Ворожі літаки в повітря просто не піднімуться: Нарожний назвав спосіб боротьби з Ту-95 та Ту-160

У ніч проти 30 липня країна-агресорка Росія здійснила чергову масштабну атаку на Україну. Ворог запустив 74 ракети різних типів та 284 ударний БПЛА. Зокрема, пуски ракет Х-101 здійснювали літаки стратегічної авіації, що злетіли з аеродрому "Оленья" у Мурманській області та "Українка" на Далекому Сході. Чи можлива ще одна операція на кшталт "Павутини", коли було знищено понад 40 літаків агресора? Чи допоможе у боротьбі з ними українська авіація? Як зробити так, аби ворожі літаки втратили можливість злітати?

На ці запитання в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA відповів військовий експерт Павло Нарожний.

– Цього разу для атаки на Україну ворог застосував стратегічну авіацію, Ту-95МС та Ту-160, що злетіли з аеродромів "Оленья" та "Українка". Перший знаходиться на відстані близько 2 тисяч кілометрів від України, другий – 6 тисяч кілометрів. Чи припускаєте ви, що Україна може організувати щось на кшталт нової операції "Павутина", щоб знищити ці засоби стратегічної авіації ворога? 

– Точну копію цієї операції повторити вже буде неможливо. Чому так? Тому що в тій операції ми скористалися тим, що ворог не був готовий до такого типу дій. Ми використовували FPV-дрони на управлінні через 4G. Тобто в дронах стояли SIM-карти російських чи західних операторів, чи використовувався роумінг, локальний зв'язок тощо. Але зараз росіяни почали глушити мобільний інтернет, запровадили "білі списки" дозволених сайтів. Інтернет є, але швидкість зменшено до мінімальної, щоб не можна було передавати відеосигнал. Саме тому повторити абсолютно ідентичну операцію "Павутина" практично нереально з технічної точки зору.

Але, можливо, буде якась інша операція, що буде реалізована якимись іншими методами. Наші фахівці завжди дуже креативно підходять до цих питань. Якщо відволіктися від "Павутини", можна пригадати, що по Кримському мосту тричі завдавали ударів, і всі три були різними. Одного разу підірвали вантажівку на автомобільній частині мосту, потім був застосований підводний дрон, який вдарив в опору мосту, а потім було застосовано підводне мінування опор. Отже, бачимо, що українці весь час змінюють підходи.

– Цікаво також, що ворожі літаки Ту-95МС, що летіли з аеродрому "Оленья", робили посадку на транзитній базі в Енгельсі чи Дягелеві. І це набагато ближче до території України, ніж, наприклад, Мурманська область – близько 500 і 700 кілометрів від кордону. Чи можна їх знищувати саме тут? 

– Якщо чи коли в нас будуть балістичні ракети, тоді це можна буде зробити.

Але тут знов-таки питання, які самі балістичні ракети, чи зможуть вони дістати до "Енгельсу". Наш виробник Fire Point заявляє, що в його ракети буде дальність 900 кілометрів, отже, до "Енгельсу" цією ракетою ми точно зможемо потрапити.

Але тут також питання часу і реакції. Ту-95 – це величезний літак. На всіх базах в Мурманській області вони стоять просто неба, тому що побудувати ангар для такого літака вартує величезних зусиль. Я навіть не знаю, з чим його порівняти. Можливо, він за розміром як футбольне поле чи навіть більше. Побудувати для нього підземне укриття, де все буде забетоноване, без жодних колон тощо – практично нереально.

Тому уявляємо собі ситуацію: літак приземлився на аеродромі "Енгельс", його заправляють паливом, стоять якісь паливозаправники тощо. І в цей момент наші фахівці з ракетних військ і артилерії заряджають ракету, пускова установка робить постріл. Швидкість цієї ракети Fire Point не розкриває, але уявимо собі, що вона приблизна така, як у "Іскандер-М", а це три швидкості звуку, тобто десь три тисячі кілометрів на годину. В такому разі наша ракета пролетіть ці 500 кілометрів за 3-5 хвилин.

В росіян є система раннього оповіщення, вони побачать цей пуск на радарах великого радіусу дії або завдяки супутниковій розвідці і зрозуміють, що зараз балістична ракета може влупити по аеродрому. Вони оголошують повітряну тривогу, і після цього у льотчиків буде три хвилини для того, щоб здійнятися в повітря. Насправді це дуже мало. Тим більше ми розуміємо, що йдеться про момент, коли відбувається заправка.

Отже, якщо у нас будуть балістичні ракети, я думаю, ми реально зможемо вражати такі літаки.

– А як щодо нашої авіації, тих самих F-16? Яку роль вони можуть відігравати у плані знищення літаків стратегічної авіації Росії? 

– Не можуть. F-16 – це багатоцільовий літак, який може нести величезну кількість різного озброєння. Це можуть бути, наприклад, крилаті ракети. Весь асортимент для F-16 – це більше 500 одиниць різних видів озброєння. Єдине, чим вони теоретично  можуть збити ворожі літаки на такій відстані, де відбувається пуск – це виключно крилатими ракетами, не в повітрі, а на землі. 

Є така ракета європейського виробництва Meteor, в неї дальність 200 кілометрів. Є також аналогічна американська ракета AIM-120 в модифікації до 200 кілометрів. Одного разу наші Повітряні сили публікували фотографію нашого F-16 з дуже схожою ракетою. 

Але росіяни знають про ці наші ракети на 200 кілометрів, і на таку відстань не підходять. Точніше, якщо вони зайдуть на відстань 200 кілометрів від теоретичного місця пуску  ракети, то лише на такий період часу, щоб мати змогу розвернутися і втекти.

Збити літак в повітрі ми не зможемо. Це дуже малоймовірно. Більш імовірно знищення таких літаків на землі. Але це дуже прямолінійний шлях, тоді як ми йдемо асиметрично. Яким чином?

Наприклад, Ту-95 – це літак, який розроблявся ще в 1960-х роках. Так, з того часу його модернізували, ставили нові двигуни, нову електроніку, але все одно це застарілий літак, дуже древній. У росіян наразі немає виробництва запчастин для двигунів. І ці двигуни для Ту-95 – це стратегічний ресурс, адже нових вони вже не виробляють. Саме через це старі Ту-95 канібалізують, тобто розбирають, щоб ті, які залишилися, продовжували літати.

Тому найкращий варіант відповіді – це завдавати ударів по землі, по складах запчастин, по літаках, навіть по тим, які вже розбирають на запчастини. Нещодавно був випадок, коли наш дрон долетів і вдарив по Ту-95. На супутникових знімках видно, що відбулося ураження – в нього відвалився хвіст, і він так і стоїть розвалений на дві половини. 

У росіян також залишаються літаки Ту-160. Це літаки 1980-х років виробництва, набагато більш свіжі, надзвукові. Але у них є одна дуже велика вразливість – це паливо. Для них використовується керосин спеціальної марки, щоб він не загущувався під час руху на великих швидкостях за низької температурі. І цей вид палива виробляється лише на трьох російський НПЗ (Саратовський, Орський та Ангарська нафтохімічна компанія, – Ред.). Ніде в світі таких виробництв більше немає, адже це пальне має таке вузьке застосування.

Тобто потрібно знищувати ці НПЗ, склади з паливом – і Ту-160 залишиться на землі. Тому правильна відповідь – не збивати російські літаки в повітрі ракетами, не бити по них балістикою на полях і аеродромах, а знищувати об'єкти ВПК, знищувати логістику, виробництво палива, транспортування палива, зберігання палива. І тоді ці літаки в повітря просто не піднімуться.