Яковенко: зупинка на позиціях 23 лютого небезпечна, Путін хоче проковтнути стільки України, скільки зможе. Інтерв'ю

Глава країни-агресора Росії Володимир Путін має намір зробити з України клаптикову ковдру – набір "незалежних республік", проковтнути нашої країни стільки, скільки зможе, а частину, що залишилася, перетворити на руїни. Якщо Україна вийде із цієї війни переможницею, вона може претендувати на серйозне місце у європейському просторі.

Але якщо армію Путіна не буде розгромлено, зупинка на позиціях станом на 23 лютого може бути небезпечною. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.

– Як ви оцінюєте небезпеку того, що Україна втратить частину територій, насамперед тих, що були окуповані під час "спецоперації" Путіна?

– Я вважаю, що тут слід говорити про строки прогнозів. Я переконаний, що на сьогодні народ України не готовий обміняти мир на території. Про це свідчать і соцопитування, і моє відчуття.

Оскільки Україна є демократичною країною, влада, безумовно, є віддзеркаленням настроїв народу. Тому варіант, згідно з яким укладається якийсь мир і при цьому втрачаються якісь території України, дуже близький до нуля, якщо не дорівнює йому.

Інше питання, що ситуація на полях битв може розвернутися, війна може затягнутися, і на певний час якісь захоплені території, включно з Кримом та Донбасом, можуть опинитися під владою окупантів.

Щодо Херсонської та частини Запорізької області, то є надія, що ці території будуть звільнені від російських окупантів за певний час після того, як почне надходити натовське озброєння.

Чому я так гадаю? Якщо в Криму та на Донбасі відбулася заміна населення і на сьогодні там багато хто підтримує окупантів, то в Херсонській та Запорізькій області населення не приймає окупаційну владу, тому звільнити ці області буде набагато простіше. Долю цих регіонів, мабуть, буде вирішено цього року не на користь окупанта.

Що ж до Криму та Донбасу, це складніше завдання, яке, цілком можливо, вирішуватиметься не лише військовим способом.

– Член путінської партії "Єдина Росія" Андрій Турчак заявив, що частина окупованих територій України увійде до складу Росії. Як ви вважаєте, у чому мета Путіна щодо України – перетворити її на клаптикову ковдру, штампуючи нові та нові "республіки", або примножити російські території?

– І та, і інша мета, вони не суперечать одна одній. Насправді мета Путіна – знищити Україну і проковтнути стільки України, скільки він зможе. А решту перетворити на руїни.

– А як щодо настроїв у російських елітах, в оточенні Путіна, яке серйозно постраждало від санкцій? І санкції, мабуть, будуть ще більшими, якщо Росія відкушуватиме шматки від України. Чи можуть вони впливати на ухвалення рішень?

– Я думаю, що жодних еліт у Росії немає – у загальноприйнятому значенні цього слова. Є путінська обслуга, холуї, котрі панічно його бояться. Звичайно, сьогодні вони дуже незадоволені. Жити вони стали гірше. Втратили свою власність за кордоном, перспективу, звичний спосіб життя.

Але відкрито висловлювати своє невдоволення вони не наважуються, бурчать щось собі під ніс, але й все. Думаю, їхні настрої аж ніяк не позначаються на зовнішньому курсі Росії. Його визначає лише Путін.

– Ви вірите в те, що провідні західні країни, Німеччина, Франція, не зацікавлені в тому, щоб Путін зазнав повної поразки в Україні? Зокрема, кажуть, що Парижу та Берліну не потрібно, щоб Путін пішов із Криму та Донбасу й повністю звільнив територію України.

– Я не вважаю, що таке прямолінійне трактування правильне. Так, безперечно, вони не хочуть кардинальних змін. Мабуть, у них є якесь побоювання, що якщо Росія в тому вигляді, в якому вона є, перестане існувати, то це буде новий світ, у якому, можливо, їм самим буде складніше або взагалі не буде місця.

Це, зокрема, і поява України-переможниці, яка заявить свої права на серйозне місце у європейському просторі. Причому цілком очевидно, що це буде серйозна стратегічна змичка з Польщею, Литвою, Естонією, США. Найімовірніше, Францію та Німеччину це не дуже влаштовує.

Але ж говорити про те, що вони проти того, щоб Україна звільнила Крим? Навряд чи. Окрім того, сьогодні фінансово, економічно, у військовому сенсі Україну підтримують багато країн, зокрема й Німеччина. Вона надає рекордну фінансову допомогу.

– Чи вважаєте ви, що українській армії небезпечно зупинятися на кордонах станом на 23 лютого? Тобто фактично заморожувати конфлікт?

– Так, справді, тут проблема є. Мета, яку поставив Верховний головнокомандувач української армії Зеленський, гідна. Але є проблема: якщо російську армію не буде розгромлено, є ймовірність того, що ця війна продовжиться.

До того ж я думаю, що Путін не буде готовий до такого розвитку подій, і для нього це малоприємно. Я думаю, що він продовжуватиме війну на виснаження досить тривалий період, розраховуючи, що ресурси швидше закінчаться в України.