"З мамою завжди трималися за руки": що відомо про вчительку музики з Кривого Рогу, яку вбила Росія

У Кривому Розі попрощалися із загиблими 17 січня під час російського обстрілу членами сім'ї Акименків – 61-річною бабусею Оленою Олександрівною, онуком 20-річним Олексієм та її 22-річною племінницею Іриною Ковальчук. Також серед загиблих – 45-річна вчителька музики одного з ліцеїв міста Оксана Сухорукова.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Загинули відразу троє членів однієї родини

17 січня росіяни запустили дві балістичні ракети по Кривому Рогу. Перша вдарила по коледжу НАУ, недалеко від п'ятиповерхівки, в якій жила сім'я Акименків.

22-річна Ірина Ковальчук, племінниця Олени Олександрівни Акименко, працювала у цьому навчальному закладі секретарем. Тривали зимові канікули, і в приміщенні студентів, на щастя, не було. Ірині з колегою вдалося вилізти з будівлі через вікно.

На допомогу дівчині кинувся 20-річний Олексій Акименко. Вони разом прибігли до під'їзду, а бабуся Олексія спустилася, аби відчинити їм двері до парадного. У цей момент пролунав вибух другої балістичної ракети.

Бабуся та її онук Олексій Акименко загинули на місці, їхні тіла лежали прямо біля входу до під'їзду. Ірина ще була живою, її забрала "швидка", проте вночі вона померла у лікарні від травм.

Любив географію і ходив у печери

Олексій Акименко, 20-річний студент Криворізького педагогічного університету, майбутній учитель географії. Він був дуже захоплений своїм предметом і у 20 років уже працював у ліцеї №35. Батьки кажуть, що діти його дуже любили й захоплювалися своїм учителем.

Олексій входив до Української спілки молодих географів.

"Ми разом із ним ходили до печери Атлантида на Хмельниччині, й збиралися ось буквально з 5 по 9 лютого вирушити в експедицію до печери Озерна на Тернопільщині. Він також захоплювався спелеологією, географією, історією, займався історичною реконструкцією. Пам'ятаю, коли ми вперше вирушили у похід, Олексій був таким інтровертом, але потім усі роззнайомилися, і він виявився дуже товариським хлопцем. Та переживав, що в його університеті немає такого руху, хотів також щось подібне організувати", – розповів OBOZ.UA голова цієї спілки Дмитро Костюк.

Володимир Козаков написав, що запам'ятав хлопця на своїх екскурсіях, коли той ще був дитиною. Потім він прийшов до університету, почав навчатися на географа. То була неординарна особистість. Олексій будував багато планів щодо подорожей та походів, їздив у експедиції.

"Він мав гострий розум і велику жагу до знань та вивчення світу. Прагнув урятувати свою тітку (Ірина є його двоюрідною тіткою), йшов на ризик і був готовий прийти на допомогу людям. Це вчинок справжньої дорослої людини", – написав Козаков.

Загибла вчителька дуже любила свою маму

Під час вибуху загинула і 45-річна вчителька музики одного з коледжів Оксана Сухорукова.

У вчительки залишилася літня мама Алла, вони завжди були разом, постійно ходили, тримаючись за руки. Мама навіть приходила до неї на уроки.

Про Оксану пишуть, що вона була найкращою і як учитель, і як людина. 23 роки пропрацювала у 114-му ліцеї. "Тепер ніхто не зайде до класу та не скаже: "Як ви тут, мої ластівки?" – пишуть про неї у коментарях на сторінці ліцею у Facebook.

Оксана Вікторівна, крім того, що викладала музику, ще керувала дитячим хором, брала участь у шкільних святах і добре співала.

"У неї було так багато ідей, ентузіазму та бажання робити свою справу, й навколо неї світилися любов та добро. І цього вона навчала дітей. Брала участь у конкурсах та проєктах, п'єсах. У 2021 році Оксана написала цілий гімн для міні-EdCamp. Цей гімн колеги й досі згадують і співають. Багато хто пам'ятає Оксану як людину, яка під час (не)конференцій зустрічала на каві всіх учасників. Жартуючи, широко посміхаючись, огортаючи радістю, теплом та позитивом. Цей позитив вона несла крізь усе життя", – кажуть про неї в русі EdCamp.

Її колега Людмила Хорькова знала Оксану Вікторівну ще ученицею, а згодом творчою вчителькою.

"Ми брали участь у різних проєктах, співали японською мовою, складали гімн, виконували різні цікаві речі. А сьогодні її не стало. Єдина донька у мами – Алли Василівни, мамина підтримка. Вони ходили з мамою, тримаючись за руки. А тепер цього не буде. Ми не почуємо голосу, її пісні, бо проклятий ворог осколками "Іскандера" вбив її", – написала колега.

Її чоловік, переселенець із Херсона Ігор Степаненко, розповів, що вони їздили за покупками, бо у його старшого сина був день народження. Щойно заїхали у двір будинку – пролунав вибух. Чоловік встиг нахилитися, а Оксана – ні. Два уламки поцілили їй у груди.

Вона ще була жива, кричала. Проте "швидка" під'їхала лише за 20 хвилин, допомогти їй уже було неможливо.

Ігор залишився із трьома дітьми від першого шлюбу. У Херсоні померли його перша дружина та батько. За його словами, йому підірвали квартиру й забрали у нього машину, нічого там не залишилося. У 2023 році вони приїхали до Кривого Рогу, тут він і познайомився з Оксаною.

Із вчителькою Оксаною Сухоруковою попрощалися у вівторок, 21 січня.