УкраїнськаУКР
русскийРУС

Ворог не взяв Костянтинівку, має велику проблему з Куп’янськом, а на півдні – втратив ініціативу. Інтерв’ю з Нарожним

5 хвилин
9,8 т.
Костянтинівку не здано, заявив військовий експерт
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

У країні-агресорці Росії вже відзвітували про "взяття" Костянтинівки, хоча насправді йдеться лише про інфільтрацію у місто окремих ворожих ДРГ. Їх доведеться "викурювати", і робота ця доволі складна, але про жодний контроль Росії над містом не йдеться. Ще одна знакова для ворога локація – Куп’янськ. Доки триває війна, не можна стверджувати, що це місто остаточно врятовано від окупації, проте, його захищають не лише Сили оборони, а й природна перешкода – річка.

На півдні материкової України українська армія перехопила ініціативу, створюючи майже непереборні проблеми для окупантів – і з логістикою, і з електрикою. Тому ця позитивна тенденція триватиме й надалі.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Павло Нарожний.

– Путін оголосив, що Костянтинівку вже "взято". Натомість президент Зеленський заявив, що це неправда і навіть запропонував диктатору РФ зустрітися прямо там, у Костянтинівці, щоб поговорити про мир. Що насправді відбувається у цьому населеному пункті?

– Там є інфільтрація диверсійних груп у міську забудову. Це означає, що невеличкі групи піхоти зайшли в якісь будівлі і намагаються просуватися далі.

Ситуація, звісно, не дуже добра. Це не добре, що вони туди можуть зайти, бо вибити їх звідти буде дуже важко. Чому? Уявіть собі, що до якогось будинку зайшли 3-5 російських бійців і там закріпилися. Ми стріляємо по цьому будинку, наприклад, із артилерії, але не можемо точно сказати, чи ми їх знищили, адже вони могли перебігти у сусідній будинок. Чи, можливо, з тих п’яти двоє загинуло, а троє живі й будуть воювати на якійсь іншій ділянці. Процес "викурювання" ворога може тривати досить довго. Прикладів повного "викурювання" у нас немає – за всю широкомасштабну війну ми перемогли в міських боях тільки одного разу, в Куп’янську, але там ми відрізали логістику ворога по річці. Але навіть після цього вони трималися у місті ще з місяць. Тобто ДРГ, у яких не було постачання зброї, їжі й всього іншого все одно продовжували тримати позиції.

Мапа бойових дій, Костянтинівка.

Натомість у Костянтинівці у них більш-менш гарна логістика, яку ми зруйнувати не можемо. Тому ми будемо з ними воювати у місті. А міські бойові дії дуже складні. Через це я не бачу передумов для того, щоб ми могли їх "викурити". Але зупинити просування ворога – це абсолютно реально. Про те, що у ворога буде якесь стрімке просування, контроль над містом, навіть близько не йдеться.

Тобто зараз тривають бої у міській забудові – це все, що можна сказати про поточну ситуацію. І вона не зміниться ще доволі довго. Так, ворог намагається просуватися, але про жодний контроль не йдеться.

– Ворог поставив собі за мету захоплення всієї Донеччини й наразі намагається захопити "пояс фортець" – Слов'янсько-Краматорську агломерацію. Чи бачите ви якісь потужні рухи ворога саме у цій "кишені", або ознаки того, що тут можуть бути певні просування?

Просуватися ворогу зараз дуже-дуже важко на будь-яких ділянках фронту. Сталося це тому, що у "поясі фортець" побудовані дуже гарні укріплення, конкретно біля всіх цих міст. Тому сказати, що вони зможуть прорвати нашу оборону, швидко просунутися, щось там зробити – це практично малоймовірно. Якщо дивитися на аналітику, то осінтери кажуть про просування і нас, і ворога. Так, ми на Донбасі потихеньку втрачаємо, але геть невеличкими темпами, із серії 50-70 метрів на добу, але водночас ми відбиваємо на інших ділянках фронту, на таких як Олександрівка, на Гуляйпільському напрямку, на Херсонському напрямку, на стику Дніпропетровської і Запорізької областей.

Мапа бойових дій, Слов’янсько-Краматорська агломерація.

Усі ці просування геть невеликі. Чому так? Тому що величезне насичення дронами і з нашої сторони і з сторони ворога, величезне насичення артилерією – тут паритет або навіть перевага на нашому боці. У них проблеми зі зв'язком, після втрати Starlink вони досі не можуть оговтатись. Раніше вони використовували Starlink дуже масштабно. Тому ворогові швидко наступати практично нереально.

– Пропоную також розглянути інші ділянки фронту. Чи можна сказати, що Куп'янськ наразі у безпеці?

– Про безпеку на лінії фронту завжди дуже важко говорити, але під Куп'янськом ворогу буде дуже важко просунутися, передусім через те, що там є природна перешкода – річка. Для того, щоб зайти до Куп’янську, йому треба перейти через річку. Як вони робили це раніше? На човнах, через газові труби, намагалися зводити понтонні переправи. Але треба розуміти, що все це відбувалося під ударами наших дронів й артилерії.

Мапа бойових дій, Куп’янськ.

Тому казати, що ворог зможе просуватися на Куп'янськ, не варто. Водночас так само не варто говорити, що місто у безпеці, адже його, по суті, захищає лише річка, а ворог перебуває на відстані всього кілька кілометрів, і саме через річку не може просуватися.

– Ще одне запитання щодо півдня нашої країни. Останнім часом лунають дуже позитивні оцінки ситуації: йдеться про те, що Сили оборони звільняють окуповані території та навіть мають перевагу. Як ситуацію на півдні бачите ви?

– Я би сказав, що не перевага, а ініціатива на нашому боці, і сталося це завдяки декільком факторам. Не треба забувати про зв'язок – про знищений Starlink, про логістику ворога, яка була значно порушена на автодорозі Ростов-Мелітополь, про величезну кількість ударів і знищення енергетичної інфраструктури – у промислових масштабах зносяться трансформатори. Що це означає? Що їхня важка техніка пересуватися не може, логістика підвозити значну кількість боєприпасів, людей і всього іншого не може. Їхні командні пункти обмежені у зв'язку, в електроенергії, їхня робота ускладнена.

Мапа бойових дій, південь України.

Проблема ворога на півдні в тому, що вся логістика йде через сухопутний коридор з Ростова через Маріуполь на Мелітополь. Це одна автодорога і одна залізниця, яка постійно перебуває під ударами наших українських дронів, які знищують всю цю логістику. Це означає, що ворог не може використовувати важку техніку, не може підвозити значну кількість боєприпасів, палива, особового складу, не може робити ротацію.

Крім того, у промислових масштабах СБС знищують трансформатори. Хоча в Росії є власне виробництво трансформаторів, але воно відносно невелике. Крім того, трансформатор – це чималенький вантаж, який треба привезти, а їх треба привозити десятками штук, адже там щодня знищується щонайменше 3-5 трансформаторних підстанцій.

Ворог також б’є по наших трансформаторних підстанціях, але у нас вони у пасивному захисті, в сітках, у бетонних плитах тощо. Натомість їхні навіть нічим не прикриті – вони просто стоять посеред чистого поля, трому ці трансформатори легко знищуються.

Тепер уявіть собі, що у вас дорога, яку контролюють дрони, але вам треба взяти, завантажити цей трансформатор, привезти і встановити на місце знов таки під ударами дронів. Отже, у них там буде велика проблема з електроенергією. Це означає, що багато чого в армії працювати не буде.

Тому ініціатива зараз на нашому боці й динаміка надалі буде там, адже передумов для того, щоб ворог вирішив свої проблеми, немає.