Ворог не виживе в "кишці" поблизу Добропілля, "вуха зайця" – це не прорив: Селезньов оцінив ситуацію на фронті

На карті бойових дій протягом останніх днів можна побачити дивне вклинення російської окупаційної армії в українську оборону на південь від Покровська та Мирнограда, що нагадує за формою "кишку" або "вуха зайця". Попри те, що в мережі почали заявляти про те, що "фронт посипався", насправді це не так. Подібне вклинення – фактично інфільтрація ворога на автомобілях і мотоциклах. Але з огляду на вкрай несприятливі умови для утримування оборони, противник буде тут знищений вже найближчим часом. Шансів вижити в цій "кишці" у нього немає.

Проте дуже багато залежатиме від ситуації, яка складеться поблизу Родинського. Від контролю над цим населеним пунктом залежить контроль над ключовими логістичними маршрутами і, відповідно, забезпеченням українських сил. Водночас ворог обмежений у часі дедлайном: у жовтні його можливості наступати суттєво скоротяться.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Владислав Селезньов.

– Поблизу Рубіжного і Веселого на Білозерському напрямку, як видно на карті бойових дій, ворог просунувся двома вузькими лініями, що створило досить незвичайну картину. Одночасно є інформація про те, що на цій ділянці фронту діє корпус Нацгвардії "Азов". Як ви можете пояснити таке вклинювання в нашу оборону?

– Думаю, що всю цю історію нам слід розглядати через призму певних інформаційних атак і операцій. Бо в українському суспільстві кажуть, мовляв, росіяни здійснили прорив на глибину 12 кілометрів. Але це був не прорив, а інфільтрація російських військовослужбовців на неброньованій автомобільній і мотоциклетній техніці. На мотоциклах особливо ефективно не повоюєш. Тому думаю, що ми повинні розглядати це як тактичний епізод, який, тим не менш, має досить тривожні тенденції.

Ці тенденції пов'язані з тим, що нам на цій ділянці фронту, так само як і на інших, серйозно не вистачає особового складу, що і призводить до таких результатів. Незважаючи на те, що ми створили, зокрема й тут, потужну мережу інженерних оборонних споруд, нам недостатньо особового складу, який мав би перебувати на цих військових об'єктах і відповідно забезпечувати їхню охорону й оборону. Що і призвело до інфільтрації російських військ.

Що стосується дій "Азова", то вони не з'явилися буквально за один день. Вони протягом тривалого часу переміщалися в зазначений район, певні заходи тривають і зараз. Це досить тривалий процес.

І ще щодо Добропілля. Чому я так спокійно дивлюся на всю цю ситуацію? Противник у цю "кишку" затягнути свою бронетехніку, звісно, може, але шансів у неї вижити абсолютно немає, ми все спалимо. А виключно з автоматами противник вести оборонні дії довгий час не зможе. "Кишка" дуже витягнута, і там ми можемо використовувати бронетехніку. Шансів на виживання у противника немає.

Але в будь-якому разі ми маємо розуміти, що динаміка на полі бою вельми висока, оскільки противник має жорсткі дедлайни. Намагаючись ці дедлайни реалізувати, він готовий буквально всипати трупами своїх солдатів ті чи інші території України.

– Чи вважаєте ви, що один із таких дедлайнів – це завтрашня зустріч Путіна з Трампом на Алясці (інтерв'ю записувалося 14 серпня. – Ред.)?

– Ні, жодним чином ситуація на полі бою не пов'язана з переговорним треком Трампа і Путіна. Там, я думаю, слід дивитися на цю історію через призму двосторонніх комунікацій між Москвою і Вашингтоном.

Вважаю, що питання України буде навіть не третім, а в другому десятку. Не слід себе тішити ілюзіями, що Україна є центром тяжіння всіх геополітичних процесів. На жаль, така реальність.

– Як ви оцінюєте поточну ситуацію на Покровському напрямку, де ворог створив напівоточення?

– Ворог проривається до Родинського. Противник намагається досягти таких рубежів і позицій, щоб за допомогою FPV-дронів тримати під контролем останню логістичну артерію, за допомогою якої ми забезпечуємо наш гарнізон у Покровську та Мирнограді. Ці дії абсолютно раціональні, так він намагається перерізати нам логістику.

Діючи в такий спосіб, противник створює для нас серйозні проблеми в забезпеченні військ. Адже очевидно, що під час масштабних бойових дій ключовий фактор, який визначає ситуацію на полі бою, – це наявність ресурсів.

Від контролю над Родинським залежить контроль над трасами. Відповідно, якщо ми втратимо контроль над трасами, то будуть проблеми. Передусім йдеться про трасу Е-50 Павлоград – Покровськ. Нині вона є ключовою артерією, яка забезпечує наше 10-тисячне угруповання в районі Покровська і Мирнограда. Ну і, звісно, також для нас дуже важлива траса, яка йде вздовж Родинського, але вона вже перебуває під вогневим контролем противника. Якщо противник повністю окупує Родинське, то цю дорогу ми вже використовувати не зможемо.

– Останніми днями з'явилося відразу кілька позитивних новин щодо ситуації в районі Покровська. "Азов" успішно відбив атаку ворога, бійці Сил безпілотних систем зірвали черговий ворожий штурм. Чи може бути хоч якийсь натяк на позитивний розвиток подій?

– Ключовий фактор – це ресурси. Путін зараз перекидає на Покровсько-Мирноградський напрямок додатково 6 тисяч з територій півночі Харківської та Сумської областей. А ми маємо можливість перекинути такі сили і засоби? Я не знаю.

Тому саме від співвідношення сил і засобів залежатиме розвиток ситуації. Я не готовий робити оптимістичні прогнози. Я не є поборником того, що необхідно розганяти "зраду-зрадоньку", але я думаю, що необхідно дивитися на реальну ситуацію. Подивіться, яка обстановка в районі цих "вух зайця". Два дні тому всі галасували, мовляв, усе погано, усе пропало, фронт посипався. Але минуло дві доби, і ми зрозуміли, що фронт не посипався. І "Азов" ситуацію стабілізує, і, як виявилося, у росіян там немає танків, щоб забезпечити надійне прикриття своїх сил, які прямують у бік Добропілля.

Тобто фактично протягом деякого часу ми ці позиції противника зачистимо, повбиваємо все, що туди прибігло.

– Ви сказали, що у ворога є дедлайни, але зустріч Путіна і Трампа на Алясці таким не є. Які дедлайни ви мали на увазі?

– Жовтень цього року, коли почнуться осінні дощі. На мотоциклах по полях росіяни їздити вже не зможуть. А бронетехніку вони не можуть використовувати, бо вона не настільки маневрена і швидкісна. Відповідно, всі танки, які рухатимуться на полі бою, будуть спалюватися нашими мінометниками і нашими операторами FPV-дронів.