"Якщо на планеті є пекло, то це в нас": окупанти тероризують українців перед контрнаступом ЗСУ

Мешканці тимчасово окупованих територій з надією чекають на звільнення. У цей час російські окупанти по-своєму готуються до контрнаступу Збройних сил України та посилено "кошмарять" людей.

Що зараз відбувається в окупованих містах Криму, Запорізької та Донецької областей – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Облава за облавою

У Запорізькій області зараз дуже гаряче. Окупанти щодня обстрілюють підконтрольну Україні територію, включно з обласним центром – влучають і у багатоповерхові будинки. Відповідно, українські військові роблять все, щоб дізнатися про місце розташування ворожої техніки, яка несе смерть.

Здебільшого російські окупанти використовують ракетно-зенітні комплекси С-300. Стріляють із різних місць, часто з району Мелітополя та Бердянська. І жителі цих міст зараз скаржаться на "внутрішній терор".

"Таке враження, що у росіян зараз просто дах їде, між собою розмовляють про контрнаступ ЗСУ. Нервуються, це помітно. Намагаємося їм не потрапляти на очі: знову почали вихоплювати телефони та перевіряти вміст – шукають навідників, зрадників. Також дивляться підписки на українські Telegram-канали. Також, якщо бачать встановлений додаток Facebook – ти вже одразу під підозрою", – поскаржилася мешканка Мелітополя.

За словами співрозмовників OBOZREVATEL у розвідці, зараз в окупованих містах Запорізької області знову почали зникати люди.

"Після ротації співробітники ФСБ влаштували облави. Найчастіше забирають українців прямо з дому, причому в кількох випадках це були ті, хто раніше вже провів деякий час в ув'язненні за підозрою у "роботі на Україну". Ці люди – заручники ситуації, виїхати їм окупанти не дають", – розповів офіцер.

"Боюся, що здадуть у МДБ"

У містах Донецької області, які вже дев'ять років перебувають під контролем окупантів, ситуація трохи інша. Проукраїнського населення тут об'єктивно лишилося небагато.

Час зробив свою справу. Та й більшість тих, хто не хотів жити в окупації, давно поїхали, але залишилася частина проукраїнськи налаштованих людей похилого віку.

"Це тільки рік тому, коли відбулося повномасштабне вторгнення, всі українці настільки сильно об'єдналися і стали допомагати переселенцям, та й Захід теж. А коли війна була тільки на Донбасі, простіше було не помічати – це гірка правда. Тому люди похилого віку боялися кинути все нажите, залишити свої будинки і вирушити в невідомість. До того ж у багатьох немає жодних фінансових заощаджень", – поділилася донеччанка.

Жінка залишилася в Донецьку через літніх батьків: один з них уже кілька років прикутий до ліжка. За її словами, жити в окупації дуже непросто, постійно треба бути насторожі.

"Я з батьками на небезпечні теми розмовляю тільки при зачинених вікнах, боюся, що сусіди здадуть у МДБ – біля під'їзду на лавці вічно засідають бабці. Причому такі – ідейні фанатки Путіна. Коли виходжу на вулицю, намагаюсь обмежитися кількома фразами і все. Знаєте, якщо існує пекло на землі, то це у нас. Ніколи не думала, що опинюся в такій ситуації, але й покинути батьків не можу", – каже донеччанка.

За її словами, якщо ще рік тому настрої у проросійськи налаштованих донеччан були досить оптимістичні, то зараз ситуація змінилася – хоча градус ненависті до української армії та "зрадників Донбасу" все ж таки зашкалює.

"Багато обговорюють контрнаступ ЗСУ. І хоча вважають, що взяти Донецьк дуже складно (адже раніше були переконані, що на вуличні бої Україна точно не піде), зараз все ж таки побоюються "нападу". Окупанти дуже бояться HIMARS та іншого західного озброєння і залякують ними людей, також їхні пропагандисти нас переконують, що якщо прийде ЗСУ, то "буде всіх розстрілювати", – каже донеччанка.

"Бавовна" як передвісник

В окупованому Криму зараз теж стало дуже нервово. Острів давно вважають сакральним для Путіна, проте події останнього часу змусили сумніватися в тому, що ця фортеця неприступна.

Удари по російських військових об'єктах відбуваються дедалі частіше – причому в різних кінцях півострова. "Бавовна" трапляється і на аеродромах, і різних складах. У ніч з 20 на 21 березня і зовсім сталася атака безпілотників, яку вже жартома прозвали "повстанням машин".

"Справа в тому, що жителі Джанкоя почули начебто звуки "мопедів" (іранські БПЛА Shahed, які в Росії називають "Герань". – Ред.). Думали, що росіяни запустили по материку, але коли пролунали вибухи та гарячкова стрілянина – ось тоді стало по-справжньому страшно. Найбільше, звичайно ж, окупантам", – сміється кримчанин.

У Джанкої в нього мешкає сестра, яка, як і він, дуже хоче, щоб Україна повернулася. За її словами, після запровадження окупаційною владою "надзвичайної ситуації муніципального рівня" українці намагаються не виходити на вулицю.

"Розповіли, що "правоохоронці" посилено шукають навідників, які зливають інформацію ЗСУ. Тож наші підчистили телефони від гріха подалі і сидять вдома. Тому що схоплять на вулиці і звинуватять у чому завгодно – нічого не доведеш", – каже чоловік.

Його сестра розповіла, що останнім часом у місті дуже неспокійно. Усі розуміють, що Джанкой – важливий залізничний вузол, який використовують окупанти. Також тут розташований військовий аеродром. Тому удари саме по цих об'єктах були очікувані.

"Нас постійно залякують, що х**ли підуть у наступ. Боїться насамперед окупаційна влада, зрадники бояться відплати. А ось ми – дуже цього чекаємо", – розповіла кримчанка.

Жінка каже, що наразі вперше за кілька років в українців Криму з'явилася реальна надія на визволення. Тому їх не лякає вже нічого, навіть можливі обстріли.