Ядерна зброя та ПВК "Вагнер" у Білорусі: черговий блеф Кремля для тиску на Європу

Бурхливі події першого місяця літа 2023 року знову повернули Білорусь та її самопроголошеного президента Олександра Лукашенка в український та світовий медіапростір. Найбільш гучною сенсацією стало стрімке завершення повстання ПВК "Вагнер" за посередництва білоруського президента Лукашенка та домовленості про перебазування російських найманців до Республіки Білорусь. Це певним чином навіть затьмарило в пресі процес передачі російської тактичної ядерної зброї режимові Лукашенка, про що активно писало наше видання.

НАТО стримано реагує на нові виклики з боку Білорусі

Попри доволі різкі заяви диктатора Лукашенка, особливо щодо ядерної зброї, західні країни й НАТО вельми стримано реагують на його риторику, справедливо вважаючи це елементом політичного та інформаційно-психологічного тиску на Європу з боку Росії. Так, офіційний представник Пентагону Джон Кірбі назвав це "черговим прикладом просто безрозсудної та безвідповідальної риторики Росії, яку Вашингтон має сприймати серйозно". Також він зазначив: "Ми робимо все можливе, щоб стежити. Ми не бачимо нічого, що показує нам, що є неминучі ознаки переміщення ядерного потенціалу або неминучий ризик ядерної війни в Україні чи навіть на континенті". За його словами, Сполучені Штати й надалі докладатимуть зусилля для стримування ядерних загроз, зокрема з боку Російської Федерації.

Відео дня

Також було заявлено, що НАТО уважно стежить за переміщеннями найманців ПВК "Вагнер" та очільника цього угруповання Євгена Пригожина. 6 липня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ сказав: "Ми бачили певну підготовку до розміщення великих груп солдатів "Вагнера" в Білорусі. Поки ми не бачили, щоб багато з них їхало до Білорусі".

Польща нарощує сили на східному кордоні та прагне ядерної зброї – найбільш адекватна відповідь Лукашенку

Найбільш гострою та адекватною реакцією на провокації офіційного Мінська стали дії Польщі, яка є найближчим сусідом Білорусі. Зокрема, збройні сили Польщі почали зміцнювати свої східні кордони. "Найближчими днями близько 1000 солдатів і майже 200 одиниць техніки з 12-ї та 17-ї механізованих бригад передислокуються на схід Польщі. Метою операції "Безпечне Підляшшя" є передова навчальна присутність частини Сухопутних військ та демонстрація нашої волі".

Однак ще більш серйозною заявою є озвучене бажання Варшави отримати ядерну зброю у відповідь на аналогічні події в сусідній Білорусі. Про це заявив керівник польського Офісу міжнародної політики Якуб Кумох. Зокрема, він зазначив: "У 1997 році був підписаний пакт НАТО – Росія, на основі якого є переконання, що ніяких додаткових постійних сил НАТО не слід розгортати у Східній Європі. Ми вважаємо, і президент сказав на саміті НАТО, що цей пакт – мертвий, Росія його просто анулювала агресією проти України". Так, в офісі польського президента Дуди дуже зацікавлені в розгортанні сил НАТО в Польщі та в участі в програмі Nuclear Sharing.

Звісно, нинішня обережна політика адміністрації американського президента Джо Байдена робить наближення Польщі до ядерного статусу малоймовірним, але польська риторика сигналізує про те, що подальше розповсюдження російської ядерної зброї може рано чи пізно отримати "дзеркальну" відповідь. Принаймні американські ядерні сили, наприклад у вигляді стратегічної авіації, можуть бути легко і швидко розміщені в Польщі, без надання такої зброї самій польській армії.

Від кого захищатиме Лукашенка ПВК "Вагнер"?

Загалом серед багатьох варіантів подальшої долі ПВК "Вагнер" у Білорусі можна виокремити декілька основних, серед яких може бути навіть охорона тих же ядерних сил на території Білорусі. Водночас варіант повторних атак на територію України вважається найбільш ризикованим для "вагнерівців" у зв'язку з їхньою невеликою кількості для таких завдань та міцної оборони північних українських кордонів. Тому цілком імовірно, що ми можемо спостерігати тимчасове розміщення ПВК з метою їхньої подальшої передислокації до Африки та Сирії, де вони, власне, і оперували до вторгнення в України. У разі їх залишення в таборах біля Мінська з немалою ймовірністю можна припустити два майже протилежних варіанти.

Так, ПВК "Вагнер" може бути інструментом тиску Москви на Лукашенка, загрожуючи його особистій безпеці. Однак ще більш цікавим та ймовірним варіантом є використання Лукашенком пригожинських найманців саме для власного захисту від можливих дій Росії проти Білорусі й самого президента особисто, що може свідчити про бажання білоруського лідера поступово дистанціюватись від Кремля.

Схожа логіка може бути застосована й у питанні ядерних сил у Білорусі. У разі потреби "вагнерівці" за наказом Лукашенка зможуть взяти під фізичний контроль пускові установки "Іскандер" з ядерними ракетами. Звичайно, це тільки один із варіантів розвитку подій, але після "повстання" Пригожина білоруський диктатор може спробувати вибратись з-під токсичного і майже повного впливу з боку Росії. На цей момент ПВК "Вагнер" фактично ще не починала передислокацію в Білорусь, те ж саме можна сказати й про носіїв ядерної зброї. Варто згадати про Карибську кризу, за якої питання розміщення ядерних сил були елементом глобального політичного тиску та блефу, які так часто використовує Кремль у своїй зовнішній політиці.