Блог | Кожен українець може зробити свій посильний внесок у Перемогу
Київська область першою була звільнена від російського загарбника.
Жахливі звірства, що чинив на окупованих територіях лютий ворог, перевернули світове уявлення про війну в Україні. Єдина назва, яка повністю відповідає злочинствам росіян на Київщині – це геноцид.
Ворог залишив по собі сотні мертвих тіл мирних громадян, зруйновані вщент міста та містечка, знищену інфраструктуру, що забезпечувала життя громадян у мирний час.
Путінська кривава орда принесла страшне лихо на українську землю.
Та скаженому окупанту не вдалося головне – зламати волю українців та знищити віру у перемогу, у майбутнє. Мирне майбутнє на власній, Богом даній землі!
Україна по-троху починає відновлювати життя на тих територіях, з яких Збройні Сили України вибили ворога. До домівок почали повертатися люди, які вимушені були тікати від лиха війни. Вони починають нове життя, складне, для багатьох трагічне у пам’яті. Але – нове.
Мертвих поховають рідні та помстяться ворогу. А живим потрібно думати про майбутнє, про дітей та старих, про тих, хто так потребує захисту та допомоги. Це дуже важко зробити на попелищі. Тому зараз вкрай важлива допомога тих, хто може її надати.
На щастя, українці – дуже небайдужа навіть до чужого горя нація. Тисячі волонтерів по всій країні надають посильну допомогу тим, у кого війна забрала майже все, крім віри та надії. Люди не залишаються наодинці зі своїм горем. Їм допомагають волонтери.
Не є винятком і Київщина. Тільки за один з днів, минулих після визволення Київщини від окупанта, колонна з 59 автобусів та приватних машин, навантажених гуманітарної допомогою від Волонтерських штабів ЦВ КОВА, Немішаївської громади, групи волонтерів що самоорганізувалися с. Луб’янка та волонтерської мережі "ГастроАрмія" доставила свій важливий та такий необхідний зараз вантаж місцевим мешканцям багатьох громад. Продукти харчування, одяг, памперси, засоби особистої гігієни та багато чого іншого, що так необхідне зараз людям у біді.
Волонтери змогли дістатися у самі найвіддаленіші куточки Київщини. Вдалось розвезти допомогу в такі населені пункти як Немішаєве, Микуличі, Клавдієво-Тарасове, Бабинці, Діброва, Мироцьке, Гостомель, Буча, Луб’янка, Макарів, Бородянка. Допомога потрібна практично всюди, де "побував" окупант.
Загалом, волонтери ЦВ КОВА зібрали та передали на потреби людей, які потребують допомоги, понад 27 тон гуманітарного вантажу.
Гуманітарний Штаб КОВА на чолі з Олексієм Кулебою працює в цілодобовому режимі, аби відновити інфраструктуру Київщини. Тільки за останній тиждень відновлено більше 70 маршрутів міжміського та приміського транспорту в області. Замість зруйнованих будуються тимчасові насипні мости, відновлюється електро- та водопостачання. Продовжується розмінування та розбір завалів.
Сотні тон гуманітарного вантажу, тисячі отримувачів адресної допомоги. Тільки до Вишгороду було доправлено більше 2000 продуктових наборів. Напередодні Гуманітарний штаб КОВА отримав ще 130 тон гуманітарного вантажу, який дуже скоро розійдеться серед тих, хто потребує допомоги. Роботи дуже багато і вона не припиняється ні на годину, навіть під час повітряної тривоги. Сотні волонтерів, часто ризикуючи власним життям, без "перерв та вихідних" виконують свою важку працю по допомозі тим, хто її потребує.
Окрім допомоги цивільному населенню, волонтери продовжують активно допомагати захисникам України, забезпечуючи їх необхідним спорядженням. Нещодавно Центр волонтерів КОВА передав одній із військових частин 2 новітніх квадрокоптери, що оснащені тепловізорами та ще 3 якісних тепловізори додатково. Також волонтери ЦВ КОВА привезли військовим 50 балаклав та партію медичних препаратів, які є завжди серед актуальних потреб захисників.
Зараз кожен українець може зробити свій посильний внесок у Перемогу. Віримо, що наші воїни, відчуваючи підтримку своїх людей, матимуть ще більше сил та натхнення для захисту рідної землі. Це наша армія, для перемоги якої волонтери роблять все можливе!
Україна вистоїть. Зазнавши страшну біль та втрати, Україна обов’язково переможе! Інакше просто неможливо!
Пройде зовсім небагато часу і українці знову житимуть "на повні груди". Рани загояться. Так, залишиться страшна пам’ять про жертви та втрати. Навічно! Але жити країна повинна сьогодні, не впадаючи у розпач та сум. Любити, одружуватися, народжувати дітей, будувати нові світлі та просторі будинки, школи та лікарні.
Заради майбутнього. Заради нащадків, які з гордістю будуть носити горде ім’я Українець!
