати через треті країни, активувати на підставних осіб, а далі передавати в армію. Передусім йдеться про посилення їхньої компоненти у зв’язку, з чим у них також були проблеми.

Проте казати, що це велика загроза… Це питання спірне. Тому що все ж таки у росіян є власна система зв’язку, свої канали, у які інтегрувати Starlink проблематично. А втім, навіть для розгортання якихось командних, штабних пунктів у польових умовах це все одно дуже потужна компонента. Це покращений зв'язок, гарний канал.

Але для нас більш критичною проблемою є те, що в тих терміналах, які передавали Україні, у тому числі в межах міжнародної допомоги, іноді трапляються просадки по зв’язку. На жаль, один із найбагатших людей у світі вважає, що він має моральне право втручатись у бойові дії у країні за тисячі кілометрів від нього.

Знову ж таки, ми повертаємося до того, що є сучасні приватні технології. Ми бачимо, наскільки критичною може бути залежність Збройних сил від цих технологій.

– Щодо "Армії дронів". Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що наразі Україна досягла паритету з Росією у дронах, і це лише початок. Зокрема, за його інформацією, у 2022 році не існувало 90% БПЛА, що були придбані для "Армії дронів" торік. Чи вважаєте ви, що саме посилення нашої армії за рахунок БПЛА може змінити складну ситуацію, про яку ви сказали на початку?

– Варто відзначити, що у питанні виробництва дронів ми з погляду інженерно-технологічної компоненти зараз доволі непогано прогресуємо. Тобто наші моделі, зокрема FPV-дрони різних типів, від важких до легких, дуже швидко вдосконалюються. Тому якість і ефективність дронів у нас суттєво вища, ніж у росіян.

Те, що в Україні активно розгортається виробництво дронів, також дуже добре. Дрон – це новий вид зброї на цій війні. Але навіть за умови встановлення на дрони надпотужної бойової частини, яка дозволяє зносити прямим попаданням, наприклад, бліндаж, або виводити з ладу бронетехніку ворога – танк, БМП чи артилерійську систему, замінити артилерію, особливо важку, на полі бою дрони не здатні.

Частково це може компенсувати авіація, з якою у нас, на жаль, також проблеми. Важку артилерію і авіацію дрони замінити не можуть. Вони можуть лише частково компенсувати.

Коли ти розумієш, що ворог сконцентрував значні сили на досить невеликій за протяжністю ділянці фронту й завдає щільних ударів із застосуванням великої кількості живої сили і техніки, тобі просто за канонами військової справи потрібно встановити загороджувальний вогонь з артилерії. Якщо у тебе артилерії немає, хоч які б класні дрони в тебе були, такий удар ти відбити не зможеш.

– Отже, підсумовуючи. Ви вважаєте, що наразі наша армія найбільше потребує саме артилерійських снарядів, щоб щонайменше втримати оборону?

– Так. Артилерійські снаряди, снаряди для реактивних систем залпового вогню, починаючи від радянських зразків і закінчуючи тими самими HIMARS. Передусім це 155-міліметрові снаряди у достатній кількості, які би могли дозволити ефективніше стримувати ворога. Потрібно також максимально пришвидшити передачу Україні літаків F-16, тому що вони набагато ефективніші, ніж радянські зразки, можуть застосовувати кориговані авіабомби, чим можуть сильно допомоги нашим бійцям.