Воював з 2014 року: у боях за Україну загинув захисник ДАП Сергій Кройтор. Фото

У боях з російськими окупантами на Донеччині загинув "кіборг" Сергій Кройтор. Киянин на псевдо "Хоттабич" захищав Україну від російської агресії ще з 2014 року, зокрема, він брав участь у обороні Донецького аеропорту.

Відео дня

До Революції Гідності Кройтор займався пошиттям одягу, однак коли РФ розпочала війну, не вагаючись став на захист рідної країни. Про загибель військового повідомила волонтерка Леся Литвинова.

Киянин Сергій Кройтор ще до розпаду СРСР був кадровим військовим, він служив у десантних військах. Потім пішов у відставку і взявся за цілком мирну справу: пошиття одягу.

"16 років він пропрацював із дизайнером Михайлом Вороніним, а потім відкрив маленьке власне виробництво із пошиття одягу. Після початку Революції Гідності відстоював права українців на Майдані та влітку 2014 року пішов на фронт", – пише видання.

Зокрема, за плечима у воїна – дві ротації у ДАП. У розмовах з волонтеркою Лесею Литвиновою Кройтор зізнавався: ніхто з оборонців аеропорту на заключному етапі оборони не вірив, що виживе.

"Не вірив, що вийдемо. Аеропорт упав. У вікна РПГ летіли. Тут уже нічого було захищати. Але й наказ віддати було нікому. Хлопці почали телефонувати додому. Хто дружині, хто синові. Сказати: "Я тебе люблю". Не прощалися. Просто говорили про любов. Хоча й так усе зрозуміло було. Я теж намагався Любі зателефонувати. Зв'язку не було…" – розповідав згодом про останню ротацію в ДАП "Хоттабич".

Тоді він вижив. Коли ж Росія розпочала повномасштабну агресію – знову взяв до рук зброю.

Свій останній бій Сергій Кройтор прийняв 15 березня неподалік від села Ямпіль на Донеччині.

"Пам'ятаєш? Ми сиділи у мене на кухні, й ти все намагався мені довести, що ніякий ти не герой. Є кращі. Я сподівалась, що після Перемоги ми зустрінемось і я напишу другу частину. Бо для мене ти – найкращій. Назавжди. Було честю називати тебе другом. Спочивай. Твоя варта закінчилась" – написала, звертаючись до полеглого у бою Героя, Литвинова.

Побратими полеглого воїна обіцяють помститися за його загибель і закликають підтримати родину захисника.

"Війна! Хай будуть палати в пеклі к*цапи! Багаторічна війна, яка триває століттями. Трагічна та мужня історія нашої держави. Всі, хто взяв зброю і брав участь, знають; знають біль втрати побратима. Знають синдром того, хто вижив. Але не можна звикнути до втрати бойового брата й талановитої людини. Саме таким був і залишиться для нас Сергій Миронович Кройтор. Майстер пошиття костюмів і воїн-десантник. Батько та чоловік. Брате, ти був простим, але величним! Чесним, вірним та справедливим! Не вистачить слів, щоб заглушити біль! Завжди перший. Честь і шана... Помстимося! Хто має бажання долучитись до допомоги родині – Приват 4149437869019768 Кройтор Любов Олександрівна", – написав захисник ДАП Анатолій Свирид.

У мережі – хвиля скорботи через загибель воїна.

"Людина-посмішка, людина-оптимізм, людина-героїзм, людина-скромність. Людина. Воїн. Українець. Доброволець з 2014. Пройшов пекло ДАПу. Повернувся на війну. Сергій Кройтор. Відмовляюся прийняти... Хлопці, як же так", – зазначила киянка Наталія Дмитрієва.

"Я не думала, що писатиму ці рядочки про нього. Я чомусь вірила у його щасливу вдачу і в сильного ангела над ним... Для нього війна почалася не минулого року. Він був в одній з перших хвиль призову у 2014 році. У місцях, де найпотрібніше, найгарячіше, найскладніше. Пройшов Майдан (я на все життя запам'ятала Сашкову розповідь про те, як їхній маленький екіпаж Автомайдану з двох осіб у легковій автівці намагався затримати колону беркутівців на Богатирській), Донецький аеропорт... З багатьох гарячих точок виходив. Живим. А позавчора загинув. Намагаюся збагнути це. І не можу. Для мене він живий. З теплою усмішкою і очами, в яких горить вогонь світла і жаги до життя. У нього завжди на запитання: "Як справи?" була одна відповідь: "Та все добре, Світланко!" Добра, чуйна людина. Люблячий чоловік і батько. Друг з великої літери. Воїн. Це той випадок, коли друг твого брата – це й твій друг! І друг твоїх батьків! Щедрий, добрий, завжди готовий прийти на допомогу і розділити не тільки радості, а й печалі", – написала Світлана Махно.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що у боях за Україну загинув 20-річний захисник із Харківщини. Воїн ЗСУ Василь Драгун із села Олександрівка Харківської області з дитинства мріяв стати військовим. Життя захисника обірвалося на фронті 6 березня.

А на Тернопільщині днями попрощалися з 19-річним захисником Романом Корчемним, який загинув у Донецькій області. З рідних у захисника був тільки дідусь.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!