УкраїнськаУКР
русскийРУС
Дмитро Жмайло
Дмитро Жмайло
Заступник очільника УЦБС

Блог | Як Україна посилює роботу розвідувальних та безпекових спецслужб

Розвідник з «Артану»
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Українські спецслужби демонструють унікальну ефективність, здійснюючи надскладні операції в тилу росії. За кожним успішним ударом по логістиці, нафтопереробній інфраструктурі чи військовому об’єкті рф стоїть понад десятиліття титанічної праці, реформ та стратегічного партнерства із ЦРУ. Заступник очільника Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло у своїй колонці розповідає, як Україна посилює роботу спецслужб.

Еволюція українських спецслужб

З 2014 року після вторгнення росії, українські спецслужби пройшли низку трансформацій: реформи, інновації та навчання, зокрема партнерство з ЦРУ. Як наслідок – це значно посилило проведення успішних операцій підрозділами ГУР та СБУ.

Крім цього, нарощування такої експертизи  допомогло Україні підготуватися до повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. До того ж розвиток та навчання сприяли культурі конкуренції між безпековими та розвідувальними спецслужбами. Все це стимулювало залучення та впровадження  інновацій у ГУР та СБУ.

Українські офіцери, які пройшли навчання у формуваннях військової розвідки спільно з ЦРУ, наразі обіймають вищі керівні посади в українських спецслужбах. Це сприяло культурі конкуренції, яка стимулювала інновації у ГУР та СБУ.

Крім цього, розвідка стала однією з найрезультативніших складових українських Сил безпеки, яка здійснювала операції не тільки в Україні, а й за її межами – у Африці, росії та на Близькому Сході, зокрема для протидії російського впливу. Прикладом такої роботи є операція з порятунку українських та іноземних громадян з Афганістану, яку здійснили спецпризначенці ГУР: бійці прорвалися в охоплений талібами Кабул і провели евакуацію, на яку не наважилась жодна іноземна спецслужба.

Підґрунтя для успішних спецоперацій

Суперництво між спецслужбами стало радше силою, ніж слабкістю безпекового апарату України. "Конкуренція існує в будь-якій сфері діяльності, зокрема між українськими службами безпеки та розвідувальними підрозділами. Це цілком здоровий процес, який мотивує вас ставати кращими та досягати результатів. Вона не заважає, а покращує результати".

Як наслідок це призвело до інновацій та сприяло проведенню успішних спецоперацій. Так, 8 жовтня 2022 року відбулася перша українська атака на Керченський міст. Тоді вибух обвалив частину автомобільної дороги та пошкодив залізничні колії, це призупинило роботу мосту. Ексголова Служби безпеки Василь Малюк розповів, що розробкою та реалізацією цієї спецоперації займався особисто він та двоє довірених співробітників.

Також, відзначається проведення резонансної операції СБУ "Павутина" у червні 2025 року. Тоді українські оперативники переправили дрони вглиб росії та завдали скоординованих ударів по базах стратегічних бомбардувальників. Ще у 2014 році подібні спецоперації видавалися недосяжними.

Окрім цього, з воєнною розвідкою пов’язують серією точкових операцій проти російських генералів, катів та колаборантів, причетних до катувань та репресій цивільних українців і військових. Серед прикладів: усунення керівників колоній на окупованих територіях та ексофіцерів, залучених у "фільтраціях" та інших виконавців воєнних злочинів.

Отже, робота українських спецслужб стала одним із драйверів перенесення війни на територію росії. Зокрема, організація ударів дронами по ворожих НПЗ, авіабазах та логістичних центрах, підтримка російських добровольчих формувань, що здійснюють рейди в прикордонних областях росії. Залучення агентури й співпраці з місцевими групами дозволяє проводити диверсії проти складів боєприпасів та інфраструктури, змушуючи москву передислоковувати ППО вглиб країни. Таким чином, командування рф замислюється, чи варто продовжувати війну проти України.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...