Відео дня
Як зараз воює армія Росії і що буде із загальною мобілізацією: аналіз втрат, просування і можливостей ворога
Під час одного з недавніх своїх інтерв'ю президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Росії найближчим часом може бути проведена мобілізація, а обмеження соцмереж – це одна з ознак до підготовки її початку. Але які завдання вона має вирішити і якою має бути, щоб російські війська почали змінювати хід війни на свою користь?
У цьому матеріалі ми спробуємо розібратися, як зараз воює Росія, наскільки це успішна тактика і які інструментарії вона може реалізувати для того, щоб підвищити мобілізаційні показники.
Для розуміння, в якому зараз становищі перебуває російська армія, достатньо провести аналіз її "успіхів" на фронті від початку 2026 року і звернути увагу на кілька важливих тенденцій.
Перш за все, у РОВ значно знизилися показники захоплених територій у тижневому і місячному вираженні, при збереженні досить високого показника втрат особового складу. Прогрес російської окупації має такий вигляд у 2026 році:
Січень – лютий
Окуповано – 231 км²
Втрати – 31 710
Пропорція – 137 тіл/1 км²
Лютий – березень
Окуповано – 138 км²
Втрати – 26 090
Пропорція – 189 тіл/1 км²
Березень – квітень
Окуповано – 155 км²
Втрати – 31 960
Пропорція – 209 тіл/1 км²
Квітень – травень (на момент публікації статті)
Окуповано – 127 км²
Втрати – 26 920
Пропорція – 211 тіл/1 км²
Примітно те, що у 2025 році темпи окупації територій України, за схожих показників втрат, становили 130-150 км² на тиждень, а на місяць від 400 км² до понад 500 км². Тобто, прогрес окупації територій України в цьому році порівняно з 2025 роком скоротився майже в 4 рази.
Важливо також звернути увагу на тенденції, які мали місце під час старту весняно-літньої наступальної кампанії РОВ 17 березня.
За першу добу нової кампанії війська окупантів провели 286 бойових зіткнень на ЛБЗ, водночас втративши 1 710 вбитими і пораненими, але захопивши близько 8,2 км² території України. У наступні дні інтенсивність знизилася.
18 березня – РОВ провели 235 атак, втратили 1 520 особового складу, окупували близько 2 км²;
19 березня – РОВ провели 201 атаку, втратили 1 610 особового складу, окупували понад 2 км²;
20 березня – РОВ провели 161 атаку, втратили 1 240 о/с., окупували близько 8 км².
Як ми бачимо, навіть під час старту наступальної кампанії, якби РОВ зберегли динаміку захоплення територій України в межах 8-10 км² на добу, то на тиждень виходив би показник у межах 60 км² – за досить високих втрат.
Чим же зумовлений такий дисбаланс між втратами та результатами наступу РОВ?
Армія маршових батальйонів
У жовтні 2022 року, у самий розпал російської так званої "часткової мобілізації", я вперше озвучив очевидний факт: російська армія не просто відмовляється від обраного багато років тому курсу на структуризацію за принципом батальйонно-тактичних груп, переходячи до формату маршового батальйону.
Російські окупаційні війська поступально, але безповоротно перетворювалися на маршові батальйони – армію піхоти. Причому піковий момент такої трансформації припав на 2025 рік.
У вересні 2024 року в статті на OBOZ.UA "Росія готує "навалу орди": як Україні переломити ситуацію і кардинально збільшити втрати ворога" я зазначав, що 2025 рік буде роком остаточного переходу російської армії на такий формат і нам слід готуватися до протистояння з великою кількістю людського ресурсу противника.
У 2022 році російські війська здійснили повномасштабне вторгнення угрупованням чисельністю 180 тисяч особового складу. Цієї кількості виявилося критично недостатньо, щоб захопити Україну і виконати поставлені Володимиром Путіним перед армією цілі.
У перший рік повномасштабного вторгнення РОВ захопили 64 733 км² території України і зазнали втрат у 92 920 о/с. Тоді почалася авральна "часткова мобілізація", під час якої стратегічний провал спробували заповнити людським ресурсом. Тоді ж до кінця 2022 року чисельність угруповання РОВ збільшилася до 360 тисяч.
У 2023 році втрати РОВ склали 253 290 о/с, а угруповання зросло до 490 тисяч.
У 2024 році російським окупантам вдалося захопити 3 318 км² території України, за втрат 440 790 о/с, але зростання чисельності угруповання до 600 тисяч.
У 2025 році площа окупації збільшилася на 4 329 км², за втрат у РОВ у 418 010 о/с, але й збільшенні угруповання до 710 тис.
У 2025 році відбулася найважливіша зміна в ході багаторічної війни: противник цілком і повністю перейшов на застосування піхоти, відмовившись від бронетехніки і класичних методів ведення наступальних і штурмових дій. При цьому вперше за весь час протистояння угруповання РОВ не демонструвало серйозного приросту з другої половини року.
Тактика ведення бойових дій виключно піхотою призвела до зростання безповоротних втрат при збереженні високого показника загальних втрат. При цьому досягнення глобальних цілей нинішнім складом просто неможливе, а результати 2026 року і зовсім демонструють деградацію наступальних можливостей РОВ.
Російське командування змушене буде оголошувати загальну мобілізацію, щоб розв'язати проблему з можливостями продовження війни виключно за рахунок людського. Це незаперечно.
Але скільки необхідно російській армії, щоб почати показувати не тактичного рівня бої за кущ, лісосмугу або свинарник, а хоча б системне просування?
Потреби РОВ у людському ресурсі
Візьмемо за основний показник для розрахунку найсвіжіші дані, а саме – результативність стартової фази весняно-літньої наступальної кампанії-2026 у РОВ.
Як вище було зазначено, за досить активної штурмової діяльності та втрат понад 1 700 о/с площа захоплених територій на добу може в середньому становити 10 км² і більше.
У нинішніх умовах, за середніх показників втрат на добу 2 000 л/с РОВ цілком можуть мати показник захоплених територій від 10 км² до 15 км² або 300-450 км² на місяць. Але в такому разі і втрати становитимуть від 50 до 60 тисяч, з яких близько 60% – летальні, вбиті.
За такої стабільної тенденції РОВ до кінця 2026 року (за 8 місяців) можуть у теорії мати прогрес захоплення територій від 2 400 км² до 3 600 км². Втрати в такому разі до кінця року будуть у діапазоні від 400 до 480 тис. осіб.
Одразу зазначу, що на цю динаміку може впливати величезна кількість чинників, тому я беру для демонстративних розрахунків чисті показники – без впливу погодних умов, рельєфно-ландшафтних особливостей місцевості, ймовірності контратак СОУ, складність ведення бойових дій у міських умовах та багато іншого. Просто – чисті цифри, без безлічі кореляцій.
Нагадаю, що на сьогодні українські війська контролюють у Донецькій області територію площею близько 5 300 км². Тобто, така активізація, навіть якщо цілком і повністю буде сконцентрована на Донецькій області, не дасть змоги її захопити супротивнику до кінця року.
Своєю чергою, з урахуванням вищезазначених цифр, у Росії має проводитися мобілізація, яка даватиме змогу щомісяця поповнювати ресурс не тільки для компенсації регулярних втрат, а й для формування обов'язкових резервів – понад 60 тисяч.
Умовно, мобілізаційні заходи (за умови старту вже завтра), мають до кінця року залучити для потреб РОВ до 600 тисяч особового складу і понад або від 70 до 80 тис. осіб на місяць.
Без оголошення загальної мобілізації або її гібридного аналога цих показників досягти буде просто неможливо.
Гібридна мобілізація
Не думаю, що президент Росії, воєнний злочинець Володимир Путін, наважиться на оголошення відкритої загальної мобілізації. Адже це юридичне визнання ведення війни, а не якоїсь "СВО". Тому мобілізаційні заходи в РФ матимуть виключно гібридний характер. І підготовка до цього велася ще з 2025 року.
Для початку кілька цікавих фактів про мобілізацію в Росії з 2022 року.
У жовтні 2023 року Дмитро Медведєв заявляв про мобілізацію 305 тисяч контрактників і близько 80 тис. добровольців.
У грудні 2024 року Медведєв на засіданні Радбезу Росії повідомив, що від початку року контракт із МО РФ підписали приблизно 450 тис. осіб і приблизно 40 тисяч вступили в добровольчі формування.
У січні 2026 року Дмитро Медведєв на засіданні Радбезу вже надав дані за 2025 рік, згідно з якими російська армія поповнилася 422 704 контрактниками і 32 тис. добровольців.
При цьому з кінця 2025 року і на початок 2026-го відзначається кількісне падіння мобілізації, що також вказує на необхідність застосування репресивних методів.
У 2025 році в Росії почалося кілька процесів, що передують посиленню мобілізаційних заходів.
Перший – торік Путін підписав закон про внесення змін до ФЗ від 28 березня 1998 р. № 53-ФЗ "Про військовий обов'язок і військову службу", згідно з якими з 1 січня 2026 року в Росії призов громадян, які не перебувають у запасі, стає цілорічним.
Наразі в Держдумі обговорюють можливість розгляду законопроєкту, згідно з яким строковиків зрівняють в обов'язках щодо "захисту батьківщини" з кадровими військовими – контрактниками. Іншими словами, це дасть змогу відкрито застосовувати строковиків у зоні бойових дій в Україні, абсолютно законно.
Другий – через Держдуму було розширено функції резервістів, що дозволяє їх використовувати на тимчасово окупованих територіях з метою охорони. У 2026 році функції застосування резервістів буде також розширено.
Третій – у Росії реалізується масштабна програма із залучення до мобілізації так званих "натуралізованих" громадян – мігрантів, які отримали російське громадянство.
Четвертий – Росія вкладає значні кошти в рекрутинг найманців у країнах третього світу, Африці, Центральній Азії та Латинській Америці.
Проблема всіх цих методів полягає в тому, що вони мають неспішний характер і швидко, в максимально стислі терміни, не зможуть вирішити гостру потребу у великій кількості людського ресурсу.
Таку потребу в будь-якому разі зможе вирішити саме загальна мобілізація, але піднесена під зовсім іншою, гібридною назвою: наприклад, "Часткова мобілізація 2.0", або якась там "Сталінська мобілізація", що суті не змінює.
Для продовження війни з Україною у форматі повзучого, але безперервного наступу Росії необхідно мобілізувати на місяць до 80 тисяч осіб. І без комплексного підходу, зокрема з оголошенням загальної гібридної мобілізації, з цим завданням російська влада не впорається.
Іншими шляхами, технічного, технологічного або тактичного характеру, Росія не зможе вирішувати навіть мінімальні поставлені завдання. Її армія давно перетворилася на деградуючу подобу одного великого маршового батальйону, що існує виключно за рахунок припливу людського ресурсу і без будь-яких інших альтернатив.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".