Законопроєкт про мобілізацію в Україні підтримали у першому читанні: що далі

У середу, 7 лютого, Верховна Рада підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації. "За" проголосували 243 депутати, 12 виступили проти.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законопроєкт було ухвалено без пропозицій Комітету.

Проголосували за законопроєкт депутати з партій: "Слуга народу" – 278 голосів, "Платформа за життя та мир" – 17, "Голос" – 3, "За майбутнє" – 7, "Довіра" – 18, "Відновлення України" – 12, а також 8 голосів від позафракційних нардепів. "Батьківщина" та "Європейська солідарність" не голосували за цей законопроєкт.

Що буде далі із законопроєктом?

Після того, як депутати підтримали законопроєкт у першому читанні, планується внести поправки до нього протягом 14 днів до 21 лютого. Потім депутати голосуватимуть у другому читанні. Ймовірно, законопроєкт буде ухвалено в цілому в останній тиждень лютого і підписано на початку березня. Відповідно він набуде чинності через місяць, тобто у квітні.

Основні положення законопроєкту

Якщо законопроєкт, запропонований урядом, ухвалять на законодавчому рівні, буде затверджено мінімальний розмір грошового забезпечення для військовослужбовців – 20 тисяч гривень. У період воєнного стану вони також отримуватимуть додаткову грошову винагороду в розмірі від 30 до 100 тисяч гривень.

Людей з інвалідністю будь-якої групи не будуть призивати до війська.

Новий закон також унормує питання відпусток для військових під час війни. Під час воєнного стану кожен військовослужбовець матиме право на щорічну основну відпустку. Якщо відпустку надають частинами, кожна з частин не може бути меншою за 15 календарних днів.

Також для військових, які перебували у ворожому полоні і вирішили продовжити службу у війську, законопроєкт передбачає затвердження додаткової відпустки тривалістю 90 днів із збереженням грошового забезпечення.

На законодавчому рівні буде затверджено обов'язковий військовий вишкіл для мобілізованих громадян, тривалість якого становитиме від 2 до 3 місяців. Це дозволить уникнути ситуацій, коли непідготовлені цивільні після мобілізації одразу опиняються на передовій.

Уряд також пропонує спростити процедуру оновлення даних військовозобов'язаних громадян. Після ухвалення законопроєкту українцям не доведеться відвідувати територіальні центри комплектування та соцпідтримки. Замість цього вони зможуть провести онлайн-оновлення у своєму особистому кабінеті на основі реєстру військовозобов'язаних "Оберіг" або у ЦНАП.

Деякі положення, що стосуються обов'язкового отримання дозволу ТЦК для переїзду в інше місто, будуть вилучені. Замість цього після переїзду особа повинна буде зареєструватися за новою адресою.

Державні службовці можуть втратити можливість отримання відстрочки від мобілізації. Бронь вони отримуватимуть на загальних засадах. У законопроєкті визначено категорії "Б" та "В", які становитимуть 50% від загальної кількості військовозобов'язаних у конкретному державному органі.

Голови міських, селищних рад та територіальних громад отримають бронь від мобілізації. Проте серед військовозобов'язаних представників органів місцевого самоврядування забронювати можна не більш ніж 50%.

Законопроєкт також включає пропозицію про скасування строкової служби, замість якої вводиться базова військова підготовка тривалістю до 5 місяців. Громадяни віком від 18 до 24 років будуть мати можливість самостійно вибирати час для її проходження, при цьому зберігаючи робоче місце на час підготовки.

Вік для призову може бути знижено з 27 до 25 років.

Згідно із законопроєктом, запропоновано відправляти повістки в електронний кабінет призовника. Після схвалення законопроєкту військовозобов'язані громадяни України мусять будуть зареєструвати такі електронні кабінети та пройти медичний огляд для визначення придатності до служби за рішенням ВЛК.

Додатково, як важливий аспект, якщо законопроєкт затвердять, буде нарешті врегульовано питання звільнення з військової служби військовослужбовців, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ. Підставою для звільнення визначено безперервну службу під час дії режиму воєнного стану протягом 36 місяців.

Також у разі ухвалення поточної редакції законопроєкту військовозобов'язаних, що ухиляються від мобілізації, пропонують карати. Які саме обмеження на них накладатимуть, вирішуватиме суд. Серед пропонованих "санкцій" – і тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом, а також арешт, накладений на гроші та цінності.

Військовозобов'язаним громадянам України, які перебувають за кордоном і не мають військово-облікових документів, можуть бути накладені обмеження на отримання консульських послуг.

Як повідомляв OBOZ.UA, Кабмін 30 січня затвердив новий варіант законопроєкту про мобілізацію та скерував його до Верховної Ради. У ньому передбачається низка змін, зокрема покарання за ухилення. Також уряд пропонує знизити призовний вік із 27 до 25 років.

Нагадаємо, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець увечері 6 лютого заявив, що законопроєкт №10449 про правила мобілізації в Україні потрібно ухвалити в першому читанні. Після чого, до другого читання, врегулювати спірні моменти. Такий висновок омбудсман зробив після термінової наради з міністром оборони Рустемом Умєровим.

Раніше повідомлялося, що у тексті нового законопроєкту про мобілізацію, який уряд передав Верховній Раді 30 січня, міститься положення про вилучення транспортних засобів та обмеження їх використання. Однак про що йдеться, у документі не уточнюється.

Зазначимо, що уповноважений парламенту з прав людини Дмитро Лубінець виступив проти надання співробітникам Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки додаткових повноважень. При цьому він наголошував, що для виживання України як держави потрібен новий законопроєкт про мобілізацію.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!