Ворог хоче накрити Авдіївку вогняним шквалом й масово кидає на смерть Су-25. Що відбувається? Інтерв’ю з Гетьманом

Країна-окупант Росія вже оголосила про взяття міста Авдіївка, за яке останніми тижнями точаться запеклі бої. Втім, це не так. Об’єктивно ворог не має можливості оточити місто – для цього банально не вистачає сил та засобів, зокрема, артилерійських. Окупант намагається накрити місто вогняним шквалом, але вже не артилерією, а авіацією, штурмовиками Су-25. Проте ці літаки стають чудовою мішенню для українських засобів ППО. Під Авдіївкою Росія втратила вже п’ять Су-25, кожен з яких коштує понад 10 млн доларів.

Чому саме Авдіївка і чому саме зараз? Головний мотив – знову не військовий, а політичний. Це місто набуло для окупанта особливого значення, та ще й про "перемогу" над Авдіївкою вже оголошено, отже, треба здобувати її за будь-яку ціну. Для виконання наказу в ворога лишалася єдина опція: зібрати під Авдіївку шалену кількість сил та засобів, оголивши інші ділянки фронту. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Генштаб ЗСУ фактично підтвердив припущення про те, що Сили оборони України з’явилися на лівобережжі Дніпра. У черговому зведенні йшлося про те, що серед населених пунктів, які атакувала окупаційна авіація, була Піщанівка, розташована на лівому березі Дніпра. Наскільки важко там закріпитися? Наскільки там складна ситуація з суто військової точки зору? За вашими оцінками, як розвиватимуться події саме на лівобережжі?

– Відверто кажучи, я не думаю, що ми будемо робити там великий плацдарм, принаймні, що найближчими днями будуть якісь активні наступальні дії. Там наша морська піхота, ДРГ та інші спецпідрозділи постійно перетинали річку, висаджувалися на лівому березі, проводили певні операції і потім поверталися.

Там дуже складна місцевість, особливо після підриву греблі Каховської ГЕС, багато невеличких островів, заток тощо. Тому, імовірно, це буде невеликий плацдарм, ми поки що будемо там закріплюватись.

У нас зараз немає можливості форсувати річку великими силами, тому що треба наводити понтонні переправи, залучати велику кількість техніки, якої нам поки що не вистачає. Окрім того, треба тримати вогневий контроль щонайменше на кілька десятків кілометрів від цього місця, щоб росіяни не мали там вогневого контролю зі свого боку.

Якщо це буде стаціонарний плацдарм, треба постійно підживлювати його набоями, снарядами і всім, що необхідно, постійно треба буде перевозити з правого берега на лівий, щоб підтримувати боєздатність того підрозділу. Й росіяни обов’язково будуть його атакувати. Зараз же ми постійно переміщуємося, тому росіянам немає сенсу додавати сюди великі сили.

Хоча, можливо, в Генеральному штабі є інші думки з цього приводу. Поки що ми можемо з упевненістю сказати, що ми спокійно перетинаємо річку Дніпро, спокійно висаджуємося на лівому березі в різних місцях. Адже йдеться не лише про вказаний населений пункт. Вздовж багатокілометрової смуги висаджувалися наші диверсійні групи. Хоча ця новина справді вселяє певний оптимізм.

– Яким є головне завдання Сил оборони, що висаджуються на лівому березі Дніпра?

– Закріпитися і зробити певні вогневі позиції і обов’язково переміщуватися для того, щоб уникнути артилерійського обстрілу з боку росіян чи якоїсь атаки. Насправді ми таке вже робили, починаючи з 2014 року. Це так звані рейди тилами ворога, що змушують його панікувати.

Імовірно, промацування можливостей для створення плацдарму для серйозних наступальних дій на лівому березі. Поки що це плацдармом не є. Навряд чи був такий план. Сьогодні це не на часі.

– Наступне запитання – щодо Кримського мосту. За оцінками військової розвідки Великої Британії, Кримський міст став для Росії "тягарем безпеки" через те, що для його захисту доводиться докладати все більше зусиль. Чи вважаєте ви, що сьогодні є гостра військова необхідність у знищенні цього мосту? Чи маємо ми вже можливості для цього?

– Є інформація від тієї ж британської розвідки, що Україна вже на останній стадії розробки новітніх дронів, які можуть рухатися не лише поверхнею води, а й на певній глибині. Отже, росіянам їх буде вже важко побачити і перехопити. По суті це керована торпеда, дуже потужна зброя. Вони й з надводними не можуть впоратися, а з цими буде ще важче.

Чому для росіян цей міст є сакральним? Не тому, що він їм дуже подобається і вони не хочуть його втрачати. Ні. Це одна з найпотужніших артерій живлення Криму.

Ворог дуже ретельно охороняє залізничну гілку Волноваха – Токмак – Джанкой на півдні, розуміючи, що рано чи пізно вона опиниться не лише під нашим артилерійським контролем, а й під фізичним. Він намагається побудувати ще одну залізницю вздовж узбережжя Азовського моря. Отже, за таких умов Кримський міст для них – вкрай важлива логістична артерія.

Коли ми знищимо міст і будемо фізично контролювати іншу залізничну гілку, то у противника залишаться лише автомобільні шляхи, які мають набагато меншу потужність для перевезення вантажів. Це всього лише 5-7% від того, що вони можуть перевезти залізницею. Таким чином, вони не матимуть можливості підтримувати боєздатність військ в Криму, підвозити все, що необхідно. Вони це чудово розуміють, тому будуть боротися і за міст, і за цю залізницю.

Щодо наших можливостей знищити міст, то вони є. Думаю, незабаром ми це побачимо.

– І щодо нової військової допомоги від західних партнерів, яка продовжує надходити. Україна отримала перші зразки ракет ATACMS, на жаль, поки що дальністю усього 165 км. Ми чекаємо на те, що цей факт розморозить постачання ракет Taurus із Німеччини. За інформацією міністра оборони, ЗСУ прийняли на озброєння три модифікації танків Leopard. Якщо говорити про це озброєння та про те, яке ми можемо отримати найближчим часом, чи могли б ви спрогнозувати, як воно може знадобитися в осінньо-зимовий період, у який ми вступаємо?

– Ми дуже чекали на результати шістнадцятого "Рамштайну", ми сподівалися побачити якусь інформацію щодо ATACMS, щодо літаків чи іншої зброї. Але ми побачили лише те, про що можна було говорити офіційно.

Згодом ми побачили потужну атаку наших Збройних сил ракетами ATACMS по об’єктах ворога. Тому я впевнений, що не вся номенклатура того, що нам постачається, буде оголошена до того, як буде поставлена.

Щодо танків – так, це більш сучасні танки, але загалом ті самі Leopard 2, тільки модифіковані, більш досконалі. З приводу інших танків, зокрема 31 танку Abrams, – то це великий плюс. Не можна зосереджуватися на чомусь окремо, все разом збільшує потужність наших Збройних сил, збільшує наші можливості.

Якими будуть наступні постачання? Думаю, далі підуть більш далекобійні ATACMS, якщо вони вже не перебувають в Україні. Адже перша партія була пробною, щоб подивитися, наскільки правильно вони будуть застосовані і наскільки вправно ми можемо користуватись цією зброєю. Ми показали, що вміємо застосовувати ATACMS вправно та по важливих військових об’єктах ворога.

– Останнє запитання – щодо Авдіївки. Ворог намагається за допомогою авіації, штурмовиків Су-25 оточити це місто. Є повідомлення про те, що Силами оборони збито п’ятий Су-25, кожен з яких коштує близько 11 млн доларів.

– Так, авіація – дорога річ.

– Отже, бачимо, що ворог готовий платити дуже високу ціну за те, щоб взяти цей населений пункт. На вашу думку, чому він активізувався саме зараз? Адже спроби захопити Авдіївку тривають мало не з 2014 року, і це пояснюється її близкістю до Донецька. Ваш прогноз – чи вдасться окупантам пробити нашу оборону?

– Чому активізувалися атаки авіацією? Тому що в них бракує артилерії в такій кількості, щоб влаштувати вогняний шквал. Літаків у них поки що вистачає, засобів ураження з літаків, бомб, ракет також. Вони можуть це робити.

Їм все одно потрібно робити вогняний шквал, якщо не артилерією, так літаками. А те, що вони й далі будуть втрачати Су-25 – це очевидно, бо вони починають залітати в зону ураження наших сил ППО, яка, звісно, буде їх нищити. Але виходу в окупантів немає. Вони вже оголосили, що начебто захопили Авдіївку, що їхні наступальні дії будуть дуже вдалими тощо.

Тому ворог готовий класти там велику кількість людей, військової техніки, літаків, бо навіть росіянам буде важко пояснити, чому Авдіївка нібито вже під контролем, але чомусь не під контролем. Наказ взяти Авдіївку був політичним рішенням, великого військового сенсу тут немає, але щоб підживити мілітаристську істерію в Росії, вони будуть битися.

Чи вдасться пробити нашу оборону? Поки що не вдається. Але якщо вони познімають з усього фронту все, що тільки можливо, шалену кількість сил та засобів, то якесь просування там можливо. Тими силами, які зараз там є, вони не здатні це зробити.