"З якого боку у неї голова?": на Донеччині поховали дівчинку, яка згоріла внаслідок російського обстрілу

3 хвилини
27,1 т.
'З якого боку у неї голова?': на Донеччині поховали дівчинку, яка згоріла внаслідок російського обстрілу

Більшу частину свого життя 13-річна Софія Раєцька провела на війні. Перед початком російського вторгнення 24 лютого, вона із сім'єю вирушила до Вовчанська на Харківщині. Як думала її мати – подалі від війни. Але прикордонне місто практично одразу опинилося під російською окупацією. У день, коли вони намагалися виїхати із захопленого армією РФ міста, їхня колона потрапила під обстріл. Дівчинка загинула в автомобілі.

Її тіло так сильно обгоріло, що водій Роман Холодов, який зголосився відвезти її на похорон у рідному селі Новолуганське Донецької області, не міг зрозуміти, з якого боку у неї голова, щоб правильно покласти Софію в труну. Вона виявився надто великою для того, що залишилося від дівчинки після обстрілу окупантами, повідомляє The Washington Post.

Труна з тілом Софії та її фото на кришці
Відео дня

Софія у своєму рідному Новолуганському вела звичайне життя дівчинки – співала, малювала, вишивала бісером, ходила до театрального гуртка, вчила англійську мову та у майбутньому мріяла працювати у готельному бізнесі. Проживаючи поряд із окупованою ще у 2014 році Горлівкою, родина Софії постійно перебувала в небезпеці, хоча інтенсивних військових дій у тій місцевості не було… до 24 лютого.

Відчуваючи загрозу, мати дівчинки Катерина ще 19 лютого забрала Софію та її шестимісячну сестру Варвару у Вовчанськ Харківської області. Вона думала, що відвозить сім'ю подалі від небезпеку. Ніхто не міг подумати, що президент Росії Володимир Путін наважиться на повномасштабне вторгнення. Прикордонний Вовчанськ практично одразу опинився в окупації.

У перший місяць ще вдавалося іноді спілкуватися телефоном з рідною тіткою Оленою Салашник, яка знаходилася в іншому місті, яке не потрапило під окупацію. Але за місяць у Вовчанську зникла електрика.

Вже у травні, коли розпочався контрнаступ української армії в Харківській області, Вовчанськ перетворився на зону активних бойових дій. Мати Софії вирішила поїхати з міста з дітьми.

4 травня вони намагалися виїхати. Окупанти відкрили по них вогонь. Софія загинула на місці, а її мати та маленьку сестру Варвару відвезли до лікарні на окупованій території. Після цього, за словами слідчих, у завмерлу на дорозі колону з 5 автомобілів міг стріляти танк або це був мінометний обстріл. Машини повністю обгоріли, усередині знайшли рештки чотирьох людей. Тіло Софії упізнали.

Олена Салашник знайшла свою сестру з маленькою племінницею у лікарні. У Варвари все було добре, а Катерина дуже пошкодила руку, захищаючи дитину від обстрілу.

"Коли вона прийшла до тями в лікарні, то говорила, що Софія померла. І ми їй не повірили. Ми думали, що вона марить. Ми сподівалися і шукали її. Ми сподівалися, що дівчинка ще жива", – каже Олена.

Роман Холодов, який з початку вторгнення РФ в Україну допомагав евакуювати людей, зголосився відвезти та поховати тіло Софії на її малій батьківщині. Рожева труна у спецавтомобілі вирушила в дорогу у супроводі ще двох машин, зокрема поліцейської. У Павлограді єпископ Православної церкви України Лаврентій Мигович відспівав дівчинку просто на заправці.

Священик відспівав Софію на заправній станції

Нарешті колона доїхала до Світлодарська, де Софію й поховали на місцевому цвинтарі біля могили батька. До її рідного села було небезпечно їхати через постійні обстріли. Коли тіло закопували, поблизу було чутно звуки вибухів як нагадування про те, що війна, яку розв'язала країна-агресор, вбила дівчинку, яка хотіла жити та радіти життю.

Родичі проводять Софію в останню путь
Могила Софії у Світлодарську

Як повідомляв OVOZREVATEL, в Одесі попрощалися з Валерією Глодан, її тримісячною дочкою Кірою та мамою Людмилою Явкіною. Три покоління однієї сім'ї загинуло напередодні Великодня, 23 квітня, коли російська ракета потрапила до багатоповерхівки.